Каневський Леонід Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каневський Леонід Семенович
Каневский Леонид Семёнович (2010).JPG
У спектаклі «Пізнє кохання»
Народився 2 травня 1939(1939-05-02) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство: СРСР СРСР

Росія Росія
Ізраїль Ізраїль

Рід діяльності: актор
Роки діяльності: 1961 — дотепер
IMDb: ID 0437591
Commons-logo.svg Каневський Леонід Семенович у Вікісховищі

Каневський Леонід Семенович (* 2 травня 1939, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський, ізраїльський і російський актор театру і кіно, телевізійний ведучий. Заслужений артист РРФСР.

Ведучий програми каналу НТВ «Слідство вели…».

Закінчив Середню загальноосвітню школу № 78 у Києві.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1963 — Сорок хвилин до світанку — завмаг у сільпо
  • 1965 — Місто майстрів — начальник таємної поліції
  • 1966 — Коли грає клавесин (короткометражний) — спекулянт
  • 1967 — Весна на Одері — Оганесян, розвідник
  • 1967 — Житіє і вознесіння Юрася Братчика — житель, який впіймав Юрася Братчика
  • 1967 — Митя (фільм-спектакль) — Незлобін, письменник
  • 1967 — На дві години раніше — адміністратор
  • 1968 — Діамантова рука — контрабандист у Стамбулі
  • 1968 — Каратель — пан Андреас
  • 1968 — Посміхнися сусідові — управдом
  • 1969 — Золоті ворота — епізод
  • 1969 — Щовечора в одинадцять — саксофоніст в оркестрі
  • 1969 — Комендант Лаутербурга (фільм-спектакль)
  • 1969 — Червоний намет — радист
  • 1969 — Викрадення -режисер
  • 1970 — Дивовижний хлопчик — боксер Аперкот
  • 1971 — Фізика о пів на десяту (короткометражний) — відпочиваючий
  • 1971—1989 — Слідство ведуть ЗнаТоКі — Олександр Миколайович Томін
  • 1972 — Будденброки (фільм-спектакль) — Кессельмейер, банкір
  • 1972 — Вот и лето прошло… — дядько Гарік
  • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Перкер, повірений
  • 1972 — Земля, до запитання — Мауріціо, докер
  • 1972 — Мобі Дік (фільм-спектакль) — Стабб
  • 1972 — Стоянка поїзда — дві хвилини — конферансьє Красовської
  • 1973 — У номерах (фільм-спектакль) — Булягін, чиновник
  • 1973 — Всього кілька слів на честь пана де Мольєра (фільм-спектакль) — П'єро
  • 1973 — Нейлон 100 % — Арчібальдик
  • 1973 — Свій хлопець — Роберт Іванович, учитель танців
  • 1974 — Ніч помилок (фільм-спектакль) — Джордж Гастінгс
  • 1974 — Відповідна міра — Дмитро Смирнов
  • 1974 — Пригоди в місті, якого немає — капітан Бонавентура
  • 1975 — Смак халви — Худайкул, начальник варти еміра
  • 1975 — Приголомшливий Берендєєв — начальник міліції
  • 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль) — епізод
  • 1977 — Кільця Альманзора — капітан Мухаміель — головний пірат
  • 1977 — Ризик — благородна справа — артист
  • 1977 — Фантазії Веснухіна — продавець велосипедів і пеліканів
  • 1979 — Д'Артаньян та три мушкетери — Бонасьє
  • 1979 — Здрастуйте, я приїхав! — Аркадій Христофорович Ангел
  • 1981 — Східний дантист — Маркос
  • 1982 — Там, на невідомих доріжках… — десятник Мілліонський
  • 1983 — Мері Поппінс, до побачення — боб Гудетті
  • 1983 — Месьє Ленуар, котрий… (фільм-спектакль) — Жозеф
  • 1984 — Пеппі Довгапанчоха — Карл
  • 1986 — Потерпілі претензій не мають — Ігіазаров Сурен Саркисович
  • 1986 — Гніт (короткометражний)
  • 1987 — Претендент
  • 1990 — Смерть в кіно — артист
  • 1994 — Майстер і Маргарита — епізод
  • 1999 — Єврейська помста
  • 2001 — Пізній шлюб — Отарі
  • 2002 — Слідство ведуть Знавці. Десять років по тому — полковник Томін Олександр Миколайович
  • 2003 — Рутенберг — Земеч
  • 2005 — Бідні родичі — Барух
  • 2005 — Слідство вели... — ведучий
  • 2008 — Фотограф — Рогань
  • 2009 — Між рядків — Фіма Мельник
  • 2009 — Сьомін — полковник Борис Петрович Сьомін
  • 2011 — Сьомін. Відплата — полковник Борис Петрович Сьомін
  • 2014 — Ревізор (телеспектакль) — городничий


Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.