Перейти до вмісту

Карлос Гон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карлос Гон
араб. كارلوس غصن[1]
ПрізвиськоLe Fugitif Japonais[2] і Seven-Eleven[3]
Народився9 березня 1954(1954-03-09)[4][5][…] (70 років)
Порту-Велью, Бразилія
Країна Ліван[7]
 Франція[8]
 Бразилія[9][10]
Місце проживанняБейрут
Діяльністьбізнес-директор, письменник, інженер, бізнесмен
Alma materКоледж Нотр-Дам-де-Джамхурd, Колеж Станіслава в Парижі, Ліцей Сент-Луї, Політехнічна школа і Гірнича школа Парижа
Знання моварабська[11][10], португальська, японська, англійська і французька[12]
ЗакладNissan і Renault
Посадапрезидент і виконавчий директорd
У шлюбі зКерол Гонd
ДітиКеролін Гонd і Ентоні Гонd
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії Кавалер ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Grand Cross of the Order of Wissam El Alaouite

Член Королівської інженерної академії Британії[d]

honorary doctorate from the American University of Beirutd (2003)

honorary doctor of Waseda Universityd (2012)

honorary doctor of Saint Joseph Universityd (червень 2016)

IMDbID 2134282
Сайтcarlosghosn.info

Карлос Гон (араб. كارلوس غصن; Kárlos Ġoṡn, порт. Carlos Ghosn, фр. Carlos Ghosn; рід. 9 березня 1954, Порту-Велью, Бразилія) — колишній президент і генеральний директор компаній «Renault» і «Nissan»; колишній глава стратегічного альянсу «Renault-Nissan-Mitsubishi». Звинувачений прокуратурою Японії у фінансових махінаціях, створенні кримінальних схем і привласненні коштів фірми Nissan.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За походженням — ліванець християнин-мароніт. 1974 року закінчив хімічний факультет паризької Політехнічної школи, 1978 року — паризьку Найвищу гірську школу.

З 1978 року працював в «Michelin», очолював бразильський та північноамериканський підрозділи, був гендиректором з виробництва легкових шин і шин для вантажівок. З грудня 1996 року — виконавчий віце-президент «Renault». У червні 1999 переведений в «Nissan» директором з виробництва, далі став президентом компанії (червень 2000) та генеральним директором (червень 2001). За час роботи в «Nissan» отримав прізвисько «Вбивця витрат», оскільки здійснена ним програма з жорсткого скорочення витрат дозволила вивести компанію з глибокої кризи. З 29 квітня 2005 року також займає посади президента і гендиректора «Renault».

З 28 червня 2012 року — заступник голови ради директорів ВАТ «АвтоВАЗ».[13] 2013—2016 роки — голова ради директорів ВАТ «АвтоВАЗ».

З березня 2011 по 2012 рік заробив 12,5 млн $, ставши найбільш високооплачуваним топ-менеджером Японії[14]. Дохід Гону за роботу керівником «Renault» у Франції склав 9 млн євро.

19 листопада 2018 року Гон з'явився в токійську прокуратуру з повинною й був заарештований[15][16]. Nissan Motor Co. випустило прес-реліз, де говорилося про багаторічні заниження відомостей про доходи, що подаються на фондову біржу, завищення й приховування доходів керівництва, а також використання активів компанії топ-менеджементом в особистих цілях. Головним винуватцем порушень був названий Карлос Гон та директор Грег Келлі. Компанія повідомила, що перед радою директорів буде поставлено питання про звільнення Гону, також були принесені вибачення акціонерам. Все це викликало падіння акцій компанії на 12 %.

Втеча з-під варти

[ред. | ред. код]
Приблизно в такому протиударному ящику, призначеному для музичних інструментів, Карлос Гон втік з Японії

28 грудня було заплановано втечу Гону з Японії, у цьому йому допомагав колишній спецпризначенець Тейлор, «зелений берет» з США. Того ж дня приватний літак Bombardier Global Express вилетів з Дубая до Осаки з двома пасажирами на борту, одним з яких був Тейлор[17].

31 грудня 2019 року Гон втік з-під варти в Японії і на приватному літаку перелетів в Туреччину, а потім окремим літаком перелетів до Лівану[18]. Гона транспортували в закритому ящику для музичних інструментів, де було зроблено 80 отворів для доступу кисню[19][20].

На японському летовищі Кансай (Осака) не проводився огляд багажу з рентгенівським скануванням ящиків при завантаженні на приватний літак, яким втік Гон. Причиною було те, що деякі речі перевищували довжину 1 м і не поміщалися до пристрою для сканування[21].

