Карлуш Мота Пінту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлуш Мота Пінту
Carlos Mota Pinto
порт. Carlos Mota Pinto
Карлуш Мота Пінту Carlos Mota Pinto
Карлуш Мота Пінту
Carlos Mota Pinto
   прем'єр-міністр Португалії
(7-й після Революції гвоздик)
22 листопада 1978 — 1 серпня 1979
Попередник Нобре да Кошта
(прем'єр-міністр)
Наступник Марія де Лурдеш Пінтасілгу
(прем'єр-міністр)
Народився 25 липня 1936(1936-07-25)
Помбал, Португалія
Помер 7 травня 1985(1985-05-07) (48 років)
Коїмбра, Португалія
Відомий як правник, професор, політик
Місце роботи Коїмбрський університет
Країна Португалія
Alma mater Law School of the University of Coimbrad і Женевський університет
Політична партія Соціал-демократична партія
У шлюбі з Maria Fernanda Cardoso Correia
Діти Paulo Mota Pintod[1]
Релігія католицтво
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Кавалер Великого хреста ордена Христа

Ка́рлуш Мо́та Пі́нту (порт. Carlos Mota Pinto; *25 липня 1936, Помбал — †7 травня 1985, Коїмбра) — португальський політик і університетський викладач. Був 7-м прем'єр-міністром Португалії після Революції гвоздик, з 22 листопада 1978 до 1 серпня 1979 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Був професором права Університету Коїмбри, де здобув вищу освіту і отримав ступінь доктора юридичних наук, вважався впливовим теоретиком, за доктриною — особливо впливовим в адвокатській спільноті країни в галузі цивільного права. Його найвідомішою роботою став посібник із Загальної теорії цивільного права. Крім того, викладав у Католицькому університеті Португалії, а також у ряді зарубіжних університетів.

Після революційних подій 25 квітня 1974 року, допоміг заснувати, поряд з Франсішку Са Карнейру, Франсішку Пінту Балсемау і Жоакімом Магальяйшем Моту, Народно-демократичну партію (в даний час Соціал-демократична партія). Згодом був обраний депутатом (і лідером парламентської групи) до Національної Асамблеї. Розірвав відносини з Франсішку Са Карнейру під час конгресу партії в Авейру у грудні 1975 року, хоча пізніше відновив відносини з Са Карнейру і з партією (на дату смерті Са Карнейру був представником генерала Соареша Карнейру на президентських виборах 1980 року). Пізніше став віце-президентом Соціал-демократичної партії та її кандидатом на посаду прем'єр-міністра у 1983 році, а також президента Республіки між 1984 і 1985 роками.

Крім того, був міністром торгівлі та туризму в I-го Конституційного уряду (19761977), прем'єр-міністром IV Конституційного уряду з 1978 по 1979 рік (призначений за президентською ініціативою Рамалью Еанеша), а також заступником прем'єр-міністра і міністром оборони в IX Конституційному уряді (19831985).

Помер раптово від серцевого нападу у 1985 році в Коїмбрі (у віці 48 років), за декілька днів до початку конгресу Соціал-демократичної партії в Фігейра-да-Фож, на якому її керівником було обрано Анібала Каваку Сілву.

Був одружений з Марією Фернандою Кардозу Коррея, від якої мав трьох синів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Прем'єр-міністри Португалії
1978—1979
Наступник:
Нобре да Кошта
1978
Марія де Лурдеш Пінтасілгу
1979—1980