Ротань Руслан Петрович
 | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Ротань Руслан Петрович | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 29 жовтня 1981 (37 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Полтава, УРСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність*** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
|
*** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
Ротань Руслан Петрович у Вікісховищі?
| ||||||||||||||||||||||||||
Русла́н Петро́вич Рота́нь (нар. 29 жовтня 1981, Полтава, СРСР) — український футболіст, півзахисник «Днiпра», київського «Динамо» та національної збірної України, тренер донецького «Олімпіка» і молодіжної збірної.
Зміст
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
Вихованець ДЮСШ «Ворскла» і дніпровського спортінтернату (тренер — Роман Шнейдерман). Перший матч у Вищій лізі провів 7 листопада 1999 року — «Дніпро» — «Кривбас» — 1:0. Поступово молодий півзахисник став ключовою фігурою в півзахисті команди з Дніпра.
«Динамо»[ред. | ред. код]
Улітку 2005 року перейшов із «Дніпра» до київського «Динамо». Спочатку регулярно потрапляв до стартового складу нового клубу, однак згодом утратив місце в динамівській «основі» й у середині сезону 2007/08 повернувся до «Дніпра». У складі «Динамо» став переможцем Кубка України 2006 і 2007 років, чемпіоном України 2007 року.
Повернення до «Дніпра»[ред. | ред. код]
Після повернення до «Дніпра» знову став основним півзахисником команди, а згодом і її капітаном. 15 березня 2014 року в матчі з ФК «Севастополь» Руслан Ротань зіграв свій 300-й матч в чемпіонатах України, в тому числі — 250-й за «Дніпро». У 2015 році він разом із дніпропетровським клубом дійшов до фіналу Ліги Європи, де зустрілися з іспанським клубом «Севілья». У тому поєдинку Руслан відзначився забитим голом зі штрафного, але дніпряни поступилися 2:3.
2016 року, під час півфінального матчу кубка країни з луганською «Зорею», Ротань почав бити арбітра зустрічі, за що отримав дискваліфікацію на півроку разом із Романом Зозулею. Наприкінці серпня того ж року підписав із дніпровським клубом нову угоду за схемою «2+1»[1].
17 вересня 2016 року вийшовши на поле у грі проти «Зірки» Ротань провів 350-й матчі у Вищому дивізіоні України, зокрема — 300-й матч за «Дніпро» в чемпіонатах України. Це дозволило йому посісти 12-те місце за загальною кількістю матчів у вищій лізі[2].
Празька «Славія»[ред. | ред. код]
Влітку 2017 року перебрався до Чехії, уклавши однорічний контракт з чемпіоном країни, празькою «Славією»[3].
Повернення до «Динамо»[ред. | ред. код]
12 січня було офіційно оголошено про підписання контракту з київським «Динамо».[4]
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
«Олімпік»[ред. | ред. код]
Від 3 жовтня 2018 року почав працювати асистентом головного тренера донецького «Олімпіка»[5].
Виступи у збірних[ред. | ред. код]
Протягом 2003 року захищав кольори молодіжної збірної України, провів у її складі 10 матчів.
Ще до дебюту в молодіжній збірній почав залучатися до лав національної збірної України, першу гру у формі якої провів 12 лютого 2003 року проти збірної Туреччини. У подальшому на регулярній основі залучався тренерським штабом головної команди країни до її складу.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року в Німеччині, на якому українці сягнули стадії чвертьфіналів. Ротань взяв участь у трьох із п'яти матчів збірної на турнірі, за результатами якого разом із низкою інших гравців команди був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Улітку 2011 року провів свою 50-у гру за національну збірну України. У кількох матчах був капітаном збірної. 27 березня 2018 року, вийшовши на поле у другому таймі товариської зустрічі проти збірної Японії, провів свій 100-й матч за збірну. Таким чином став лише третім гравцем української національної команди, який досяг цієї позначки, після Анатолія Тимощука і Андрія Шевченка.
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[6].
Рекорди[ред. | ред. код]
- Руслан Ротань є рекордсменом «Дніпра» за кількістю ігор в офіційних турнірах — 416, за кількістю ігор за «Дніпро» в чемпіонатах України — 316, Кубку України — 42 та єврокубках — 58 (на 1 липня 2017).
Особисте життя[ред. | ред. код]
Батько Руслана — Петро Ротань, виступав за «Ворсклу» у 1980-х роках. Двоє братів Руслана також футболісти — виступали зокрема за «Гірник-Спорт» у Другій лізі[7].
Дружина футболіста — Марія Ротань (дівоче прізвище — Ігнатьєва) свого часу була чемпіонкою Європи та світу з карате, але вже закінчила професійну кар'єру[8].
Ротань — один зі співзасновників футбольної академії у Дніпрі.
