Ярмоленко Андрій Миколайович
 | ||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||
| Андрій Ярмоленко у грі за «Вест Гем Юнайтед» | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Ярмоленко Андрій Миколайович | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 23 жовтня 1989 (32 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Ленінград, Російська РФСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 190 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Ярмола | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | правий вінгер | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | без клубу | |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 7 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2002, 2004—2006 2002—2003 2003 2003 |
«Юність» (Чернігів) «Десна» (Чернігів) «Локомотив» (Київ) «Відрадний» (Київ)
| |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Андрі́й Микола́йович Ярмо́ленко (нар. 23 жовтня 1989, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — український футболіст, атакувальний півзахисник збірної України та лондонського «Вест Гем Юнайтед». Автор найшвидшого[1] голу в історії збірної.
Життєпис
Андрій Ярмоленко народився в Ленінграді. Батьки — родом із села Смолянка Куликівського району Чернігівської області. Після весілля мати поїхала працювати до Ленінграда, де до неї приєднався батько Андрія. За три роки родина повернулася до Чернігова, де придбала будинок. За спогадами матері, Андрій почав вовтузитися з м'ячем років із чотирьох-п'яти.
Клубна кар'єра
Початок кар'єри
Якось Ярмоленка побачив тренер Микола Липовий і запросив його до футбольної школи, ставши його першим наставником. До секції ходили багато друзів Андрія зі школи й двору, але незабаром більшість із них кинули тренування, а Ярмоленко й далі їх відвідував. У ДЮФЛ виступав за чернігівську «Юність», а в 13 років перейшов до школи «Динамо». Однак не витримав конкуренції та за рік поїхав додому[2].
Через три роки Ярмоленка знову покликали до київського «Динамо». Про інтерес столичного клубу йому повідомив Олександр Томах, який тоді тренував чернігівську «Десну».
Динамо
Сезон 2006/2007
Починав грати у київському клубі з другої команди. У своєму першому сезоні за «Динамо-2», під керівництвом Юрія Калитвинцева та Геннадія Литовченка, нападник забив чотири м'ячі в 15 матчах, за другу частину сезону. Тодішній наставник команди Анатолій Дем'яненко на одній із пресконференцій сказав: «Мені нещодавно повідомили, що за 130 кілометрів під Києвом наші селекціонери знайшли хлопчика, якого фахівці вже зараз називають другим Шевченком». Відтоді Андрій отримав прізвисько «Хлопчик зі 130-го кілометра»[3]. Проте під керівництвом Дем'яненка Андрій так і не дебютував у основній команді.
Сезон 2007/2008
Лише 11 травня 2008 року в останньому домашньому матчі сезону 2007/2008 проти «Ворскли» новий наставник команди Юрій Сьомін випустив 18-річного гравця на поле за 8 хвилин до фінального свистка за рахунку 1:1. Ярмоленку вдалося забити переможний м'яч у ворота суперників і принести перемогу своїй команді. Але потім, після дебюту знову грав за другу команду, де забив 5 м'ячів за 22 матчі. У цей час Андрій інколи виступав і в дублюючому складі, у 13 матчах відзначившись вісім разів.
Сезон 2008/2009
Наступного сезону 2008/09 в Кубку України Ярмоленко став найкращим бомбардиром «Динамо», забивши в трьох матчах п'ять м'ячів. Вирішуючи серйозні завдання, Юрій Сьомін не ризикував підпускати молодь до основи. Тому в чемпіонаті Андрій рідко виходив на поле. За 10 матчів, проведених у чемпіонаті, не відзначився результативними діями. В одному з кубкових матчів відзначився своїм першим гольовим пасом за команду.
Сезон 2009/2010
Стабільне місце в основному складі Ярмоленко отримав із приходом до команди Валерія Газзаєва в травні 2009 року. Для цього Андрію довелося змінити амплуа. У тактичних схемах тренера Ярмоленку відводилося місце лівого атакувального півзахисника. У вересні 2009 року Андрій дебютував у Лізі чемпіонів, вийшовши на поле в основному складі проти казанського «Рубіна». Той матч кияни виграли з рахунком 3:1. За сезон зіграв 37 ігор і забив 7 м'ячів.
