Златогоров Семен Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Семен Іванович Златогоров
Семён Иванович Златогоров
Народився 20 квітня (2 травня) 1873(1873-05-02)
Берлін
Помер 17 березня 1931(1931-03-17) (57 років)
Ленінград
Поховання Новодівочий цвинтар
Місце проживання Ленінград, Харків
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Національність єврей
Alma mater Санкт-Петербурзька Військово-медична академія
Галузь наукових інтересів мікробіологія, епідеміологія
Заклад Інститут мікробіології і імунології імені І.І. Мечникова Академії медичних наук України
Науковий керівник Мечников Ілля Ілліч
Павлов Іван Петрович
Боткін Сергій Петрович
Член Академія наук СРСР
Відомий завдяки: асоційовані вакцини
член-кореспондент АН СРСР

Семен Іванович Златогоров (рос. Семён Иванович Златогоров, справжнє ім'я Симеон Гольдберг; * 20 квітня (2 травня) 1873(18730502), Берлін — † 17 березня 1931, Ленінград) — радянський мікробіолог, епідеміолог і інфекціоніст, член-кореспондент АН СРСР (1929).

Біографія[ред.ред. код]

У дитячому віці разом з батьками переїхав до Росії і прийняв прізвище Златогоров (буквальний переклад Гольдберг з німецької). У 1891 закінчив зі срібною медаллю гімназію в Ростові-на-Дону. У 1897 закінчив з відзнакою Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі. Учень І. П. Павлова і С. С. Боткіна. Спеціалізувався з мікробіології у Іллі Мечникова. З 1911 професор Психоневрологічного інституту, в 19201924 професор Військово-медичної академії і Ленінградського жіночого медичного інституту. У 1924-1929 керівник 1-го Українського санітарно-бактеріологічного інституту ім. І. І. Мечникова (Харків), з 1929 директор профілактичного інституту Військово-медичної академії.

У жовтні 1930 відряджений до міста Хібіногорськ для організації протиепідеміологічних заходів. В складеному ним звіті вказав на «доведені до межі антигігієнічні» побутові умови, в яких трудилися і жили гірники і спецпереселенці-будівельники тресту «Апатит» і зажадав тимчасового припинення припливу нових будівельників (при реальній можливості розміщення 5 тис. робочих їх налічувалося 14 тис.; на кожного робітника доводилося 0,5 м²). Заарештований як «ворог народу» 19.12.1930. Загинув у слідчому ізоляторі «Хрестів». Похований в Ленінграді.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Основні праці присвячені мінливості мікробів, вивчення якої дало Златогорову можливість використовувати для приготування вакцин мікробні штами, що володіють найбільшою імуногенністю. Вперше поставив питання про приготування асоційованих вакцин.

Розробляв питання етіології та профілактики кору і скарлатини, займався вивченням механізмів розвитку чуми і холери. Організатор і учасник експедиції по боротьбі з чумою, холерою та іншими інфекціями в Астраханській губернії (1899), на Дону (1902), в Ірані (1904), Китаї (1911) та ін.

Праці[ред.ред. код]

  • Чума. М. 1922;
  • Вакцинотерапия в медицине, Харьков, 1923;
  • Учение о микроорганизмах, ч. 1—3, П., 1916—18;
  • Учение об инфекции и иммунитете, Харьков, 1928;
  • Курс инфекционных заболеваний, т. 1—2, Москва — Ленинград, 1932-35.

Література[ред.ред. код]

  • Коган-Ясный В., Профессор С. И. Златогоров, «Хроника здравоохранения», 1928,№ 7—8, с. 5—6. (рос.)
  • Каменев Е. А. Жизнь и смерть профессора Златогорова // Дважды два. 1999. 11 ноября (рос.)
  • Каменев Е. А. Не подлежит оглашению // Хибинский вестник. 2001. 21 декабря. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]