Досягнення[ред. | ред. код]
Срібний призер чемпіонату України (1): 2014;
Бронзовий призер чемпіонату України (4): 2001, 2004, 2015, 2016;
Фіналіст Кубка України (1): 2004;
Фіналіст Ліги Європи (1): 2014/15
Чемпіон України (1): 2007
Срібний призер чемпіонату України (3): 2006, 2008, 2018;
Володар Кубка України (2): 2006, 2007;
Фіналіст Кубка України (1): 2018;
Володар Суперкубка України (2): 2006, 2007;
Особисті:
- Тринадцять разів газета «Команда» включала Ротаня до щорічного переліку «33 найкращих футболістів України»: № 1 — 2003—2005, 2009, 2012—2015; № 2 — 2002, 2011; № 3 — 2006, 2010, 2016
- Рекордсмен «Дніпра» за кількістю проведених матчів в усіх турнірах: 416 матчів[9]
- Член Клубу Олександра Чижевського: 375 матчів
- Володар премії «Гол року в Україні»: 2012 р.[10]
Статистика[ред. | ред. код]
Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]
Станом на 1 липня 2017 року
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Усього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| «Дніпро» Д
|
1999-00 | 10 | 0 | 0 | 0 | — | — | 10 | 0 |
| 2000-01 | 7 | 0 | 2 | 0 | — | — | 9 | 0 | |
| 2001-02 | 13 | 1 | 5 | 1 | — | — | 18 | 2 | |
| 2002-03 | 29 | 5 | 4 | 0 | — | — | 33 | 5 | |
| 2003-04 | 25 | 4 | 5 | 0 | 8 | 0 | 38 | 4 | |
| 2004-05 | 21 | 1 | 3 | 1 | 7 | 1 | 31 | 3 | |
| Усього | 105 | 11 | 19 | 2 | 15 | 1 | 139 | 14 | |
| «Динамо» К
|
2005-06 | 28 | 4 | 5 | 1 | 2 | 0 | 35 | 5 |
| 2006-07 | 12 | 1 | 3 | 0 | 4 | 2 | 19 | 3 | |
| 2007-08 | 10 | 0 | 3 | 0 | 4 | 0 | 17 | 0 | |
| Усього | 50 | 5 | 11 | 1 | 10 | 2 | 71 | 8 | |
| «Дніпро» Д
|
2007-08 | 8 | 0 | 0 | 0 | — | — | 8 | 0 |
| 2008-09 | 26 | 3 | 0 | 0 | 2 | 0 | 28 | 3 | |
| 2009-10 | 26 | 3 | 2 | 0 | — | — | 28 | 3 | |
| 2010-11 | 21 | 1 | 3 | 0 | 2 | 0 | 26 | 1 | |
| 2011-12 | 23 | 3 | 2 | 0 | 2 | 0 | 27 | 3 | |
| 2012-13 | 25 | 4 | 3 | 0 | 10 | 0 | 38 | 4 | |
| 2013-14 | 26 | 0 | 0 | 0 | 8 | 2 | 34 | 2 | |
| 2014-15 | 16 | 0 | 5 | 2 | 15 | 3 | 36 | 5 | |
| 2015-16 | 21 | 4 | 5 | 1 | 4 | 0 | 30 | 5 | |
| 2016-17 | 19 | 5 | 3 | 0 | — | — | 22 | 5 | |
| Усього | 211 | 23 | 23 | 3 | 43 | 5 | 277 | 31 | |
| Усього за кар'єру | 366 | 39 | 53 | 6 | 68 | 8 | 487 | 53 | |
Матчі у складі збірної України[ред. | ред. код]
Дані наведені станом на 15 серпня 2013 року
Україна
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційно: Ротань повернувся у «Дніпро» (football24.ua)
- ↑ Ротань проводить 350-й матч у вищій лізі України
- ↑ Стали відомі подробиці контракту Ротаня зі «Славією»
- ↑ Офіційно. Руслан Ротань - гравець Динамо (uk). Процитовано 2018-01-12.
- ↑ Олімпік офіційно підтвердив призначення Шевчука на посаду головного тренера команди, Ротань увійшов у тренерський штаб
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
- ↑ Руслан РОТАНЬ: «С женой Машей стараюсь не ссориться: она у меня чемпионка мира по каратэ» («Бульвар Гордона», 23 січня 2007) (рос.)
- ↑ Дружини футболістів (dynamo.kiev.ua)
- ↑ З поля на бровку: Руслан Ротань оголосив про завершення ігрової кар'єри
- ↑ Захисник «Зірки» забив супергол 2016 року, але сам уподобав голи Сидорчука і Піко
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Ротань Руслан Петрович |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ротань Руслан Петрович |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті ФФУ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Ротань Руслан Петрович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||
- Народились 29 жовтня
- Народились 1981
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2006
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Уродженці Полтави
- Українські футболісти
- Українські футбольні тренери
- Гравці молодіжної збірної України з футболу
- Гравці збірної України з футболу
- Капітани збірної України з футболу
- Футболісти «Дніпра» (Дніпро)
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти «Славії» (Прага)
- Тренери ФК «Олімпік» Донецьк
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Чехії