Сезон 2010/2011
Після того, як пішов Валерій Газзаєв, Ярмоленко залишився гравцем стартового складу й за Олега Лужного, й за Юрія Сьоміна. Андрій і далі регулярно забивав: у сезоні 2010/11 на рахунку було 11 м'ячів за весь чемпіонат. На матч 2-го туру проти ужгородської «Говерли» вивів команду на гру як капітан. Загалом це було шосте капітанство Ярмоленка. Матч завершився перемогою киян з рахунком 2:1. Андрій виходив у всіх матчах стартових турів. У дербі проти «Шахтаря» дістав травму, якої йому завдав Тайсон[4]. Динамо поступилося 3:1. Згодом гравця Шахтаря дискваліфікували на 2 гри[5] Через травму пропустив матч з «Чорноморцем». «Одеситам» «кияни» поступилися 2:1. Уже в матчі проти «Таврії» вийшов на поле та відзначився голом. У наступному матчі Ліги Європи проти казахстанського «Актобе» відкрив рахунок у поєдинку.[6]
Сезон 2011/2012
Грав у Суперкубку України в матчі проти «Шахтаря» й отримав жовту картку на 85-й хвилині. У 2-му турі чемпіонату проти «Олександрії» отримав жовту картку на 18-й хвилині й забив гол на 54-й. У київському дербі проти «Оболоні» віддав дві гольові передачі на 86-й і 91-й хвилинах. У 7-му турі чемпіонату, в матчі проти «Кривбасу», забив гол. Одразу в наступному турі відзначився дублем у ворота дніпропетровського «Дніпра». У матчі проти «Іллічівця», на 69-й хвилині, забив гол і отримав жовту картку. Врятував киян від поразки в груповому етапі Ліги Європи у матчі проти «Сток Сіті», віддавши гольову передачу на 91-й хвилині. У наступному матчі забив гол у ворота одеського «Чорноморця». У 12-му турі забив на 70-й хвилині в ворота «Ворскли», а потім через два тури забив гол на 76-й хвилині в ворота луганської «Зорі». У кубковому матчі проти «Шахтаря» відзначився голом, але динамівці не пройшли в наступну стадію. У 15-му турі дістав вилучення в матчі з «Таврією». Оформив дубль у 17-му турі в ворота «Олександрії». У 18-му турі теж відзначився голом. У матчі 22-го туру забив м'яч на 5-й хвилині й відзначився двома гольовими передачами. Зайняв 4 місце у гонці бомбардирів чемпіонату. Став найкращим молодим футболістом України 2011 року.
Боруссія
28 серпня 2017 року Ярмоленко перейшов до дортмундської «Боруссії» за 25 млн € (і разом з Дмитром Чигринським став найдорожчим українським футболістом), уклавши угоду до кінця сезону 2020—2021 років[7], а вже 13 вересня відмітився дебютним голом за «джмелів» у матчі Ліги чемпіонів проти лондонського «Тоттенгема», зрівнявши рахунок у зустрічі. Того ж року авторитетне німецьке видання «Bild» назвало Андрія кращим новачком Бундесліги та кращим гравцем на старті чемпіонату Німеччини[8].
«Вест Гем Юнайтед»
11 липня 2018 року став гравцем англiйського клубу «Вест Гем Юнайтед», який вiддав за гравця дортмундськiй «Боруссії» 22 млн £ (приблизно 25 млн €), плюс 3 млн фунтів можуть бути виплачені у вигляді бонусів. Ярмоленко пiдписав контракт на 4 роки[9]. 16 вересня 2018 р. відзначився двома дебютними голами за «молотобiйцiв» у матчі англiйської прем'єр-ліги проти «Евертона»[10]. Ярмоленка також обрали найкращим гравцем цього матчу вболівальники клубу під час голосування[11]. На 43-й хвилині матчу проти «Манчестер Юнайтед» спровокував автогол, чим допоміг своїй команді перемогти в матчі з рахунком 3:1[12]. У матчі проти «Тотенхема» зазнав травми й вибув на 6 місяців[13].
Збірна країни
Виступав у юніорській збірній України. Учасник відбіркового турніру Євро-2008 (U-19).
У молодіжній збірній України провів 16 матчів. Учасник відбіркового та фінального турніру Євро-2011 (U-21).
За національну збірну України дебютував 5 вересня 2009 року у відбірковому матчі до чемпіонату світу проти Андорри, в якому Україна перемогла з рахунком 5:0, а Ярмоленко забив свій перший м'яч за національну команду. Другий матч зіграв 9 вересня 2009 року в Мінську проти Білорусі (0:0).
