Перейти до вмісту

Луїш Монтенегру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Луїш Монтенеґру
порт. Luís Montenegro
Луїш Монтенеґру
Луїш Монтенеґру
Монтенеґру в 2024 році
Прем'єр-міністр Португалії
Нині на посаді
На посаді з2 квітня 2024
ПрезидентМарселу Ребелу де Соза
ПопередникАнтоніу Кошта
Президент Соціал-демократичної партії
Нині на посаді
На посаді з3 липня 2022
ПопередникРуй Ріу
Лідер парламентської фракції Соціал-демократичної партії
20 червня 2011 — 6 червня 2017
ПопередникМігел Маседу
НаступникУґу Суаріш
Депутат Асамблеї Республіки
Нині на посаді
На посаді з26 березня 2024
4 квітня 2002 — 5 квітня 2018
НародивсяЛуїш Філіпе Монтенеґру Кардозу де Морайш Естевеш
16 лютого 1973 (53 роки)(19730216)
Порту, Португалія
Виборчий округАвейру (2002—2018)
Лісабон (2024–)
Відомий якполітик, автор, правник Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКатолицький університет Португалії
Політична партіяСоціал-демократична партія
У шлюбі з
Карла Монтенеґру (одр. 2000)
Діти2
Професіяюрист, політик
psd.pt/pt/luis-montenegro Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Луїш Філіпе Монтенеґру Кардозу де Морайш Естевеш (порт. Luís Filipe Montenegro Cardoso de Morais Esteves; нар. 16 лютого 1973(19730216), Порту), більш відомий як Луїш Монтенеґру (порт. Luís Montenegro) — португальський політик, прем'єр-міністр Португалії з 2 квітня 2024 року та лідер Соціал-демократичної партії з 2022 року. Обирався до Асамблеї Республіки від Авейру у 2002—2018 рр., очолював парламентську групу своєї партії з 2011 року, зазнав поразки від Руя Ріу на виборах президента партії у 2020 році, проте переміг Жоржі Морейра да Сілва[en] у 2022 році, та очолив соціал-демократів[1].

2024 року очолив Демократичний альянс, виборчий блок трьох партій: Соціал-демократичної партії, ДСЦ–Народної партії та Народної монархічної партії, разом з яких переміг на позачергових парламенських виборах того ж року, де його блок отримав 80 місць в Асамблеї, та отримав право сформувати та очолити уряд, як лідер найбільшої партії.[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Монтенегру народився в Порту і виріс в Ешпіню в окрузі Авейру.[3] Він закінчив юридичний факультет Католицького університету Португалії[en] та отримав ступінь аспіранта з права захисту персональних даних у цьому ж університеті. По закінченню університету став юристом, продовживши справу свого батька та діда.[4]

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Очолював Соціал-демократичну молодь в Ешпіню в 1994—1996 рр. Працював у міській раді в 1997—2001 рр. і балотувався на посаду мера у 2005 році, програвши соціалісту Жозе Моті з результатом 45 % та 38 %.[5][6]

Депутатство

[ред. | ред. код]

У 2002 році Монтенегру був обраний до Асамблеї Республіки від Авейру, обійнявши посаду заступника голови парламентської фракції соціал-демократів Мігеля Маседо[en] у 2010 році, а вже в червні 2011 здобувши 86 % голосів, він очолив фракцію партії, після того, як Педру Пасуш Коелью став прем'єр-міністром.[7]

Перші роки керівництва Монтенегру збіглися з інтервенцією[en] європейської трійки[en] з метою подолання фінансової кризи; у січні 2014 року його критикували за те, що «життя людей не краще, але життя країни набагато краще».[3]

Він пішов у відставку з Асамблеї в лютому 2018 року після поразки Пасуш Коелью, попередивши, що СДП не повинна перетворюватися на «групу друзів Руй Ріу».[8]

Президент Соціал-демократичної партії

[ред. | ред. код]
Новообраний президент PSD Монтенегру виступає на 40-му національному конгресі партії, 2022

У січні 2020 року Монтенегру був кандидатом на виборах президента Соціал-демократичної партії, кинувши виклик чинному президенту Рую Ріу, де останній переміг в другому турі, здобувши 53,2 % голосів.[9]

