Гронінген

Гронінген
Гронінген нід. Groningen; ниж.-нім. Grunnen; фриз. Grins
— Муніципалітет / місто —
; Прапор	; Герб
Координати: 53°13′ пн. ш. 6°33′ сх. д. / 53.217° пн. ш. 6.550° сх. д.
Країна	Нідерланди
Провінція	Гронінген
	Площа (2006)
- Повна	83,69 км²
- Суша	79,59 км²
- Вода	4,10 км²
	Населення (30 листопада 2009)
- Усього	187 623
- Густота	2324/км²
	Джерело: Statistics Netherlands.
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
	Розташування міста на мапі провінції Гронінген
	Гронінген

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гронінген (значення).

Гро́нінген (нід. Groningen, МФА: [ˈɣroːnɪŋə(n)], ниж.-нім. Grunnen, фриз. Grins) — місто на півночі Нідерландів, адміністративний центр провінції Гронінген. Населення міста — 187 тис. мешканців (2006 рік), що робить його найбільшим містом на півночі країни. Це велике університетське місто, де постійно перебувають близько 50 тисяч студентів. Гронінгенський університет, заснований у 1614 році, належить до найкращих у Нідерландах. У місті розташований також Університет Ганзе.

У 1960-ті роки поблизу міста були знайдені великі поклади природного газу.

Географія[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка датована 1040 роком і міститься у акті дарування німецького імператора Генріха III єпископа міста Утрехт.

У 1100 р. місто було укріплене, швидко розвивалось і в 1229 р. стало членом Ганзейського союзу, куди входили ще Любек, Бремен та Гамбург.

У 1579 р. Ґронінґен приєднався до Утрехтської унії і доблесно боровся з іспанцями, що захопили його в 1580 р. та утримували до 1594 р. Наприкінці XVII ст. були збудовані укріплення, що знесли у 1874—1878 рр. на їхньому місці заклали сади.

Вежа Св. Мартіна

Головна будівля університету Гронінгена

Історичне значення Ґронінґена зросло, коли в 1614 р. був заснований Гронінгенський університет, другий за значенням після Лейденського університету. В інтер'єрі будівлі є аудиторія з вітражами І. Дейкстри та Сенатська зала з портретами професорів, які там викладали.

Економіка[ред. | ред. код]

Туристичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Найбільш людний центр міста — ринкова площа, Гроте Маркт, де розташована неокласична ратуша та Гавдкантор, збудований у стилі Ренесанс.

У північно-східній частині площі стояла у XI чи XII ст. романська каплиця; на її місці на початку XIII ст. була збудована протестантська церква на честь заступника міста Св. Мартина. Від початкової будівлі на сьогодні лишився лише поперечний неф, шестикутні хори були споруджені в 1400—1425 рр., а перепланування XV ст. призвели до розширення нефу. Найбільша гордість церкви — п'ятиярусна дзвіниця готичного стилю в основі і в стилі ренесанс на верхніх ярусах. Із висоти 97 метрів (вона тільки трохи нижча за дзвіницю Утрехтського собору) можна милуватись величною панорамою міста.