Перейти до вмісту

Младен Бартулович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футболіст
Младен Бартулович
Особисті дані
Народження 5 жовтня 1986(1986-10-05) (39 років)
  Какань, СФРЮ
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Прізвисько Барт
Громадянство Хорватія Хорватія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
2001–2004 Хорватія «Хайдук»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2006 Хорватія «Хайдук» 44 (3)
2006–2015 Україна «Дніпро» 38 (0)
2008 → Україна «Кривбас» 26 (5)
2009–2010 → Україна «Кривбас» 27 (7)
2010–2011 → Україна «Арсенал» (К) 14 (2)
2011–2013 → Україна «Кривбас» 56 (7)
2013–2014 → Україна «Карпати» 23 (7)
2015–2016 Україна «Ворскла» 36 (1)
2017–2018 Польща «Медзь» 30 (1)
2018 → Польща «Медзь-2» 5 (0)
2018–2019 Україна «Волинь» 35 (8)
2020–2021 Україна «Інгулець» 42 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002 Хорватія Хорватія U-16 8 (1)
2002–2003 Хорватія Хорватія U-17 18 (0)
2004 Хорватія Хорватія U-19 3 (0)
2005–2006 Хорватія Хорватія U-21 10 (1)
2006–2009 Хорватія Хорватія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2022 Україна «Інгулець» (асист.)
2022 Україна «Інгулець» (в. о.)
2023 Україна «Інгулець» (асист.)
2023 Україна «Зоря» (асист.)
2023 Україна «Зоря» (в. о.)
2023–2024 Україна «Зоря» (асист.)
2024–2025 Україна «Зоря» (в. о.)
2025–т. ч. Україна «Металіст 1925»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 21 червня 2025.
CMNS: Младен Бартулович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мла́ден Барту́лович (хорв. Mladen Bartulović; 5 жовтня 1986, Какань, СФРЮ) — хорватський футболіст і футбольний тренер.

Більшу частину кар'єри провів в Україні. Став першим легіонером, який зіграв за 7 різних українських клубів[1]. Забивши загалом 37 голів у 252 матчах в Українській прем'єр-лізі[2], гравець увійшов до списків легіонерів, які провели найбільше ігор[3] і забили найбільше м'ячів в УПЛ[4]. Також провів два поєдинки в складі збірної Хорватії.

З 20 червня 2025 року — головний тренер харківського «Металіста 1925».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Професіональні виступи розпочав у сезоні 2004/05 за команду «Хайдук» (Спліт), у складі якої того ж сезону виборов золоті нагороди чемпіонату Хорватії. Уже наприкінці наступного сезону влітку 2006 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра».

Младен Бартулович під час виступів за «Кривбас». 2009 рік

У сезоні 2006/07 відіграв у чемпіонаті України за «Дніпро» 20 матчів, у 12 з них виходив у стартовому складі команди. Протягом першої половини сезону 2007/08 фактично втратив місце в основі команди й під час зимової перерви був відданий в оренду до криворізького «Кривбаса». У криворізькому клубі відіграв увесь 2008 рік, ставши одним з основних гравців команди.

Після завершення терміну оренди на початку 2009 повернувся до «Дніпра», пройшов із клубом тренувальний збір в Ізраїлі, однак знову не зміг закріпитися в основі дніпропетровської команди. З початку чемпіонату України 2009/10 був знову орендований «Кривбасом», регулярно виходив в основному складі та став одним із найкращих бомбардирів клубу за результатами сезону (здебільшого реалізовував пенальті).

Перед початком сезону 2010/11 повернувся з оренди до «Дніпра», провів із командою тренувальні збори, однак учергове не зацікавив тренерський штаб свого клубу та був відданий в оренду, цього разу до київського «Арсенала». Орендний договір був укладений на пів року з наступним правом викупу прав на гравця[5]. Дебютував у новій команді в першому ж матчі нового сезону — грі 9 липня 2010 року проти запорізького «Металурга», відзначив вихід на поле забитим голом, який виявився єдиним у грі та переможним для «Арсенала».

Після завершення строку оренди в січні 2011 року повернувся до «Дніпра»[6]. На початку 2011 року він приєднався на орендних умовах до вже добре знайомого собі «Кривбаса». У криворізькому клубі провів два з половиною роки, будучи весь час основним півзахисником команди. Влітку 2013 року «Кривбас» знявся зі змагань, і Младен повернувся до «Дніпра».

12 липня 2013 року разом з одноклубниками Євгеном Бохашвілі та Валерієм Федорчуком на правах оренди до кінця року перейшов у львівські «Карпати»[7].

У липні 2015 року було оголошено, що після закінчення контракту з «Дніпром», Младен стане офіційно гравцем «Ворскли»[8]. Узимку 2016/17 залишив полтавську команду[9].

