Луїш Монтенегру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїш Монтенегру
порт. Luís Montenegro
Луїш Монтенегру
Луїш Монтенегру
Монтенегру в 2024 році
Прем'єр-міністр Португалії
Нині на посаді
На посаді з 2 квітня 2024
Президент Марселу Ребелу де Соза
Попередник Антоніу Кошта
Президент Соціал-демократичної партії
Нині на посаді
На посаді з 3 липня 2022
Попередник Руй Ріу
Лідер парламентської фракції Соціал-демократичної партії
20 червня 2011 — 6 червня 2017
Попередник Мігел Маседу
Наступник Уґу Суаріш
Депутат Асамблеї Республіки
Нині на посаді
На посаді з 26 березня 2024
4 квітня 2002 — 5 квітня 2018
Народився Луїш Філіпе Монтенегру Кардозу де Морайш Естевеш
16 лютого 1973 (51 рік)(19730216)
Порту, Португалія
Виборчий округ Авейру (2002—2018)
Лісабон (2024–)
Відомий як політик
Країна Португалія
Alma mater Католицький університет Португалії
Політична партія Соціал-демократична партія
У шлюбі з
Карла Монтенегру (одр. 2000)
Діти 2
Професія юрист, політик
psd.pt/pt/luis-montenegro
 Медіафайли у Вікісховищі

Луїш Філіпе Монтенегру Кардозу де Морайш Естевеш (порт. Luís Filipe Montenegro Cardoso de Morais Esteves; нар. 16 лютого 1973(19730216), Порту), більш відомий як Луїш Монтенегру (порт. Luís Montenegro) — португальський політик, прем'єр-міністр Португалії з 2 квітня 2024 року та лідер Соціал-демократичної партії з 2022 року. Обирався до Асамблеї Республіки від Авейру у 2002—2018 рр., очолював парламентську групу своєї партії з 2011 року, зазнав поразки від Руя Ріу на виборах президента партії у 2020 році, проте переміг Жоржі Морейра да Сілва[en] у 2022 році, та очолив соціал-демократів.[1]

В 2024 очолив Демократичний альянс, виборчий блок трьох партій: Соціал-демократичної партії, ДСЦ–Народної партії та Народної монархічної партії, разом з яких переміг на позачергових парламенських виборах того ж року, де його блок отримав 80 місць в Асамблеї, та отримав право сформувати та очолити уряд, як лідер найбільшої партії.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Монтенегру народився в Порту і виріс в Ешпіню в окрузі Авейру.[3] Він закінчив юридичний факультет Католицького університету Португалії[en] та отримав ступінь аспіранта з права захисту персональних даних у цьому ж університеті. По закінченню університету став юристом, продовживши справу свого батька та діда.[4]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Очолював Соціал-демократичну молодь в Ешпіню в 1994—1996 рр. Працював у міській раді в 1997—2001 рр. і балотувався на посаду мера у 2005 році, програвши соціалісту Жозе Моті з результатом 45 % та 38 %.[5][6]

Депутатство[ред. | ред. код]

У 2002 році Монтенегру був обраний до Асамблеї Республіки від Авейру, обійнявши посаду заступника голови парламентської фракції соціал-демократів Мігеля Маседо[en] у 2010 році, а вже в червні 2011 здобувши 86 % голосів, він очолив фракцію партії, після того, як Педру Пасуш Коелью став прем'єр-міністром.[7]

Перші роки керівництва Монтенегру збіглися з інтервенцією[en] європейської трійки[en] з метою подолання фінансової кризи; у січні 2014 року його критикували за те, що «життя людей не краще, але життя країни набагато краще».[3]

Він пішов у відставку з Асамблеї в лютому 2018 року після поразки Пасуш Коелью, попередивши, що СДП не повинна перетворюватися на «групу друзів Руй Ріу».[8]

Президент Соціал-демократичної партії[ред. | ред. код]

Луїш Монтенегру, новообраний президент PSD, виступає на 40-му національному конгресі партії, 2022 рік

У січні 2020 року Монтенегру був кандидатом на виборах президента Соціал-демократичної партії, кинувши виклик чинному президенту Рую Ріу, де останній переміг в другому турі, здобувши 53,2 % голосів.[9]

Ріу подав у відставку після поганих результатів соціал-демократів на парламентських виборах 2022 року. Монтенегру став першим, хто висунув свою кандидатуру на виборах на посаду очільника партії[10], де він балотувався проти колишнього міністра навколишнього середовища, просторового планування та енергетики Жоржі Морейра да Сілви. Монтенегру переміг, здобувши 72,47 % голосів, випередивши свого опонента в усіх округах.[11]

