Калітвінцев Владислав Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Владислав Калітвінцев
Владислав Калітвінцев
Владислав Калітвінцев
Особисті дані
Повне ім'я Владислав Юрійович
Калітвінцев
Народження 4 січня 1993(1993-01-04) (31 рік)
  Москва, Росія
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Олександрія»
Номер 9
Юнацькі клуби
2006–2009 Україна «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2019 Україна «Динамо» (К) 13 (2)
2009  Україна «Динамо-2» 13 (2)
2013–2014  Чехія «Слован» (Л) 13 (0)
2015–2016  Україна «Чорноморець» 32 (5)
2017  Україна «Зоря» 15 (2)
2019 Україна «Арсенал» (К) 11 (1)
2019–2021 Україна «Десна» 63 (10)
2022– Україна «Олександрія» 38 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008–2009 Україна Україна (U-16) 14 (4)
2009–2010 Україна Україна (U-17) 11 (0)
2009–2011 Україна Україна (U-18) 4 (0)
2010–2012 Україна Україна (U-19) 7 (1)
2012 Україна Україна (U-20) 1 (0)
2012–2015 Україна Україна (U-21) 14 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 квітня 2024.

Владисла́в Ю́рійович Калі́твінцев (нар. 4 січня 1993, Москва, Росія) — український футболіст, півзахисник «Олександрії». Син Юрія Калітвінцева — у минулому футболіста київського «Динамо», нині футбольного тренера.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 4 січня 1993 в родині футболіста Юрія Калітвінцева. Владислав почав займатися з м'ячем із шести років. А коли йому виповнилося вісім, батько відвів до київської дитячої футбольної школи «Євробіс». Групи хлопців 1993 року народження там ще не було, тому Калитвинцеву-молодшому довелося грати з футболістами на два роки старшими. Через два роки його запросили до ДЮФШ «Динамо» (Київ), де його першими тренерами стали Валерій Шабельников та Євген Рудаков. А за кілька років групу очолили Павло Кікоть та Олександр Біба.

«Динамо-2»[ред. | ред. код]

У 16 років Калітвінцева перевели до другої динамівської команди, яке тренував його батько, й почали поступово залучати до офіційних ігор. У професійних змаганнях Владислав дебютував 17 квітня 2009 року в домашній грі проти ужгородського «Закарпаття», відігравши один тайм.

15 вересня 2009 року забив свій дебютний м'яч у ворота ФК «Харків» зі штрафного. За грою спостерігали президент клубу Ігор Суркіс та головний тренер Валерій Газзаєв. Останній і взяв 17-річного перспективного гравця на обидва зимових збори основної команди. У контрольних матчах півзахисник на лівому фланзі півзахисту не побоювався брати гру на себе, обігрував суперників та в першому ж поєдинку відзначився забитим м'ячем. Після завершення зборів Владислав залишився в складі основної команди.

«Динамо»[ред. | ред. код]

2009/10[ред. | ред. код]

Владислав Калітвінцев в дебютному для себе матчі за «Динамо». 9 травня 2010 року

В останньому матчі сезону 2009/10 проти запорізького «Металурга», який відбувся 9 травня 2010 року, Калітвінцев дебютував в основному складі команди, провівши на полі 61 хвилину, після чого був замінений на Андрія Ярмоленка[1]. Причому, Владислав не лише відзначився гольовою передачею, коли Артем Мілевський забивав другий м'яч, але й побив клубний рекорд, ставши наймолодшим (17 років 4 місяці та п'ять днів) дебютантом в історії київського «Динамо» в національній першості. Раніше він належав Олександру Алієву, який дебютував у віці 17 із половиною років[2].

2010/11[ред. | ред. код]

Проте на початку осені футболіст зазнав травми коліна, через яку вибув на півроку, але 9 квітня 2011 року своє повернення на поле відзначив забитим м'ячем у ворота резервістів запорізького «Металурга». За місяць, 15 травня 2011 року, Юрій Сьомін випустив Калітвінцева на заміну на 73-й хвилині замість Артема Мілевського в матчі з луцькою «Волинню».

2011/12[ред. | ред. код]

Владислав Калітвінцев у своєму єдиному матчі за основну команду «Динамо» у сезоні 2012/13

Із початку сезону 2011/12 Владислав став головним бомбардиром команди в молодіжній першості, забивши в 9 матчах 6 голів, а також провів 21 вересня гру за основну команду в кубку України проти кременчуцького «Кременя», відігравши весь матч. Проте незабаром знову зазнав травми, що залишила Владислава без футболу до січня 2012 року. Після відновлення продовжив виступи за молодіжну команду, зігравши за основу лише один матч — 22 квітня в виїзній грі чемпіонату проти «Волині», вийшовши на останні 7 хвилин гри замість Олександра Алієва.

2012/13[ред. | ред. код]

У сезоні 2012/13 також виступав виключно за «молодіжку», вийшовши в основному складі лише в грі останнього туру проти запорізького «Металурга», відігравши 59 хвилин, після чого був замінений на Дуду.

«Слован»[ред. | ред. код]

У липні, підписавши з киянами новий трирічний контракт[3], був відданий на правах оренди до кінця року в чеський «Слован» (Ліберець), де приєднався до іншого «динамівця» Сергія Рибалки, що виступав за чеський клуб на правах оренди з початку року[4]. 18 липня 2013 року зіграв першу гру за «Слован» в матчі Ліги Європи проти латвійського «Сконто», вийшовши в стартовому складі, завдяки чому дебютував у єврокубках[5]. Всього за чеський клуб до кінця року провів 13 матчів у чемпіонаті, а також провів 11 матчів (1 гол) в Лізі Європи, допомігши команді подолати груповий етап. В грудні Владислав покинув «Слован»[6].

