Профілактична медицина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Профіла́ктика, профілакти́чна медици́на, превентивна медицина (від дав.-гр. πρόφύλακτικός — «запобіжний»; англ. prophylaxis, preventive medicine) — система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на попередження, зниження ризику розвитку відхилень у стані здо­­ров'я людини, запобігання виникнення або уповільнення прогресування хвороб та зменшення їхніх тяжких наслідків. У широкому значенні профілактику розглядають як створення найсприятливіших для здоров'я населення соціальних і природних умов.[1]

Превентивна медицина є частиною сімейної медицини[2]. Профілактична медицина вивчає проблеми формування, збереження та зміцнення здоров'я здорової людини.[2]

Сутність превентивної медицини[ред. | ред. код]

Превентивна медицина складає:

Основою превентивної медицини є індивідуальний холістичний підхід до лікування.

телемедичні консультації, медичні чат-боти, медичні додатки на смартфонах. Датчики, які вмонтовані в фітнес-браслети, годинники, або одяг, дозволяють проводити моніторинг важливих показників організму людини.[3]

На сучасному етапі важливе значення в профілактичній медицині мають індивідуальні та громадські санітарно-гігієнічні заходи.[2]

Поняття профілактики[ред. | ред. код]

До профілактики захворювань громад відносяться різні сторони лікарської діяльності: поширення здорового способу життя (харчування, фізична активність, звички сну та прац), покращення психічного здоров'я індивідуумів та суспільства, покращення умов життя та якості продуктів харчування, імунізації проти інфекційних захворювань (кір, дифтерія, кашлюк та ін.), використання засобів діагностики та моніторингу, покращенню суспільного здоров'я та доступності якісної інформації.

Види профілактики:[ред. | ред. код]
  • Первинна профілактика — спрямована на виявлення певних загроз (чинників ризику) для здоров'я здорової людини;[2]
  • Вторинна профілактика — спрямована на попередження загострень та ускладнень наявних хвороб людини;[2][4]
  • Третинна профілактика — комплекс соціальних, освітніх та медико-психологічних заходів, спрямованих на відновлення особистісного та соціального статусу людини, повернення її в сім'ю, освітній заклад, трудовий колектив, до суспільно-корисної діяльності;
  • Четвертинна профілактика — спрямована на зменшення або припинення втручання у здоров'я пацієнта, запровадження етично коректного лікування.[4]

У широкому розумінні профілактика включає також і всебічний розвиток людини. Медична профілактика є провідним напрямом реформи охорони здоров'я в Україні.

Профілактика деяких хвороб відома ще зі стародавніх часів. Елементи профілактики, засновані на попередньому досвіді, існували в Стародавніх Індії, Римі, Греції та інших великих цивілізаціях.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайловська, Н. С. (2018). Медицина профілактична — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. «Енциклопедія Сучасної України» (засновники Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка). Процитовано 2 серпня 2022. 
  2. а б в г д е Основний напрямок роботи фахівців сімейної медицини - профілактика. Сімейна медицина, ПЛ, том 6, №4 (ukr). 2017. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  3. Як зміниться медицина в майбутньому?. thefuture.news. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020. 
  4. а б В.І.Кривенко, О.П.Федорова, С.П.Пахомова [та ін.] (2017). ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ В ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ “ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ” (ukr). Запоріжжя: Тандем. с. 260 с. ISBN 978-966-488-161-3. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]