Ріу подав у відставку після поганих результатів соціал-демократів на парламентських виборах 2022 року. Монтенегру став першим, хто висунув свою кандидатуру на виборах на посаду очільника партії[10], де він балотувався проти колишнього міністра навколишнього середовища, просторового планування та енергетики Жоржі Морейра да Сілви. Монтенегру переміг, здобувши 72,47 % голосів, випередивши свого опонента в усіх округах.[11]

Під керівництвом Монтенегру соціал-демократи у січні 2024 року досягли угоди з ДСЦ–НП та НМП про виборчий блок, оскільки вони прагнули підвищити свої шанси на перемогу на парламентських виборах пізніше того ж року.[12] Демократичний альянс здобув найбільше місць на виборах — 80, що було на два мандати більше, аніж у соціалістів.[13]

Прем'єр-міністр Португалії

[ред. | ред. код]

20 березня, президент Марселу Ребелу де Соза, після тижня індивідуальних консультацій з представниками усіх парламентських партій, запропонував Монтенегру сформувати уряд[2]. Монтенегру представив уряд 29 березня[14], склав присягу 2 квітня[15].

20 грудня 2025 року вперше як прем'єр-міністр відвідав Україну[16][17].

Політичні позиції

[ред. | ред. код]

Перед парламентськими виборами 2024 року Монтенегру пообіцяв повну приватизацію TAP Air Portugal.[18]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Станом на травень 2022 року він одружений і має двох дітей.[3]

Різноманітні джерела, датовані 2012 роком, включно з вебсайтом перевірки фактів SAPO Polígrafo, Público[en], Експрессу, Jornal de Negócios[en] і Diário de Notícias, стверджують, що у 2008 році Монтенегру був прийнятий до масонської ложі Моцарта, яка складається з політиків, бізнесменів і шпигунів.[19][20][21][22][23] У 2019 році Монтенегру заперечив, що є масоном.[24] Під час кампанії на посаду президента Соціал-демократичної партії, тодішній лідер соціал-демократів та опонент Монтенегру Руй Ріу теж звинуватив на Монтенегру у масонстві.[25][26]

Розслідування

[ред. | ред. код]