Подальші події

[ред. | ред. код]

Арешт співучасників

[ред. | ред. код]

Влада Туреччини провела власне розслідування — після того як Карлосу вдалося перетнути кордон країни і покинути її, було заарештовано 7 осіб, що могли бути причетними до втечі[22].

Японська прокуратурою дійшла висновку, що операція з втечі була організована колишнім спецпризначенцем армії США Майклом Тейлором, якому допомагали його син Пітер Максвелл Тейлор і американець Джордж Антуан Заєк[23][24]. Майкл Тейлор проводив подібні операції в минулому[25]. У червні 2021 року Майкл Тейлор і його син Пітер визнали себе винними в організації втечі Гона з Японії[26]. Пізніше Тейлори висловили жаль і вибачилися перед японцями[27]. Було виявлено, що Гон заплатив понад 1 мільйон доларів за їхні послуги у формі банківських переказів і платежів у біткойнах[28]. У липні 2021 року в Японії відбувся суд, де Майклу призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а його сину — 20 місяців[29]. У жовтні 2022 року уряди США і Японії погодилися дозволити Тейлорам відбувати решту терміну в США[30].

Життя після втечі

[ред. | ред. код]

Після прибуття Гона до Лівану японський суд задовольнив прохання прокуратури скасувати його звільнення під заставу[31]. Хоча Японія та Ліван є членами Інтерполу та мають дипломатичні відносини з 1954 року[32], між двома країнами немає угоди про екстрадицію. 2 січня 2020 року японська влада провела обшук у квартирі Гона в Токіо в пошуках доказів[33][34].

8 січня 2020 року Гон провів свою першу прес-конференцію після того, як залишив Японію, на якій описав умови свого ув'язнення і назвав себе невинним[35]. За його словами, він залишив Японію, «втікаючи від несправедливості та політичних переслідувань»[36].

Деякі ліванські адвокати вимагали притягнення Гона до кримінальної відповідальності за його поїздку до Ізраїлю в 2008 році як голови правління Renault-Nissan для зустрічі із засновником компанії Better Place Шаєм Агассі, що, на їх думку, порушило бойкот Ліги арабських держав щодо Ізраїлю. 3 листопада 2020 року генеральна прокуратура Лівану вирішила не пред'являти Гону відповідні звинувачення, оскільки минув термін давності[37].

23 листопада 2020 року група експертів з прав людини, які співпрацюють з ООН, дійшла висновку, що арешт і затримання Гона в Японії були «фундаментально несправедливими»[38][39][40]. Незважаючи на те, що правила щодо поводження з в'язнями встановлюють 15-денний ліміт тривалості ізоляції, Грега Келлі протримали в одиночній камері 37 днів, перш ніж випустити під заставу, а Гона — 108 днів[41].

