Перейти до вмісту

Йозеф Ольбріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йозеф Ольбріх
нім. Joseph Maria Olbrich Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 грудня 1867(1867-12-22)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Опава, Австрійська Сілезія[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 серпня 1908(1908-08-08)[5][6][…] (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дюссельдорф, Рейнська провінція, Прусське королівство, Німецький Рейх[3][7][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
·лейкоз Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняAlter Friedhof Darmstadtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Цислейтанія
 Велике герцогство Гессенське
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор, дизайнер, дизайнер ювелірних прикрас, художник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденська академія мистецтв[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[9][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоDeutscher Werkbundd і Віденська сецесія Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusБудинок сецесіону і Mathildenhöhed Редагувати інформацію у Вікіданих

Йозеф Марія Ольбріх (нім. Joseph Maria Olbrich; 22 грудня 1867 8 серпня 1908) — австрійський архітектор, майстер модерну, автор виставкової будівлі Віденської сецесії у Відні. З 1900 року жив і працював в Німеччині, в Дармштадті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній сім'ї підприємця-кондитера в Троппау. Батько архітектора володів цегляним заводом, і Йозеф познайомився з будівельними технологіями ще в дитинстві. У 1882 році, не закінчивши середньої школи, пішов працювати креслярем, в 1886–1890 роках завершив середню освіту у Відні, потім навчався в Академії образотворчих мистецтв у Відні у Карла фон Газенауера. З 1893 року — помічник Отто Вагнера на проєктуванні Віденської міської залізниці. Фактично виконував робочі креслення станцій.

Погруддя Йозефа Ольбріха в Опаві

У 1896 році в середовищі віденських художників стався розкол. Очолювана Густавом Клімтом група художників і архітекторів, незадоволена діями віденського Будинку Мистецтв, відкололася і заснувала власну організацію — Віденський сецессион. У 1897 році Ольбріх вибудував на Карлсплац пам'ятник модерну — виставковий зал Сецесії з куполом-кулею з золотих гілок.

У 1900 році, з ініціативи герцога Дармштадтського Ернста-Людвіга, покровителя мистецтв і організатора колонії художників на горі Матильди в Дармштадті, Ольбрих переїхав до Німеччини. Отримавши Гессенське громадянство і професорський титул, він фактично очолив колонію, виконавши велику частину проєктів і особисто очоливши будівництво, а в 1903 році одружився з німкенею Клер Мораві. У самій колонії і в околицях Дармштадта ним побудовані всього два десятка будівель; частина з них була знищена під час Другої світової війни.

У 1908 році Ольбрих побудував історичний універмаг Тіца в Дюссельдорфі і третю чергу селища художників в Дармштадтській колонії; в тому ж році, у 40-річному віці, помер від лейкемії.

Примітки

[ред. | ред. код]