Під керівництвом Монтенегру соціал-демократи у січні 2024 року досягли угоди з ДСЦ–НП та НМП про виборчий блок, оскільки вони прагнули підвищити свої шанси на перемогу на парламентських виборах пізніше того ж року.[12] Демократичний альянс здобув найбільше місць на виборах — 80, що було на два мандати більше, аніж у соціалістів.[13]

Прем'єр-міністр Португалії[ред. | ред. код]

20 березня, президент Марселу Ребелу де Соза, після тижня індивідуальних консультацій з представниками усіх парламентських партій, запропонував Монтенегру сформувати уряд[2]. Монтенегру представив уряд 29 березня[14], склав присягу 2 квітня[15].

Політичні позиції[ред. | ред. код]

Перед парламентськими виборами 2024 року Монтенегру пообіцяв повну приватизацію TAP Air Portugal.[16]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Станом на травень 2022 року він одружений і має двох дітей.[3]

Різноманітні джерела, датовані 2012 роком, включно з вебсайтом перевірки фактів SAPO Polígrafo, Público[en], Експрессу, Jornal de Negócios[en] і Diário de Notícias, стверджують, що у 2008 році Монтенегру був прийнятий до масонської ложі Моцарта, яка складається з політиків, бізнесменів і шпигунів.[17][18][19][20][21] У 2019 році Монтенегру заперечив, що є масоном.[22] Під час кампанії на посаду президента Соціал-демократичної партії, тодішній лідер соціал-демократів та опонент Монтенегру Руй Ріу теж звинуватив на Монтенегру у масонстві.[23][24]

Скандали[ред. | ред. код]

