Какань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Какань
Kakanj
Kakanj.jpg
Вид на Какань
Герб
Герб

Координати 44°07′23″ пн. ш. 18°06′47″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Зеніцько-Добойський
Муніципалітет Какань
Голова громади Нермін Мандра[1] (ПДД)
Площа 2,75 км²
Висота центру 1297  м
Населення 12256 осіб (2013)
Густота населення 4456,73  осіб/км²
Міста-побратими Аліага (2011)[3]
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +387 32
Поштовий індекс 72 240
Статистичний номер
населеного пункту
122742[2]
GeoNames 3198490
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт www.kakanj.com.ba  (босн.)
Какань. Карта розташування: Боснія і Герцеґовина
Какань
Какань
Какань (Боснія і Герцеґовина)
Какань у Вікісховищі?

Какань (босн. і хорв. Kakanj, серб. Какањ) — місто в середній частині Боснії і Герцеговини, у Зеніцько-Добойському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади, промисловий центр.

Історія[ред. | ред. код]

Каканська мечеть

Какань як назва населеного пункту вперше в історії згадується в грамоті короля Степана Дабіші, виданій воєводі Хрвоє Вукчичу Хрватиничу 15 квітня 1392 року, в якій сказано, що за виявлену доблесть у бою проти турків дарується воєводі Хрвоє Вукчичу два села, а саме: село Какань у жупі Трстівніці та село Храст у жупі Лука.

Какань згадується 1468 року як поселення з 90 хатами. Старе історичне ядро міста знаходиться в селі, яке тепер носить назву Доні-Какань (Нижній Какань) і яке ще за турецьких часів було місцем розташування суду і базару.

1900 року в Какані закладено вугільну шахту, яка запрацювала в 1902 році. У наступні сто років місто забудовувалося стихійно, не за нормами містобудування, спочатку навколо шахти, а згодом уздовж берегів річок Згоща і Босна.

Події та наслідки Боснійської війни[ред. | ред. код]

На початку Боснійської війни обстановка в Какані була досить спокійною. Місто опинилося посеред боснійської, контрольованої владою у Сараєві території, на шляху сполучення із Зеницею. Більшість сербської меншини незабаром покинула Какань, а у місто прибули босняцькі біженці з контрольованих сербами міст. Після підписання між хорватами і босняками Вашингтонської угоди та утворення Федерації Боснії і Герцеговини ситуація в Какані покращилася, але втікачі не повернулися. Медико-санітарні умови були поганими, хоча й не критичними; в 1994 році зафіксовано спалах гепатиту. Продовольчу безпеку вдалося взяти під контроль завдяки гуманітарній допомозі, хоча ціни залишалися непомірно високими, а більшість сімей виживали за допомогою пайків за місцем роботи та присадибних ділянок. Майже все виробництво зупинилося, ніхто не одержував зарплатню, тільки щомісячні продуктові набори.

Після війни, з 1995 по 1998 рік, кількасот хорватів поодинці повернулися в Какань, прибули назад до своїх домівок і 3 000 біженців-босняків. Економічне життя в Какані, попри обіцянки, не налагоджувалося. Цементний завод працював не на повну силу, шахта видобувала вугілля, неконкурентоздатне через домішки. Чимало молодих людей залишали місто, працювали гастарбайтерами в Німеччині або деінде і не збиралися повертатися. З понад 16 тис. жителів міста понад 4 тис. були безробітними.

Населення[ред. | ред. код]

Какань
рік перепису 1991 1981 1971
мусульмани 4.977 (41,44%) 3.224 (38,56%) 2.053 (36,36%)
хорвати 2.387 (19,87%) 1.984 (23,73%) 2.109 (37,35%)
серби 2.053 (17,09%) 1.337 (15,99%) 1.026 (18,17%)
югослави 1.841 (15,33%) 1.266 (15,14%) 230 (4,07%)
інші та невизначені 750 (6,24%) 549 (6,56%) 228 (4,03%)
загалом 12.008 8.360 5.646[4]

Економіка[ред. | ред. код]

ТЕС
Цементний завод

Какань — одне з найзначніших промислових і туристичних міст Боснії і Герцеговини.

У Какані міститься одна з чотирьох теплових електростанцій Боснії і Герцеговини, один із двох на всю країну цементних заводів та найуспішніша нині шахта бурого вугілля.

Постаті[ред. | ред. код]

У Какані народився хорватський футболіст Младен Бартулович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Kakanj. izbori.ba. Процитовано 21. 11. 2016. 
  2. Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini. fzs.ba. Процитовано 12. 12. 2015. 
  3. http://www.aliagaekspres.com.tr/guncel/06/10/2011/aliaga-ile-kakanj-kardes-sehir-oldu
  4. Nacionalni sastav stanovništva - Rezultati za Republiku po opštinama i naseljenim mjestima 1991.", statistički bilten br. 234, Izdanje Državnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo (сербо-хорв.)

Посилання[ред. | ред. код]