Земледухи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Земледухи
Вовчок звичайний (Gryllotalpa gryllotalpa)
Вовчок звичайний (Gryllotalpa gryllotalpa)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)
Родина: Земледухи (Gryllotalpidae)
Біноміальна назва
Gryllotalpidae
Карта поширення       Gryllotalpa       Scapteriscus       Neocurtilla
Карта поширення

      Gryllotalpa       Scapteriscus       Neocurtilla

Підродини
  • Gryllotalpinae
  • Scapteriscinae
  • Marchandiinae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gryllotalpidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gryllotalpidae
EOL logo.svg EOL: 995
ITIS logo.svg ITIS: 102369
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 208677
Fossilworks: 192820

Земледухи, медведки, капустянки (Gryllotalpidae) — родина великих землерийних комах ряду прямокрилих.

Опис[ред.ред. код]

Представники родини досягають розмірів 5-8 см, ведуть підземний спосіб життя, мешкають у виритих ними нірках. Черевце приблизно у 3 рази більше головогрудей, м'яке, веретеноподібної форми, діаметром у дорослих особин близько 1 см. На кінці черевця помітні парні ниткоподібні придатки-церки, довжиною до 1 см. Грудний панцир твердий, будова його така, що голова може частково забиратися під його захист. На голові добре помітні два великих фасеточних ока, довгі вуса-антени і дві пари щупалець, обрамляють ротовий апарат гризучого типу. Передня пара кінцівок у капустянки видозмінена у порівнянні з іншими двома, будучи чудовим інструментом для риття землі. У дорослих особин крила у складеному стані мають вигляд двох довгих тонких лусок, які часто перевершують довжину черевця. Забарвлення тіла: черевце темно-буре з верхнього боку, світліюче до оливкового до низу, такого ж забарвлення кінцівки. Голова та груди темно-бурі. Передні ноги копальні. Є невеликі крила, літають на висоті від 50 см до 1 м.[1]

Систематика[ред.ред. код]

Близько 100 видів. Поширені у всьому світі.[2]

У сучасній фауні представлено 2 підродини (або у ранзі триби) з 6 родами, ще 1 підродина та 5 родин викопних. У викопному стані відомі з олігоцену Європи та крейдяного періоду Південної Америки[2].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]