| Руслан Ротань
|
|
|
| Особисті дані
|
| Повне ім'я
|
Ротань Руслан Петрович
|
| Народження
|
29 жовтня 1981(1981-10-29)[1][2][3] (41 рік)
|
|
|
Полтава, Українська РСР, СРСР
|
| Зріст
|
178 см
|
| Вага
|
73 кг
|
| Громадянство
|
 Україна
|
| Позиція
|
півзахисник
|
| Професіональні клуби*
|
|
|
| Національна збірна
|
|
|
| Тренерська діяльність**
|
|
|
| Звання, нагороди
|
| Нагороди
|
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
|
|
** Тільки на посаді головного тренера.
|
|
Дані оновлено 19 січня 2023.
|
|
|
Русла́н Петро́вич Рота́нь ( 29 жовтня 1981, Полтава, СРСР) — український футболіст, півзахисник «Дніпра», київського «Динамо» та національної збірної України, тренер клубу «Олександрія» і молодіжної збірної України. Син Петра Ротаня.
Вихованець ДЮСШ «Ворскла» і дніпровського спортінтернату (тренер — Роман Шнейдерман).
Перший матч у Прем'єр Лізі провів 7 листопада 1999 року в матчі між— «Дніпром» та «Кривбасом» . Гра завершилися рахунком 1:0. Поступово молодий півзахисник став ключовою фігурою в півзахисті команди з Дніпра.
Улітку 2005 року перейшов із «Дніпра» до київського «Динамо». Спочатку регулярно потрапляв до стартового складу нового клубу, однак згодом утратив місце в динамівській «основі» й в середині сезону 2007/08 повернувся до «Дніпра». У складі «Динамо» став переможцем Кубку України 2006 і 2007 років, чемпіоном України 2007 року.
Повернення до «Дніпра»[ред. | ред. код]
Після повернення до «Дніпра» знову став основним півзахисником команди, а згодом і її капітаном. 15 березня 2014 року в матчі з ФК «Севастополь» Руслан Ротань зіграв 300-й матч в чемпіонатах України, в тому числі — 250-й за «Дніпро». У 2015 році разом із дніпропетровським клубом дійшов до фіналу Ліги Європи, де зустрілися з іспанським клубом «Севілья». У тому поєдинку Руслан відзначився забитим голом зі штрафного, проте дніпряни поступилися 2:3.
2016 року під час півфінального матчу кубка країни з луганською «Зорею». За неспортивну поведінку Ротань отримав дискваліфікацію на півроку разом із Романом Зозулею. Наприкінці серпня того ж року підписав із дніпровським клубом нову угоду за схемою «2+1»[4].
17 вересня 2016 року вийшовши на поле у грі проти «Зірки» Ротань провів 350-й матчі у Прем'єр Лізі України, зокрема — 300-й матч за «Дніпро». Це дозволило йому посісти 12-те місце за загальною кількістю матчів у Прем'єр Лізі.[5].
Влітку 2017 року перебрався до Чехії, уклавши однорічний контракт з чемпіоном країни, празькою «Славією»[6].
Повернення до «Динамо»[ред. | ред. код]
12 січня було офіційно оголошено про підписання контракту з київським «Динамо».[7]
Від 3 жовтня 2018 року почав працювати асистентом головного тренера донецького «Олімпіка»[8].
Від 1 листопада 2018 року очолив молодіжну збірну України.
Ще до дебюту в молодіжній збірній почав залучатися до лав національної збірної України, першу гру у формі якої провів 12 лютого 2003 року проти збірної Туреччини. У подальшому на регулярній основі залучався тренерським штабом головної команди країни до її складу.
Протягом 2003 року захищав кольори молодіжної збірної України, та провів у її складі 10 матчів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року в Німеччині, на якому збірна — України дійшла до стадії чвертьфіналів. Ротань взяв участь у трьох із п'яти матчів збірної на мундіалі, за результатами якого разом із низкою інших гравців команди був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Улітку 2011 року провів свою 50-у гру за національну збірну України. У декількох матчах був капітаном збірної. 27 березня 2018 року, вийшовши на поле в другому таймі товариської зустрічі проти збірної Японії, провів свій 100-й матч за збірну. Таким чином став лише другим гравцем української національної команди, який досяг цієї позначки, після Андрія Шевченка.
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[9].
- Руслан Ротань є рекордсменом «Дніпра» за кількістю ігор в офіційних турнірах — 416, за кількістю ігор за «Дніпро» в чемпіонатах України — 316, Кубку України — 42 та єврокубках — 58 (на 1 липня 2017).
Батько Руслана — Петро Ротань, виступав за «Ворсклу» у 1980-х роках. Двоє братів Руслана також футболісти — виступали зокрема за «Гірник-Спорт» у Другій лізі[10].
Дружина футболіста — Марія Ротань (дівоче прізвище — Ігнатьєва) свого часу була чемпіонкою Європи та світу з карате, але вже закінчила професійну кар'єру[11].
Ротань — один зі співзасновників футбольної академії у Дніпрі.
«Дніпро»:
Срібний призер чемпіонату України (1): 2014;
Бронзовий призер чемпіонату України (4): 2001, 2004, 2015, 2016;
Фіналіст Кубка України (1): 2004;
Фіналіст Ліги Європи (1): 2014/15
«Динамо» (Київ):
Чемпіон України (1): 2007
Срібний призер чемпіонату України (3): 2006, 2008, 2018;
Володар Кубка України (2): 2006, 2007;
Фіналіст Кубка України (1): 2018;
Володар Суперкубка України (2): 2006, 2007;
Особисті:
Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]
Станом на 1 липня 2017 року
Матчі у складі збірної України[ред. | ред. код]
Україна
Срібний призер чемпіонату України (1): 2014;
Бронзовий призер чемпіонату України (4): 2001, 2004, 2015, 2016;
Фіналіст Кубка України (1): 2004;
Чемпіон України (1): 2007
Володар Кубка України (2): 2006, 2007;
Україна