У 2023 році до португальської прокуратури було надіслано анонімну скаргу про те, що Монтенегру отримував та використовував кошти та грошові вигоди, спрямовані на реставрацію старих будівель, щоб повністю знести та переробити історичний будинок в Ешпіню. Згодом було відкрито кримінальне провадження.[25][26]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ECO (28 травня 2022). Luís Montenegro é o novo líder do PSD. ECO (pt-PT) . Процитовано 21 березня 2024.
  2. ↑ а б Montenegro indigitado primeiro-ministro. Novo Governo apresentado a 28 de março, posse a 2 de abril. SIC Notícias (порт.). 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  3. ↑ а б в Luís Montenegro, de tribuno nos tempos da troika a 19.º presidente do PSD [Luís Montenegro, from the benches in the time of the Troika to the 19th president of the PSD]. Público (Portuguese) . Lusa News Agency. 28 May 2022. Архів оригіналу за 28 May 2022. Процитовано 29 May 2022.
  4. ↑ Alvarez, Luciano (18 January 2019). Luís Montenegro, deputado e pouco mais (com algumas polémicas à mistura) [Luís Montenegro, deputy and little else (with some controversies in the mix)]. Público. Архів оригіналу за 5 June 2023. Процитовано 18 March 2024.
  5. ↑ Luís Montenegro, de rosto do Governo de Passos Coelho a candidato a líder do PSD [Luís Montenegro, from face of Passos Coelho's government to lider of the PSD]. Diário de Notícias (Portuguese) . Lusa News Agency. 11 January 2019. Архів оригіналу за 1 February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  6. ↑ Eleições Autárquicas 2005. STAPE Justice Ministry (Portuguese) . 9 October 2005. Архів оригіналу за 5 July 2022. Процитовано 5 July 2022.
  7. ↑ Luís Montenegro eleito líder da bancada do PSD com 86 por cento dos votos [Luís Montenegro elected parliamentary leader of the PSD with 86 per cent of the votes]. Público (Portuguese) . 30 June 2011. Архів оригіналу за 1 February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  8. ↑ Lourenço, Eunice (17 February 2018). Luís Montenegro sai do Parlamento e deixa avisos a Rio [Luís Montenegro leaves Parliament and leaves advice to Rio] (Portuguese) . Rádio Renascença. Архів оригіналу за 1 February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  9. ↑ Resultados finais: Rui Rio venceu segunda volta com 53,2% dos votos, mais 2.071 do que os conseguidos por Montenegro [Final results: Rui Rio won second round with 53.2% of the votes, 2,071 more than Montenegro won]. Observador (Portuguese) . Lusa News Agency. 23 January 2020. Архів оригіналу за 1 February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  10. ↑ Luís Montenegro vai ser candidato à liderança do PSD [Luís Montenegro will be candidate for leadership of the PSD]. Público (Portuguese) . Lusa News Agency. 29 March 2022. Архів оригіналу за 29 March 2022. Процитовано 29 March 2022.
  11. ↑ Rita, Cristina (29 May 2022). Luís Montenegro é o novo líder do PSD e ganhou por 72,47% [Luís Montenegro is the new leader of the PSD and won with 72.47%]. Novo Semanário (Portuguese) . Архів оригіналу за 10 October 2022. Процитовано 29 May 2022.
  12. ↑ Sergio Goncalves and Catarina Demony (5 January 2024), Portugal's main opposition seals pre-electoral alliance with right-wing party CDS-PP Reuters.
  13. ↑ Portuguese centre-right party claims narrow election win. Euronews. Associated Press. 11 March 2024. Архів оригіналу за 11 March 2024. Процитовано 11 March 2024.
  14. ↑ Portugal unveils new government in unstable backdrop. The Brussels Times (англійською) . 29 березня 2024. Процитовано 2 квітня 2024.
  15. ↑ Center-right leader Luís Montenegro sworn in as Portuguese prime minister. Politico (англійською) . 2 квітня 2024. Процитовано 2 квітня 2024.
  16. ↑ Sergio Goncalves and Andrei Khalip (5 December 2023), Portugal's Social Democratic Party contender for PM wants full privatisation of airline TAP [Архівовано 12 December 2023 у Wayback Machine.] Reuters.
  17. ↑ Esteves, Fernando (17 January 2019). WHATSAPP-CHECK: Luís Montenegro pertenceu à poderosa loja maçónica Mozart? [WHATSAPP-CHECK: Did Luís Montenegro belong to the powerful Mozart Masonic lodge?] (Portuguese) . Polígrafo. Архів оригіналу за 9 May 2023. Процитовано 1 June 2022.
  18. ↑ de Sousa, Luís; Batalha, João Paulo; Coroado, Susana (18 December 2020). Mozart e os desafinados [Mozart and the conflicting]. Público (Portuguese) . Архів оригіналу за 1 June 2022. Процитовано 1 June 2022.
  19. ↑ Luís Montenegro na lista dos jantares da Loja Mozart [Luís Montenegro on the Mozart Lodge's dinner list]. Expresso (Portuguese) . 5 January 2012. Архів оригіналу за 28 June 2021. Процитовано 1 June 2022.
  20. ↑ Simões, Bruno (6 January 2012). Nove em cada dez deputados são liderados por maçons [Nine out of ten deputies are led by Freemasons]. Jornal de Negócios (Portuguese) . Архів оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 1 June 2022.
  21. ↑ Líder parlamentar do CDS também é maçom [Parliamentary leader of the CDS is also a Freemason]. Diário de Notícias (Portuguese) . 6 January 2012. Архів оригіналу за 1 June 2022. Процитовано 1 June 2022.
  22. ↑ Monteiro, Sara Beatriz (15 January 2019). "Não sou maçon nem tenho nenhuma ligação à maçonaria" ["I am not a Freemason nor do I have any link to Freemasonry"] (Portuguese) . TSF. Архів оригіналу за 9 May 2023. Процитовано 1 June 2022.
  23. ↑ "Ninguém tem coragem para o dizer, mas eu digo-o": Rui Rio considera que a Maçonaria tenta "condicionar muitas coisas" no país ["Nobody has the courage to say it, but I'm saying it": Rui Rio considers that Freemasonry tries to "condition many things" in the country] (Portuguese) . SAPO. Lusa News Agency. 30 November 2019. Архів оригіналу за 1 February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  24. ↑ Rui Rio reafirma que existe uma "teia maçónica" dentro do PSD [Rui Rio reaffirms that there exists a "Masonic network" inside the PSD] (Portuguese) . TVI 24. 20 December 2019. Архів оригіналу за 1 February 2022. Процитовано 1 February 2022.
  25. ↑ Procuradoria confirma inquérito à construção da casa de Luis Montenegro em Espinho. Expresso (порт.). 29 грудня 2023. Процитовано 18 березня 2024.
  26. ↑ Ministério Público abre inquérito a negócio da casa de Montenegro. Diário de Notícias (порт.). Процитовано 18 березня 2024.
Довідкові видання
Нормативний контроль
Голови
країн
Голови
урядів
III Республіка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїш_Монтенегру&oldid=42310554