Карл Оберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Оберг
нім. Karl Oberg
Bundesarchiv Bild 183-H25719, Paris, Ministerpräsident Pierre Laval und SS-Obergruppenführer Carl Oberg.jpg
Народився 27 січня 1897(1897-01-27)
Гамбург, Німецька імперія
Помер 3 червня 1965(1965-06-03) (68 років)
Фленсбург, Шльезвіґ-Гольштайн, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Flag of Germany.svg ФРН
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Членство СС[1]
Військове звання генерал
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Конфесія зречення католицтва[d]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Карл Альбрехт Оберг (нім. Karl Albrecht Oberg; 27 січня 1897, Гамбург - 3 червня 1965, Фленсбург) - вищий керівник СС і поліції у Франції, обергруппенфюрер СС і генерал поліції (1 серпня 1944), генерал військ СС (10 березня 1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки. Перша світова війна[ред. | ред. код]

Син лікаря, професора медицини.

Учасник Першої світової війни, лейтенант, був нагороджений Залізним Хрестом 1-го і 2-го класу. Після війни став членом Фрайкора, познайомився тут з Карлом Штюльпнагелем. Учасник Каппського заколоту.

Керував справами організації Георга Ешеріха «Народне ополчення». Згодом працював на паперовій і дріжджовій фабриках. У 1926—1929 роках співробітник компанії з продажу екзотичних фруктів «Вест-Індійське товариство з продажу бананів», у 1929—1930 роках концесіонер у схожій фірмі «Баньяк». На початку 1930-х років тримав у Гамбурзі тютюнову крамницю.

Діяльність у нацистській Німеччині[ред. | ред. код]

1 серпня 1931 року вступив до НСДАП (квиток № 575 205). 7 квітня 1932 року вступив до СС (квиток № 36 075) і переїхав до Мюнхена. З 1933 р. начальник штабу Гейдріха в СД, шеф головного управління СД в Мюнхені. Учасник Ночі довгих ножів. У листопаді 1935-грудні 1938 рр. командував 22-м полком СС у Мекленбурзі, потім 4-м абшнітом СС в Ганновері. У січні 1939 — квітні 1941 року начальник поліції Цвікау, у квітні — серпні 1941 року начальник поліції Бремена.

З 8 серпня по 13 жовтня 1941 вищий керівник СС і поліції в Радомі, потім з 13 жовтня 1941 по 12 травня 1942 року начальник СС і поліції в Радомському районі. Керував депортаціями євреїв і поляків. З травня 1942 року вищий керівник СС і поліції в Бельгії і Північній Франції, емісар Гіммлера в окупованій Франції. Керував проведенням каральних акцій проти мирного населення, учасників Руху Опору. У січні 1943 року керував руйнуванням старого міста в Марселі. За наказом Оберга в листопаді 1944 року було знищено місто Сен-Дьє.

У ході Змови 20 липня був заарештований, після провалу змови звільнений. У грудні 1944 року після звільнення Франції військами союзників, був переведений на командний пост в групі армій «Вісла», якою командував Гіммлер.

Після війни[ред. | ред. код]

Після капітуляції Німеччини переховувався в сільській місцевості в Тіролі під ім'ям Альбрехта Гайнце. У липні 1945 року заарештований американцями. 11 липня 1946 року засуджений британським військовим трибуналом у Вупперталі за розстріли британських парашутистів до смертної кари, проте потім переданий французьким властям. 9 жовтня 1954 року засуджений у Парижі до смертної кари за військові злочини. Смертна кара в 1958 році була замінена довічним ув'язненням, в 1959 році термін скорочено до 20 років, а в 1963 році Оберг був звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ulrich Lappenküper: Der «Schlächter von Paris». Carl-Albrecht Oberg als Höherer SS — und Polizeiführer in Frankreich (1942—1944) in: Deutschland und Frankreich im Krieg (Nov. 1942 — Herbst 1944). Okkupation, Kollaboration, Résistance Hrsg. S. Martens, M. Vaisse, Bonn: Bouvier, 2000. S. 129—143.
  • Ruth Bettina Birn: Die höheren SS — und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten Düsseldorf 1986.
  • Die faschistische Okkupationspolitik in Frankreich (1940—1944) Dokumentenauswahl. Hrsg. und Einl. Ludwig Nestler. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1990.
  • Залеський К. А. СС. Охоронні загони НСДАП. М., 2005.
  • а б (unspecified title) — 1936.