Карел Махачек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карел Махачек
чеськ. Karel Macháček
Народився 15 вересня 1889(1889-09-15)
Чехія.
Помер 25 травня 1973(1973-05-25) (83 роки)
Прага
Громадянство Чехословаччина Чехословаччина}
Діяльність Дипломат
Відомий завдяки Генеральний консул Чехословаччини у Львові

Карел Махачек (чеськ. Karel Macháček; 15 вересня 188925 травня 1973, Прага) — чехословацький дипломат. Генеральний консул Чехословаччини у Львові (1937—1939)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 вересня 1889 року. У 1913 році закінчив закінчив юридичний факультет, а також приватну бізнес-школу Вертгеймера.

З 1913 року працював на австрійській державній службі, з травня 1915 р. служив в австро-угорській армії. У травні 1919 року він був прийнятий до чехословацької армії, що формувалася.

У лютому 1920 р. призначений віце-консулом, а згодом віце-консулом у консульстві в Спліті, звідки пізніше (1921 р.) переведений до Ополя, а після скасування цього консульства — до консульства в Бреслау (нині Вроцлав). З грудня 1927 р. працював другим секретарем посольства в Бухаресті, після повернення (1925) працював у відділі соціального забезпечення адміністративного відділу МЗС. У листопаді 1935 року після скасування польською владою екзекватури консула Я. Долежала, очолив чехословацьке консульство в Познані аж до його закриття в березні 1936 р.

З початку серпня 1937 р. очолював чехословацьке консульство у Львові як консул. 22 березня 1939 року після німецької окупації Чехії він передав свій офіс німцям і наприкінці квітня повернувся до Праги. Праги. Після повернення під протекторат, у середині серпня 1939 року, після ліквідації Міністерства закордонних справ, був призначений заступником бюджетного офіцера Міністерства громадських робіт. Після війни він працював у Міністерстві транспорту, а в 1947 році потрапив під слідство за те, що здав німцям свою канцелярію. На службу до Міністерства закордонних справ не повернувся[1][2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jindřich DEJMEK, Diplomacie Československa, Díl II. Biografický slovník československých diplomatů (1918—1992). Praha 2013, s. 150—151
  2. Jan NĚMEČEK, 15. březen a čs. zastupitelské úřady v Polsku. Historie a vojenství, 1994, č. 6, s. 22–41.