«Динамо»[ред. | ред. код]

2013/14[ред. | ред. код]

Владислав Калітвінцев з кубком України після перемоги у турнірі. 15 травня 2014 року

З початку 2014 року тренувався з основною командою «Динамо» на зимових зборах в Іспанії[7]. Проте, не маючи права того сезону виступати за «Динамо» в Лізі Європи, на Кіпр на матч проти «Валенсії» не поїхав і залишився в Києві, де 17 лютого біля вулиці Інститутської був жорстоко побитий «тітушками»[8]. Владислава вдарили кастетом в обличчя і футболіст знепритомнів. Друг Владислава допоміг йому дістатись до лікарів, які констатували перелом щелепи[9]. Через травму і відновлення футболіст пропустив старт другої частини чемпіонату, повернувшись на поле лише в кінці березня в матчі молодіжних команд[10]. Проте головний тренер основної команди Олег Блохін не бачив Калітвінцева в першій команді[11] і Владислав змушений був грати лише за молодіжну команду.

Лише після того як у середині квітня Блохіна на посаді тренера змінив Сергій Ребров, Калітвінцева стабільно включали в заявку «Динамо». Вперше за «біло-синіх» того сезону Владислав вийшов на поле 27 квітня в матчі чемпіонату проти донецького «Металурга», змінивши на 59-й хвилині Даніло Сілву і за 15 хвилин відзначився своїм дебютним голом за «Динамо». Після цього до кінця сезону Калітвінцев зіграв ще у двох матчах чемпіонату і двох матчах національного кубку, в тому числі й у переможному фіналі, де Владислав вийшов на останніх хвилинах замість Дениса Гармаша[12].

«Чорноморець» (Одеса)[ред. | ред. код]

2015/16[ред. | ред. код]

23 червня 2015 року одеський «Чорноморець» оголосив про оренду Калітвінцева в київського «Динамо»[13].

«Зоря» Луганськ[ред. | ред. код]

У лютому було оголошено, що Калітвінцев проведе рік в оренді у складі «Зорі» Луганськ[14]. У грудні 2017 року футболіст повернувся до «Динамо»[15].

Збірна[ред. | ред. код]

Пройшов усі рівні юнацьких і молодіжних збірних України, за які виступав з 2008 року.

Статистика[ред. | ред. код]

Станом на 1 липня 2014
Сезон Команда Матчі М'ячі
2008–2009 «Динамо-2» (перша ліга) 4 0
2009–2010 «Динамо-2» (перша ліга) 10 2
2009-2010 «Динамо» (молодіжна першість) 3 3
2009-2010 «Динамо» (Прем'єр-ліга) 1 0
2010–2011 «Динамо» (молодіжна першість) 13 2
2010-2011 «Динамо» (Прем'єр-ліга) 1 0
2011-2012 «Динамо» (молодіжна першість) 15 7
2011-2012 «Динамо» (Прем'єр-ліга) 1 0
2012–2013 «Динамо» (молодіжна першість) 10 2
2012-2013 «Динамо» (Прем'єр-ліга) 1 0
2013-2014 «Слован» (Гамбрінус ліга) 13 0
2013-2014 «Динамо» (молодіжна першість) 4 0
2013–2014 «Динамо» (Прем'єр-ліга) 3 1

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Закінчив школу з поглибленим вивченням іноземних мов. Володіє французькою, англійською та німецькою мовами;
  • Найбільше Владу подобалися точні науки: фізика та особливо хімія;
  • Після кожного тренування залишається на полі та б'є по воротах, навіть без голкіпера, відпрацьовуючи удар у «дев'ятку»;
  • В «Динамо» потоваришував із нігерійцем Лукманом Аруною, з яким практикується у спілкуванні англійською мовою[16];

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. UA-Футбол. Владислав Калитвинцев: «В дебютном матче хотелось чем-то отличиться». Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 19 липня 2013.
  2. Владислав Калитвинцев – рекордсмен! (Russian) . Dynamomania.com. 9 травня 2010. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 19 липня 2013.
  3. Калитвинцев: продление контракта с Динамо и аренда в Слован. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  4. «Динамо» отдало в аренду в «Слован» и Владислава Калитвинцева — UA-Футбол. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  5. «СЛОВАН» УСТУПИЛ «СКОНТО» В МАТЧЕ ЛИГИ ЕВРОПЫ. КАЛИТВИНЦЕВ И РЫБАЛКА БЫЛИ ЗАМЕНЕНЫ ВО ВТОРОМ ТАЙМЕ. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 19 липня 2013.
  6. Калитвинцев Словану не нужен, Рыбалка под вопросом. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  7. Выход из зимней спячки. Динамо. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  8. У В. Калитвинцева перелом челюсти. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  9. В. Калитвинцев: «Отец, конечно, был в шоке». Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  10. Чемпіонат U-21. 23 тур. Матч № 179. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  11. Калитвинцев и Кравец не подходят Блохину. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  12. Кубок. Фінал. Матч № 31. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  13. Калітвінцев: У «Чорноморці» відчуваю себе більш розкуто. ua-football.com. 28 липня 2015. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
  14. Офіційно: Зоря підписала Калитвинцева. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
  15. Зоря попрощалася з п'ятьма гравцями. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
  16. Профіль на офіційному сайті «Динамо». Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 жовтня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]