Карл Фрідріх Абель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет К. Ф. Абеля роботи Томаса Гейнсборо

Карл Фрідріх Абель (нім. Carl Friedrich Abel; нар. 22 грудня 1723(17231222) — пом. 20 червня 1787) — німецький композитор і виконавець на віолі да гамба.

Народився у Кетені. Батько Абеля Християн Фердинанд Абель був близько знайомий з Й. С. Бахом, вважається, що саме за рекомендацією Баха 24-річний Абель в 1748 р. вступив до дрезденський придворний оркестр під керівництвом Йоганна Адольфа Гассе, де пропрацював 10 років. У 1759 р. Абель переселився в Англію, де став придворним композитором дружини Георга III королеви Шарлотти. Після приїзду до Лондона в 1762 року Йоганна Крістіана Бах і Абель багато працювали разом і 1764 року заснували спільний концертний проект, який став першим в Англії циклом платних концертів за передплатою.

1763 року спільно з графом Сен-Жерменом написав музичну комедію «sammers казка» («Літня казка»)[1]

Абель був широко відомий як музикант-віртуоз. Йоганн Вольфганг Гете назвав його останнім великим гамбістом. Характерно, що відродив виконавство на віолі да гамба Крістіан Деберайнер, який дебютував 1905 року як гамбіст виконанням сонати Абеля. Композиторська спадщина Абеля досить широка, хоча найбільшу популярність одна з його симфоній отримала досить курйозним чином: рукописна партитура її була знайдена в паперах В. А. Моцарта та опублікована під його ім'ям як Симфонія № 3 (К 18); судячи з усього, юний Моцарт переписав її для себе 1764 року з навчальними цілями. Абелю належить безліч симфоній, сонат, концертів та увертюр. Він також охоче брав участь у творі жартівливих опер, що були зазвичай плодом колективної творчості — зокрема, музика Абеля, разом з музикою Йоганна Крістіана Баха, звучала в трьохактній опері «Том Джонс» за повістю Генрі Філдінга, що була поставлена в Лондоні 1769 року.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Поль Шакорнак «Граф Сен-Жермен —- хранитель всех тайн» — М.: «Вече», 2007, стр. 47 ISBN 978-5-9533-1957-7