Йоганн Карл Ешман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Карл Ешман
Основна інформація
Дата народження 12 квітня 1826(1826-04-12)[1][2][3]
Місце народження Вінтертур, Цюрих, Швейцарія
Дата смерті 17 жовтня 1882(1882-10-17) (56 років) або 27 жовтня 1882(1882-10-27)[1] (56 років)
Місце смерті Цюрих
Громадянство Швейцарія
Професії піаніст, композитор, диригент

Йоганн Карл Ешман (нім. Johann Carl Eschmann; 12 квітня 1826, Вінтертур — 17 жовтня 1882, Цюрих) — швейцарський композитор і піаніст.

Біографія[ред. | ред. код]

Йоганн Карл Ешман походив із великої родини музикантів, син Генріха Ешмана (1802—1882), керівника військових оркестрів у Цюриху та Вінтертурі. Навчався в Цюриху у піаніста Олександра Мюллера, потім в 18451847 рр. у Лейпцизькій консерваторії у Фелікса Мендельсона, Іґнаца Мошелеса та Нільса Ґаде. Після повернення до Цюриха концертував як піаніст, був дружний з Ріхардом Вагнером. У 18501859 рр. жив і працював як музичний педагог у Вінтертурі, в 18591866 рр. у Шаффгаузені, потім повернувся до Цюриха.

Творча спадщина Ешмана включає струнний квартет та іншу камерну (передусім фортеп'янну) музику, хорові твори. Твори Ешмана відзначені впливом Мендельсона і Шумана, 1877 р. їх у чудових тонах рекомендував своєму видавцеві Йоганнес Брамс. Музикознавець Кріс Волтон доводить, що пісня Ешмана «Південь» підказала Вагнеру один із мотивів в опері «Золото Рейну». Після смерті композитора його музика була забута і знову почала виконуватися вже у XXI сторіччі. Найуспішнішою працею Ешмана був довідник «Путівник з фортеп'янної літератури» (нім. Wegweiser Durch Die Klavier-Litteratur; 1871), який до 1925 року видавався 10 разів. Окрім того, Ешману належить книга «Сто афоризмів. Досліди, доповнення, виправлення та спонукання в результаті 30-річної практики вчителя фортеп'яно» (нім. Ein hundert Aphorismen: Erfahrungen, Ergänzungen, Berichtigungen, Anregungen als Resultate einer 30jährigen Klavierlehrerpraxis; 1878, перевидана 1899 року під редакцією Ернста Радеке, одруженого на доньці Ешмана).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Эшман, Иоганн Карл: ноты произведений на International Music Score Library Project