2 вересня 2011 року в товариському матчі зі збірною Уругваю Андрій Ярмоленко забив найшвидший м'яч в історії збірної України, відзначившись уже на 15-й секунді матчу[1].
14 листопада 2014 року відзначився хет-триком у матчі відбору до Євро-2016 проти збірної Люксембургу і з 18 голами вийшов на друге місце в списку бомбардирів збірної, де його випереджав лише Андрій Шевченко з 48 влучними ударами. Учасник Євро–2016.
3 вересня 2020 року в матчі проти збірної Швейцарії (2:1 на користь українців) забив першого м'яча у ворота суперників, ставши найкращим гравцем збірної за показником «гол + результативна передача»: 38 голів та 20 гольових передач[14].
Статистика
Клубна статистика
| Команда | Сезон | Чемпіонат | Кубок країни | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ліга | Ігор | Голів | Паси | Ігор | Голів | Паси | ||
| «Десна»
|
2006/2007 | Перша ліга | 9 | 4 | 0 | КУ | 1 | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | 10 | 4 | 0 |
| «Динамо-2»
|
2006/2007 | Перша ліга | 15 | 4 | 0 | КУ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 15 | 4 | 0 |
| 2007/2008 | 22 | 5 | 0 | КУ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 22 | 5 | 0 | ||
| Всього за «Динамо-2» | 37 | 9 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 37 | 9 | 0 | ||
| «Динамо» (Київ)
|
2007/2008 | Вища ліга | 1 | 1 | 0 | КУ | 0 | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | 0 | СК | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| 2008/2009 | Прем'єр-ліга | 10 | 0 | 0 | КУ | 3 | 5 | 1 | ЛЧ/ЛЄ | 0 | 0 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 14 | 5 | 1 | |
| 2009/2010 | Прем'єр-ліга | 28 | 7 | 0 | КУ | 2 | 0 | 1 | ЛЧ | 6 | 0 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 37 | 7 | 1 | |
| 2010/2011 | Прем'єр-ліга | 26 | 11 | 0 | КУ | 5 | 1 | 1 | ЛЧ/ЛЄ | 16 | 4 | 1 | — | — | — | — | 47 | 16 | 2 | |
| 2011/2012 | Прем'єр-ліга | 28 | 12 | 0 | КУ | 1 | 1 | 1 | ЛЧ/ЛЄ | 10 | 0 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 40 | 13 | 1 | |
| 2012/2013 | Прем'єр-ліга | 27 | 11 | 5 | КУ | 1 | 0 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 12 | 2 | 1 | — | — | — | 0 | 40 | 13 | 7 | |
| 2013/2014 | Прем'єр-ліга | 26 | 12 | 4 | КУ | 4 | 4 | 2 | ЛЄ | 9 | 5 | 1 | — | — | — | — | 39 | 21 | 7 | |
| 2014/2015 | Прем'єр-ліга | 26 | 14 | 13 | КУ | 5 | 1 | 0 | ЛЄ | 11 | 4 | 7 | СК | 1 | 0 | 0 | 43 | 19 | 20 | |
| 2015/2016 | Прем'єр-ліга | 23 | 13 | 12 | КУ | 3 | 4 | 0 | ЛЧ | 7 | 2 | 0 | СК | 1 | 0 | 0 | 34 | 19 | 12 | |
| 2016/2017 | Прем'єр-ліга | 28 | 15 | 8 | КУ | 3 | 3 | 0 | ЛЧ | 5 | 1 | 3 | СК | 0 | 0 | 0 | 36 | 19 | 11 | |
| 2017/2018 | Прем'єр-ліга | 5 | 3 | 1 | КУ | 0 | 0 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 2+2 | 1+0 | 1+1 | СК | 1 | 0 | 0 | 10 | 4 | 3 | |
| Всього за «Динамо» (Київ) | 228 | 99 | 43 | 27 | 19 | 6 | 80 | 19 | 15 | 6 | 0 | 0 | 341 | 137 | 64 | |||||
 «Боруссія» (Дортмунд)
|
2017/2018 | Бундесліга | 18 | 3 | 3 | КН | 2 | 2 | 0 | ЛЧ | 6 | 1 | 1 | — | — | — | — | 26 | 6 | 4 |
 «Вест Гем Юнайтед»
|
2018/2019 | Прем'єр-ліга | 9 | 2 | 1 | КФЛ | 1 | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | 10 | 2 | 1 |
