Йосано Акіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йосано Акіко
与謝野 晶子
Akiko Yosano posing.jpg
Ім'я при народженні Шьо Оторі
Псевдо Акіко
Народилася 7 грудня 1878(1878-12-07)
Сакаї
Померла 29 травня 1942(1942-05-29) (63 роки)
Префектура Токіо[d], Японія
·інсульт
Поховання Тама[d]
Країна Flag of Japan (1870–1999).svg Японія
Діяльність поетка, перекладачка
Сфера роботи поезія і есей
Alma mater Osaka Prefectural Senyo Senior High Schoold
Мова творів японська[1]
Жанр танка
Magnum opus Midaregamid, Q11361935? і Q11564179?
Родичі Michiko Yosanod, Kaoru Yosanod, Tōru Yosanod, Fumiko Yosanod і Hisashi Yosanod
Брати, сестри Hidetarō Hōd
У шлюбі з Tekkan Yosanod
Діти Shigeru Yosanod

CMNS: Йосано Акіко у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Йосано Акіко (яп. 与謝野 晶子, 7 грудня 1878 — 29 травня 1942, справжнє ім'я — Шьо Оторі) — японська поетеса доби романтизму в жанрі любовної лірики, феміністка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з заможної купецької родини міста Сакаї, що поблизу Осаки. Батько, Оторі Сошічі (1847 – 1903), постачав кондитерські вироби до імператорського палацу й цікавився мистецтвом. Мати, Сакаґамі Цуне (1851 – 1907), була дочкою поважного місцевого підприємця.

В юності Акіко захоплювалася середньовічною японською літературою. Здобула домашню освіту, хоча завжди мріяла навчатися в університеті, як її брати: старший Шютаро (1872 – 1931) навчався в Токійському імператорському університеті, а молодший Чюсабуро (1880 – 1944) – в Університеті Васеда, хоч і перервав пізніше навчання, щоб керувати крамницею батька.

Акіко втекла з батьківського дому й одружилася зі своїм видавцем Йосано Текканом (справжнє ім'я Йосано Хіросі). Проте давня подруга Акіко, поетеса Томіко Ямаґава, також кохала Теккана. Стосунки цього любовного трикутника стали темою багатьох віршів Акіко.

У шлюбі Йосано Акіко народила тринадцять дітей, одинадцять з яких дожили до дорослого віку.

Творчість[ред. | ред. код]

У 22 роки надіслала свої перші п'ятивірші танка до столичного журналу романтичної поезії «Мьодзьо» («Вранішня зірка»), заснованого її редактором Йосано Текканом, який згодом став героєм любовної лірики Йосано Акіко. Теккану була присвячена також перша збірка молодої поетеси (1901) під назвою «Скуйовджене волосся», куди увійшли 399 танка.

Романтичні вірші Йосано Акіко мали шалену популярність в аудиторії і разом з тим викликали осуд цензури занадто вільними на той час образами. До поетичної спадщини Йосано Акіко належить понад 40 тисяч (за іншими даними — понад 50 тисяч) танка, частину яких поетеса опублікувала в 21 авторській збірці. Найвідомішими серед них є такі:

  • «Скуйовджене волосся» (1901 р.),
  • «Маленьке віяло» (1904 р.),
  • «Плащ кохання» (1905 р.; у співавторстві з Томіко Ямаґава й Масако Масуда),
  • «Танцівниця» (1906 р.),
  • «Вічне літо» (1908 р.),
  • «Богиня весни Саохіме» (1909 р.),
  • «Сяяння морської хвилі» (1912),
  • «Від літа до осені» (1914 р.),
  • «Фенікс» (1919 р.),
  • «Сни трави» (1922 р.),
  • «Вид здалеку на пейзаж душі» (1928 р.),
  • «Збірка білої чайки» (1935 р.).

Окрім поезії, перу Йосано Акіко належать есе в жанрі дзуйхіцу, літературно-критичні статті, книги з теорії поетики танка (наприклад, «Як складати танка», 1915 р.), подорожні записки, а також переклади на сучасну японську середньовічних японських літературних пам'яток.

Найвідомішою перекладацькою працею Йосано Акіко став переклад роману «Ґендзі-моноґатарі» Мурасакі Сікібу.

Література[ред. | ред. код]

  • Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 508—509
  • (яп.) Твори Йосано Акіко
  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.