У квітні 2022 року Франція видала міжнародний ордер на арешт Гона, а також чотирьох керівників оманської компанії Suhail Bahwan Automobiles, яка нібито допомогла Гону витратити мільйони доларів Renault на особисті покупки, зокрема придбання 37-метрової яхти[42][43][44]. На думку Гона, час видачі цього ордера «підозрілий», також він стверджував, що хотів постати перед судом за звинуваченнями у фінансових махінаціях лише щоб очистити своє ім'я[45][46].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 髙岡 豊, 新吾 浜., 正季 溝. レバノン人の越境移動に関する経験と意識 — 2012. — С. 38. — doi:10.24498/AJAMES.28.1_35
  2. ↑ https://www.lemonde.fr/economie/article/2019/01/23/michelin-vivier-de-patrons-de-renault_5413330_3234.html
  3. ↑ https://lexpansion.lexpress.fr/actualite-economique/le-patron-qui-a-conquis-le-japon_491774.html
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ Babelio — 2007.
  6. ↑ Munzinger Personen
  7. ↑ https://www.lemonde.fr/a-la-une/article/2005/04/28/louis-schweitzer-la-retraite-en-fanfare_643851_3208.html
  8. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  9. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  10. ↑ а б https://www.interpol.int/fr/Notre-action/Notices/Voir-les-notices-rouges#2020-104
  11. ↑ (not translated to mul), (not translated to mul), (not translated to mul) YouTube — 2005.
  12. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  13. ↑
  14. ↑
  15. ↑ В Японии задержали президента компании Nissan Motor Co. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  16. ↑ 日産ゴーン会長逮捕、日本版「司法取引」２例目. YOMIURI ONLINE（読売新聞） (яп.). 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  17. ↑ Втеча екс-глави японського Nissan допоміг організувати колишній спецназівець США. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  18. ↑ Denyer, Simon; Kashiwagi, Akiko (3 січня 2020). Carlos Ghosn walked out of his home alone, security camera footage shows. washingtonpost.com.
  19. ↑ У Туреччині затримали сім осіб через втечу екс-глави Nissan. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
  20. ↑ "Як я втік з-під арешту" в Японії у коробці. Розповідь ексголови Nissan. BBC News Україна (укр.). Процитовано 5 жовтня 2024.
  21. ↑ Багаж літака, на якому втік екс-глава японського Nissan, не оглядали. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  22. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Через втечу ексглави Nissan до Лівану сімох осіб затримали у Туреччині | DW | 02.01.2020. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
  23. ↑ Japan Seeks Arrests of 3 Americans Accused of Helping Ghosn Escape. The New York Times. 30 січня 2020.
  24. ↑ Wanted: 3 men accused of helping Carlos Ghosn escape Japan in a case. CNN. 30 січня 2020.
  25. ↑ Behind Ghosn's escape, an-Ex Green Beret With a Beef About His Own Time in Jail – WSJ. The Wall Street Journal. 18 січня 2020.
  26. ↑ American duo plead guilty to helping former Nissan chief Ghosn flee Japan. Reuters. 14 червня 2021.
  27. ↑ American father and son apologise to Japan for helping Carlos Ghosn escape. Financial Times. 29 червня 2021.
  28. ↑ 2 Americans Have Apologized To A Tokyo Court For Their Role In Carlos Ghosn's Escape. National Public Radio. 29 червня 2021.
  29. ↑ Japan court jails US duo over Ghosn escape. DW. 19 липня 2021.
  30. ↑ Americans who helped Carlos Ghosn escape Japan are sent back to U.S. JT. 5 листопада 2022.
  31. ↑ Tokyo court grants prosecutors' request to revoke Ghosn's bail. Mainichi Daily News. The Mainichi. 31 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 31 грудня 2019.
  32. ↑ Japan-Lebanon Relations (Basic Data). mofa.go.jp. Ministry of Foreign Affairs (Japan). Процитовано 31 грудня 2019.
  33. ↑ Interpol issues wanted notice to Lebanon for ex-Nissan chairman Carlos Ghosn (амер.). CBS News. 2 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  34. ↑ Prosecutors Search Ghosn's Tokyo Residence. nippon.com (англ.). 2 січня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  35. ↑ Wearden, Graeme (8 січня 2020). Carlos Ghosn insists he is innocent over fraud charge 'plot' – business live. The Guardian — через www.theguardian.com.
  36. ↑ Ben Dooley; Michael Corkery (9 січня 2020). Carlos Ghosn defends his legacy. The New York Times.
  37. ↑ Lebanon decides not to charge Ghosn over Israel trip. France 24 (англ.). 3 листопада 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  38. ↑ U.N. says Carlos Ghosn's arrest was human rights violation. NBC News (англ.). 23 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  39. ↑ Ghosn: UN panel says Japan violated rights of former Nissan chief. Al Jazeera. 23 листопада 2020.
  40. ↑ Ghosn case haunts Japan a year after shock escape. France 24. 28 грудня 2020.
  41. ↑ Roger Schreffler (27 грудня 2021). Disclosures show Nissan Kelly charges are fabricated. Asia Times.
  42. ↑ Nick Kostov (21 квітня 2022). France Issues International Arrest Warrant for Carlos Ghosn. The Wall Street Journal.
  43. ↑ agencies, Guardian staff and (22 квітня 2022). France issues international arrest warrant for Carlos Ghosn. the Guardian (англ.). Процитовано 2 травня 2022.
  44. ↑ Simon Bouvier, Xiaofei Xu, Chris Liakos and Anna Cooban (22 квітня 2022). France issues an international arrest warrant for Carlos Ghosn. CNN. Процитовано 2 травня 2022.
  45. ↑ Gilchrist, Karen (22 квітня 2022). Carlos Ghosn says he would face fair trial in France, suggests timing of arrest warrant 'suspicious'. CNBC (англ.). Процитовано 2 травня 2022.
  46. ↑ Carlos Ghosn: Ex-Nissan boss says he wants a trial. BBC. 23 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлос_Гон&oldid=44113691