| 2019/2020 | Прем'єр-ліга | 23 | 5 | 1 | КА/КФЛ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 23 | 5 | 1 | |
| 2020/2021 | Прем'єр-ліга | 15 | 0 | 1 | КА/КФЛ | 3+3 | 1+2 | 0+3 | — | — | — | — | — | — | — | — | 21 | 3 | 4 | |
| 2021/2022 | Прем'єр-ліга | 8 | 0 | 0 | КА/КФЛ | 0+2 | 0 | 0 | ЛЄ | 5 | 2 | 0 | — | — | — | — | 14 | 1 | 0 | |
| Всього за «Вест Гем Юнайтед» | 56 | 8 | 3 | 9 | 3 | 3 | 5 | 2 | 0 | — | — | — | 68 | 11 | 6 | |||||
| Всього за кар'єру | 348 | 123 | 49 | — | 39 | 24 | 9 | — | 90 | 21 | 16 | — | 6 | 0 | 0 | 482 | 167 | 74 | ||
Станом на 18 березня 2022 року
За збірну
| Збірна | Сезон | Товариські | Турнірні | Усього | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігор | Голів | Паси | Ігор | Голів | Паси | Ігор | Голів | Паси | ||
| Україна
|
2009 | 0 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 6 | 2 | 0 |
| 2010 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 2 | 1 | 1 | |
| 2011 | 9 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 9 | 3 | 0 | |
| 2012 | 4 | 2 | 1 | 6 | 0 | 1 | 10 | 2 | 2 | |
| 2013 | 2 | 1 | 1 | 9 | 5 | 2 | 11 | 6 | 3 | |
| 2014 | 4 | 1 | 2 | 4 | 3 | 2 | 8 | 4 | 4 | |
| 2015 | 1 | 1 | 2 | 8 | 3 | 1 | 9 | 4 | 3 | |
| 2016 | 5 | 4 | 0 | 7 | 3 | 2 | 12 | 7 | 2 | |
| 2017 | 2 | 1 | 0 | 6 | 3 | 1 | 8 | 4 | 1 | |
| 2018 | 2 | 2 | 2 | 3 | 1 | 0 | 5 | 3 | 2 | |
| 2019 | 2 | 0 | 0 | 4 | 1 | 0 | 6 | 1 | 0 | |
| 2020 | 2 | 0 | 0 | 4 | 1 | 1 | 6 | 1 | 1 | |
| Всього за кар'єру | 35 | 16 | 9 | 57 | 22 | 10 | 92 | 38 | 19 | |
Станом на 14 червня 2022 року
Україна
Досягнення
Командні
«Динамо» (Київ)
Чемпіон України (3) : 2008/09, 2014/15, 2015/16
Кубок України (2) : 2013/14[15], 2014/15
Суперкубок України (3): 2009, 2011, 2016- Півфіналіст Кубка УЄФА: 2008/09
.svg){kind=small}
Індивідуальні
- Премія «Футбольні зірки України»: 2016[16]
- Найкращий молодий футболіст України: 2011
- Найкращий асистент Ліги Європи УЄФА 2014/15: 7 гольових передач
- Футболіст року в Україні за версією газети «Український футбол» (4): 2013, 2014, 2015, 2017
- Футболіст року в Україні за версією газети «Команда» (2): 2011, 2014
- Найкращий бомбардир кубка України (2): 2008-09[17], 2013-14
- Найкращий асистент збірної України: 16 гольових передач
- Символічна збірна групового етапу Ліги Європи : 2013-14[18]
- Автор найгарнішого голу України (2): 2013-14, 2014-15
- 26 місце серед найкращих футболістів світу 2013 року за версією World Soccer
- Член бомбардирського клубу імені Олега Блохіна: 174 м'ячі
- Автор найшвидшого голу в історії збірної України: на 15-й секунді матчу
- Автор найпізнішого голу в історії збірної України: на 90+7 хвилині матчу
Державні нагороди
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[19]
Скандали
Кинув під ноги футболку «Шахтаря», якою обмінявся після матчу з гравцем збірної України Тарасом Степаненком. 1 травня 2016 під час виїзного матчу з «Шахтарем» у Львові грубо в неігровий час ударив Тараса Степаненка в коліно, чим розпочав масову бійку на полі. Проте 19 травня того ж року футболісти помирилися й Андрій просив вибачити його[20].