28 лютого 2017 року Бартуловіч підписав контракт з польським клубом «Медзь»[10]. Восени 2018 року Бартулович покинув польський клуб, а вже 5 жовтня 2018 року він підписав контракт із українським клубом першої ліги «Волинь» з Луцька[1][11]. Дебютував у новій команді хорватський півзахисник уже наступного дня, вийшовши на заміну в матчі чемпіонату України проти «Колоса» з Ковалівки[12].

У стані лучан Младен пробув трохи більше року, 22 січня 2020 року підписавши контракт з «Інгульцем» і тим самим встановивши своєрідний рекорд ― він став першим легіонером, який зіграв за 7 різних українських клубів[13]. 7 листопада 2021 року Бартулович, вийшовши на заміну у матчі з «Дніпром-1» (0:1), провів свій 250-й матч у Прем'єр-лізі України і став 5-м легіонером з дальнього зарубіжжя, який досяг цього рубежу. Більшу кількість матчів в УПЛ з легіонерів провели лише Даріо Срна (339), Желько Любенович (303), Папа Гує (298) та Арменд Далку (292)[3]. До кінця року він зіграв ще у двох матчах чемпіонату, після чого завершив ігрову кар'єру[14]. Всього хорват у матчах УПЛ забив 37 голів і за кількістю голів увійшов до двадцятки найкращих легіонерів-бомбардирів в українських чемпіонатах[4].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Викликався до збірних команд Хорватії з п'ятнадцятирічного віку, дебют у формі збірної — 5 березня 2002 року у грі збірної Хорватії U-16 проти словенських однолітків (перемога 7:1). Загалом у юнацьких збірних відіграв 29 матчів, відзначився одним забитим голом. Протягом 2005—2006 років виступах у складі молодіжної збірної Хорватії: 10 матчів, 1 гол.

У складі основної збірної Хорватії дебютував 1 квітня 2006 року в товариській зустрічі зі збірною Гонконгу (перемога 4:0), після чого довгий час до збірної не викликався. Наступного разу з'явився на полі у футболці хорватської збірної 14 листопада 2009 року в товариській грі зі збірною Ліхтенштейну, яка фактично ознаменувала для хорватів початок нового відбірного циклу після того, як збірна не змогла пройти кваліфікацію до чемпіонату світу 2010 року. В офіційному матчі за збірну Бартулович так жодного разу і не зіграв.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У січні 2022 року увійшов до тренерського штабу Сергія Лавриненка в «Інгульці» та став його асистентом[15]. Після звільнення головного тренера, 15 листопада 2022 року Бартулович став виконувачем обов'язків головного тренера команди[16]. У дебютному матчі на чолі клубу Бартулович поступився київському «Динамо» (1:2)[17], після чого його команда двічі по 1:0 виграла у «Львова» і «Вереса». У грудні він увійшов до штабу нового тренера Сергія Ковальця[18], де працював до червня 2023 року[19].

У червні 2023 року увійшов до тренерського штабу нового головного тренера «Зорі» Ненада Лалатовича[20]. Вже у серпні Лалатович покинув команду, і Бартулович став виконувачем обов'язків головного тренера луганців[21]. Під його керівництвом команда провела один матч, у рамках раунду плей-оф кваліфікації Ліги Європи проти чеської «Славії», вигравши 2:1, проте луганчани вибули до групового етапу Ліги конференцій[22]. Після цього працював у тренерському штабі Валерія Кривенцова та Юрія Коваля[23], а у серпні 2024 року знову став в.о. головного тренера[24]. У першому ж матчі під його керівництвом команда здобула перемогу над «Оболонню» (2:0)[25].

20 червня 2025 року був призначений головним тренером харківського «Металіста 1925»[26]. Термін контракту — три роки[26].

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Кількість матчів[27] Голи Гольові паси Жовті картки Червоні картки Хвилини на полі
2004/05 «Хайдук» 25 1 ? ? ? ?
2005/06 «Хайдук» 19 2 ? ? ? ?
2006/07 «Дніпро» 22 0 1 6 0 1296
2007/08 «Кривбас» 10 1 0 2 0 677
2007/08 «Дніпро» 12 0 1 1 0 328
2008/09 «Дніпро» 4 0 0 0 0 182
2008/09 «Кривбас» 16 4 1 6 0 1272
2009/10 «Кривбас» 29 14 6 3 0 2124
2010/11 «Кривбас» 7 1 0 2 0 241
2011/12 «Кривбас» 27 3 4 10 0 2253
2012/13 «Кривбас» 25 4 4 4 1 2067
2013/14 «Карпати» 24 10 5 10 1 1956
2014/15 «Дніпро» 8 0 0 2 1 253
2015/16 «Ворскла» 26 2 5 2 1 1558
2016/17 «Ворскла» 20 0 2 8 0 943
2016/17 «Медзь» 10 0 0 2 0 255
2017/18 «Медзь» 21 1 1 3 0 787
2017/18 «Медзь-2» 3 0 0 0 0 190
2018/19 «Медзь-2» 2 0 0 1 0 180
2018/19 «Волинь» 19 7 1 0 0 1419
2019/20 «Волинь» 18 4 4 5 0 1328
2019/20 «Інгулець» 11 0 0 3 0 792
2020/21 «Інгулець» 21 7 0 6 0 1393
2021/22 «Інгулець» 13 1 0 4 0 476

