Злотория

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Злотория
Złotoryja

Герб Прапор
Герб Прапор
Краєвид середмістя
Краєвид середмістя
Розташування міста Злотория
Основні дані
51°08′ пн. ш. 15°55′ сх. д. / 51.133° пн. ш. 15.917° сх. д. / 51.133; 15.917Координати: 51°08′ пн. ш. 15°55′ сх. д. / 51.133° пн. ш. 15.917° сх. д. / 51.133; 15.917
Країна Польща Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Злоторийський повіт і Ґміна Злотория
Засновано XII століття
Магдебурзьке право 1211
Площа 11,51 км²
Населення 16539 (2011)[1]
· густота 1433 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 276 м
Міста-побратими Золінген, Пульсніц
Телефонний код (48) 76
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів Białe (DZL),Czarne (WWL, LGU, LGT)
GeoNames 3080074
Поштові індекси 59-500 до 59-501
Міська влада
Веб-сторінка zlotoryja.pl
Мапа


Commons-logo.svg Злотория у Вікісховищі?

Злотори́я (пол. Złotoryja, нім. Goldberg) — місто в південно-західній Польщі, на річці Качава. Адміністративний центр Злоторийського повіту Нижньосілезького воєводства.

Географія[ред. | ред. код]

Краєвид міста з Вовчої гори

Злотория розташована:

  • за географічним поділом — на межі Хойновської височини (пол. Wysoczyzną Chojnowską), яка є частиною Сілезько-Лужицької низовини (пол. Nizina Śląsko-Łużycka)
  • за історико-етнографічним поділом — в Нижній Сілезії, північно-західній частині історичного і географічного регіону Сілезія;
  • територіально — в західній частині Нижньосілезького воєводства.[3]

Історія[ред. | ред. код]

1211 року Злотория отримала міські права від Генрика Бородатого. 1504 року в місті було засновано школу; її творцем став Геронім Вільденберг, якого також звали Аурімонтанус (пол. Hieronim Wildenberg, Aurimontanus.) 1842 року місто ще частково було оточене мурами.[4] 1884 року відкрито залізничне сполучення з Легницею.[3]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Залишки середньовічних мурів
  • Ковальська башта
  • Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (пол. Kościół Narodzenia Najświętszej Maryi Panny)
  • Костел пофранцисканський святої Ядвіги Анжуйської та монастир францисканців
  • Костел святого Миколая (розташований на цвинтарі)
  • Копальня золота «Аурелія»
  • Міська ратуша
  • Фонтани

Освіта[ред. | ред. код]

Діють різні навчальні заклади, зокрема:

  • Гімназія імені Валентина Троцдндорфа
  • Двомовна гімназія
  • «Підставова школа № 1 імені Марії Конопницької»
  • «Підставова школа № 3 імені Генрика Бородатого»[5]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 7897 1445 5793 659
Жінки 8642 1370 5441 1831
Разом 16539 2815 11234 2490

Релігія[ред. | ред. код]

Є три парафії Римо-католицької церкви: Різдва Пресвятої Діви Марії, святої Ядвіги Сілезької, святого Йосифа.

Спорт[ред. | ред. код]

  • Міський басейн (не діє)
  • Міський стадіон (недавно реконструйований[7])
  • Легкоатлетичний стадіон
  • Спортивне та пневматичне стрільбища
  • Спортивні зали,[8] зокрема Hala Sportowa «Tęcza» при Підставовій школі № 3
  • Тенісні корти

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто пролягають воєводські автодороги № 328, № 363 і № 364. Також — залізниця № 284. Залізницю № 316 розібрали. Неподалік міста проходять дороги № 312 і № 342.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. а б Historia miasta
  4. Złotagóra, także Złotorya… — S. 636.
  5. Szkolnictwo
  6. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  7. ZŁOTORYJA. Rewolucja na stadionie Górnika
  8. [2]
  9. Miasta partnerskie

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]