Особисте життя
Дружина Інна, за освітою — фахівець із міжнародних відносин і дипломатії, працює директором американського благодійного фонду. Чотири роки жили в незареєстрованому шлюбі, а офіційно його оформили в жовтні 2011 року. Урочиста церемонія відбулася після закінчення футбольного сезону, 16 грудня 2011 року.
22 травня 2013 року народився старший син Іван.
3 червня 2015 року народився молодший син Данило.[21][22]
Факти
- 2015 року став найбагатшим українським футболістом, заробивши 4,4 млн доларів[23].
- 28 травня 2017 взяв участь у матчі збірної світу проти легенд мадридського «Атлетіко» і забив гол, зробивши рахунок 3:1 на користь збірної світу[24].
Примітки
- ↑ а б Ярмоленко забив найшвидший гол в історії збірної України. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
- ↑ Спорт – Новости спорта – Футбол онлайн – Футбол сегодня – Спортивные события Обозреватель. OBOZREVATEL (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Демьяненко: "Пускай игроки подстраиваются под «Динамо». Архів оригіналу за 28 січня 2007. Процитовано 7 вересня 2012.
- ↑ Лікар «Динамо»: У Ярмоленка рвані рани. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2013.
- ↑ Офіційно: Тайсона дискваліфікували на найближчі матчі. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 серпня 2013.
- ↑ Актобе — Динамо — 2:3. Текстовая трансляция матча Лиги Европы. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- ↑ Andrey Yarmolenko stürmt für Borussia Dortmund [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Bild: Ярмоленко — лучший новичок Бундеслиги и лучший игрок на старте сезона [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Hammers net prolific Ukraine forward Andriy Yarmolenko. (англ.). whufc.com. 11.7.2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 15.9.2018.
- ↑ Звiт про гру 5-го туру чемпіонату Англії 2018/19 серед команд прем'єр-лiги «Евертон»—«Вест Гем Юнайтед» (англ.). BBC. 16.9.2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 18.9.2018.
- ↑ Ярмоленко був обраний найкращим гравцем матчу «Вест Хема» проти «Евертона». УНІАН. 17.9.2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18.9.2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
- ↑ На одной из позиций украинского футбола сменился лидер - 4 Сентября 2020 - Планета Daily. planetadaily.ucoz.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Кияни здобувають Кубок України. «Динамо» — «Шахтар» — 2:1. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ Премія Футбольні зірки України-2016: Андрій Ярмоленко — найкращий футболіст 2016. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Андрій Ярмоленко — найкращий бомбардир Кубка України 2008/2009. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ Ярмоленко потрапив у символічну збірну групового етапу ЛЄ. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 13 грудня 2013.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
- ↑ Ярмоленко і Степаненко помирилися, «динамівець» визнав провину [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.], Champion.com.ua, 19.05.2016
- ↑ Андрій ЯРМОЛЕНКО: «У мене другий син! Готуємо заміну у футбольній команді!». Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
- ↑ Лідер «Динамо» вдруге став батьком. ukranews.com. Українські Новини. 15.09.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ Главные богачи спорта: больше всех зарабатывают Кличко и Ярмоленко, Свитолина — номер один у девушек [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Как Ярмоленко за сборную мира забил [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ярмоленко Андрій Миколайович |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрій Ярмоленко |
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Дані про гравця на офіційному сайті «Динамо» [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Дані про гравця на сторінці dynamomania.com (рос.)
- Ярмоленко Андрій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Андрій Ярмоленко: «Як складеться моя доля, відомо лише Богу».[недоступне посилання з серпня 2019]
- Капітани команд чемпіонату України визнали Ярмоленка найкращим гравцем року [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Андрій Ярмоленко — шостий у нашій історії! [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]
|
| |||||
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
- Народились 23 жовтня
- Народились 1989
- Нагороджені відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Українські футболісти
- Гравці молодіжної збірної України з футболу
- Гравці збірної України з футболу
- Футболісти «Десни»
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти «Боруссії» (Дортмунд)
- Футболісти «Вест Гем Юнайтед»
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Англії
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну
- Капітани збірної України з футболу