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його дружина Наталія є донькою українського футбольного тренера Сергія Башкирова[28].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Як гравця

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Младен Бартулович – гравець ФК «Волинь». Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  2. ↑ Младен Бартуловіч. allplayers.in.ua. Процитовано 21 червня 2025.
  3. ↑ а б Бартулович провів свій 250-й матч у чемпіонатах України. ua-football.com. 8 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2022.
  4. ↑ а б Младен Бартуловіч наздогнав Еммануеля Окодуву. Footboom.com (рос.). Процитовано 18 листопада 2022.
  5. ↑ Бартулович одягає кольори «канонірів». [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] — новини на офіційному сайті «Ареснала». (рос.)
  6. ↑ Юрій Бакалов: «А від нас ніхто не йде» [Архівовано 15 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Бартулович, Бохашвілі та Федорчук — у «Карпатах» [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Официально: Бартулович — гравець «Ворскли» [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Младен Бартуловіч залишив «Ворсклу». «UA-Футбол» (10 січня 2017). Перевірено 10 січня 2017.
  10. ↑ Бартулович — гравець польської «Мєдзі». Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 28 лютого 2017.
  11. ↑ Бартулович — гравець «Волині» [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Звіт про матч. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  13. ↑ Бартулович: «Поляків беруть у топ-ліги через паспорти, але українські гравці яскравіші». Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
  14. ↑ Бартулович, Шуст та Лупашко можуть закінчити кар'єру вже взимку. ua-football.com. 25 грудня 2021. Процитовано 18 листопада 2022.
  15. ↑ Шуст став тренером воротарів, а Бартулович та Лупашко увійшли до штабу «Інгульця». ua-football.com. 16 січня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  16. ↑ Офіційно: Бартуловича призначено в.о. головного тренер «Інгульця». ua-football.com. 15 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  17. ↑ Ватрас, Дмитро. «Динамо» перемогло «Інгулець» завдяки дублю Циганкова. ua.tribuna.com. Процитовано 18 листопада 2022.
  18. ↑ Клепач, Володимир. ОФІЦІЙНО. Сергій Ковалець став головним тренером «Інгульця». СПОРТ.UA. Процитовано 5 вересня 2024.
  19. ↑ Бартулович залишив «Інгулець». football.ua. Процитовано 5 вересня 2024.
  20. ↑ Агарков, Данііл. Разом із екс-тренером «Інгульця». Лалатович прийде до «Зорі» зі своїм штабом. СПОРТ.UA. Процитовано 5 вересня 2024.
  21. ↑ Дідух, Олег. Стало відомо, хто тимчасово замінить Лалатовича в «Зорі». СПОРТ.UA. Процитовано 5 вересня 2024.
  22. ↑ Циба, Сергій. Младен Бартулович із перемоги дебютував на посаді головного тренера «Зорі». СПОРТ.UA. Процитовано 5 вересня 2024.
  23. ↑ Олійник, Дмитро. Стало відомо, хто допомагатиме Ковалю в «Зорі» найближчим часом. СПОРТ.UA. Процитовано 5 вересня 2024.
  24. ↑ Вербинський, Дмитро. «Зоря» звільнила тренера. Відомо, хто замінить Коваля. СПОРТ.UA. Процитовано 5 вересня 2024.
  25. ↑ Младен Бартулович: «Сьогодні гравці показали, що «Зоря» — це мужики». ua.tribuna.com. Процитовано 5 вересня 2024.
  26. ↑ а б Младен Бартулович — головний тренер «Металіста 1925». metalist1925.com. «Металіст 1925». 20 червня 2025. Процитовано 21 червня 2025.
  27. ↑ Mladen Bartulovic — Detailed stats. transfermarkt.com (англ.).
  28. ↑ Вербицький, Іван (29 грудня 2015). Младен Бартуловіч: У контракті з Карпатами був пункт – вивчити українську мову. ua-football.com. Процитовано 18 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Младен Бартулович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Младен Бартулович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Младен_Бартулович&oldid=45520377