2023 року португальська прокуратура отримала анонімну скаргу про те, що Монтенегру міг отримувати гроші, спрямовані на реставрацію старих будівель, щоб знести та переробити історичний будинок в Ешпіню. Згодом було відкрито кримінальне провадження[27][28].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ECO (28 травня 2022). Luís Montenegro é o novo líder do PSD. ECO (pt-PT) . Процитовано 21 березня 2024.
  2. 1 2 Montenegro indigitado primeiro-ministro. Novo Governo apresentado a 28 de março, posse a 2 de abril. SIC Notícias (порт.). 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  3. 1 2 3 Luís Montenegro, de tribuno nos tempos da troika a 19.º presidente do PSD [Luís Montenegro, from the benches in the time of the Troika to the 19th president of the PSD]. Público (Portuguese) . Lusa News Agency. 28 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  4. ↑ Alvarez, Luciano (18 січня 2019). Luís Montenegro, deputado e pouco mais (com algumas polémicas à mistura) [Luís Montenegro, deputy and little else (with some controversies in the mix)]. Público. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 18 березня 2024.
  5. ↑ Luís Montenegro, de rosto do Governo de Passos Coelho a candidato a líder do PSD [Luís Montenegro, from face of Passos Coelho's government to lider of the PSD]. Diário de Notícias (Portuguese) . Lusa News Agency. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  6. ↑ Eleições Autárquicas 2005. STAPE Justice Ministry (Portuguese) . 9 жовтня 2005. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  7. ↑ Luís Montenegro eleito líder da bancada do PSD com 86 por cento dos votos [Luís Montenegro elected parliamentary leader of the PSD with 86 per cent of the votes]. Público (Portuguese) . 30 червня 2011. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  8. ↑ Lourenço, Eunice (17 лютого 2018). Luís Montenegro sai do Parlamento e deixa avisos a Rio [Luís Montenegro leaves Parliament and leaves advice to Rio] (Portuguese) . Rádio Renascença. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  9. ↑ Resultados finais: Rui Rio venceu segunda volta com 53,2% dos votos, mais 2.071 do que os conseguidos por Montenegro [Final results: Rui Rio won second round with 53.2% of the votes, 2,071 more than Montenegro won]. Observador (Portuguese) . Lusa News Agency. 23 січня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  10. ↑ Luís Montenegro vai ser candidato à liderança do PSD [Luís Montenegro will be candidate for leadership of the PSD]. Público (Portuguese) . Lusa News Agency. 29 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  11. ↑ Rita, Cristina (29 травня 2022). Luís Montenegro é o novo líder do PSD e ganhou por 72,47% [Luís Montenegro is the new leader of the PSD and won with 72.47%]. Novo Semanário (Portuguese) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  12. ↑ Sergio Goncalves and Catarina Demony (5 January 2024), Portugal's main opposition seals pre-electoral alliance with right-wing party CDS-PP Reuters.
  13. ↑ Portuguese centre-right party claims narrow election win. Euronews. Associated Press. 11 березня 2024. Архів оригіналу за 11 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
  14. ↑ Portugal unveils new government in unstable backdrop. The Brussels Times (англійською) . 29 березня 2024. Процитовано 2 квітня 2024.
  15. ↑ Center-right leader Luís Montenegro sworn in as Portuguese prime minister. Politico (англійською) . 2 квітня 2024. Процитовано 2 квітня 2024.
  16. ↑ Прем’єр Португалії вперше прибув до Києва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 грудня 2025.
  17. ↑ Portugal, Rádio e Televisão de (20 грудня 2025). Luís Montenegro em Kiev para levar "apoio" e "afeto" a encontro com Zelensky. Luís Montenegro em Kiev para levar "apoio" e "afeto" a encontro com Zelensky (порт.). Процитовано 29 грудня 2025.
  18. ↑ Sergio Goncalves and Andrei Khalip (5 December 2023), Portugal's Social Democratic Party contender for PM wants full privatisation of airline TAP [Архівовано 12 грудня 2023 у Wayback Machine.] Reuters.
  19. ↑ Esteves, Fernando (17 січня 2019). WHATSAPP-CHECK: Luís Montenegro pertenceu à poderosa loja maçónica Mozart? [WHATSAPP-CHECK: Did Luís Montenegro belong to the powerful Mozart Masonic lodge?] (Portuguese) . Polígrafo. Архів оригіналу за 9 травня 2023. Процитовано 1 червня 2022.
  20. ↑ de Sousa, Luís; Batalha, João Paulo; Coroado, Susana (18 грудня 2020). Mozart e os desafinados [Mozart and the conflicting]. Público (Portuguese) . Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  21. ↑ Luís Montenegro na lista dos jantares da Loja Mozart [Luís Montenegro on the Mozart Lodge's dinner list]. Expresso (Portuguese) . 5 січня 2012. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
  22. ↑ Simões, Bruno (6 січня 2012). Nove em cada dez deputados são liderados por maçons [Nine out of ten deputies are led by Freemasons]. Jornal de Negócios (Portuguese) . Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  23. ↑ Líder parlamentar do CDS também é maçom [Parliamentary leader of the CDS is also a Freemason]. Diário de Notícias (Portuguese) . 6 січня 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  24. ↑ Monteiro, Sara Beatriz (15 січня 2019). "Não sou maçon nem tenho nenhuma ligação à maçonaria" ["I am not a Freemason nor do I have any link to Freemasonry"] (Portuguese) . TSF. Архів оригіналу за 9 травня 2023. Процитовано 1 червня 2022.
  25. ↑ "Ninguém tem coragem para o dizer, mas eu digo-o": Rui Rio considera que a Maçonaria tenta "condicionar muitas coisas" no país ["Nobody has the courage to say it, but I'm saying it": Rui Rio considers that Freemasonry tries to "condition many things" in the country] (Portuguese) . SAPO. Lusa News Agency. 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  26. ↑ Rui Rio reafirma que existe uma "teia maçónica" dentro do PSD [Rui Rio reaffirms that there exists a "Masonic network" inside the PSD] (Portuguese) . TVI 24. 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  27. ↑ Procuradoria confirma inquérito à construção da casa de Luis Montenegro em Espinho. Expresso (порт.). 29 грудня 2023. Процитовано 18 березня 2024.
  28. ↑ Ministério Público abre inquérito a negócio da casa de Montenegro. Diário de Notícias (порт.). Процитовано 18 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїш_Монтенегру&oldid=48301971