Йоганн Крістіан Бах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганн Крістіан Бах
Йоганн Хрістіан Бах, картина англійського художника Томаса Гейнсборо, 1776 (Museo Civico, Болонья)
Йоганн Хрістіан Бах, картина англійського художника Томаса Гейнсборо, 1776 (Museo Civico, Болонья)
Основна інформація
Дата народження 5 вересня 1735(1735-09-05)[1][2]
Місце народження Лейпциг, Саксонія[1]
Дата смерті 1 січня 1782(1782-01-01)[1][2][3] (46 років)
Місце смерті Лондон, Англія, Королівство Великобританія[1]
commons: Файли у Вікісховищі

Йоганн Хрістіан Бах (нім. Johann Christian Bach * 5 вересня 1735 Лейпциг; † 1 січня 1782 Лондон) — німецький композитор, представник бароко і рококо. Одиннадцятий і наймолодший з синів Йоганна Себастьяна Баха

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Лейпцигу, його матір'ю була друга дружина Йоганна Себастьяна - Анна Магдалена. Йоганн Себастьян був першим вчителем Йоганна Христіана, а після смерті батька йому викладачем став зведений брат, Карл Філіп Емануель.

У 1754 році Йоганн Крістіан Бах їде до Італії, де він навчався під керівництвом падре Мартіні. З 1760 жив у Мілані при дворі князя Агостіно Літта, потім працював у соборі як органіст. У цей час він перейшов з лютеранства у католицизм. У 1762 році він виїхав до Лондона, де він проводить решту свого життя. З цієї причини, він відомий як Бах міланський або лондонський. В Лондоні І.К. Бах організував серію "Бах-Абель концертів" сумісно з колишнім учнем Й.С. Баха - К.Ф. Абелем, які мали значний успіх.

У 1766 році зустрів співачку (сопрано) Сесілію Грассі, на якій незабаром одружився. Попри те, що вона була на 11 років молодше, дітей у них не було. Помер у Лондоні.

Творчість[ред.ред. код]

У творчості І.К. Баха переважають світські жанри. В оперній творчості стояв на позиціях італійської опери і в епоху «війни ґлюкістів і піччінністів» був радше на боці піччінністів, дописавши ряд вставних номерів у "Орфея" Глюка, яка з дописаними І.К. Бахом номерами в 1769-73 роках ставилась в Лондоні.

У своїх оркестрових творах - увертюрах і симфоніях - Йоганн Крістіан стояв на предкласичних позиціях. Побудова циклу зазвичай вирішував "неаполітанської" схемою: швидко - повільно - швидко, причому крайні частини писав відповідно у формі сонатного алегро і в рондо. Найзначнішим внесок Йоганна Крістіана був у розвиток концерту. Зокрема він є автором ряду "концертних симфоній", які займають перехідне положення між concerto grosso і сольним концертом зрілого класицизму. Також саме в творчості І.К. Баха сформувався клавірний концерт з подвійною експозицією в 1 частині.

Спадщина І.К. Баха включає:

  • 11 італійських опер, в т. ч. Фемістокл (1772, Мангейм),
  • французької опера - "Амадіс де Голь" (1779, Париж);
  • близько 10 пастиччо;
  • окремі арії і кантати (головним чином італійські);
  • близько 50 симфоній, 13 увертюр, 31 симфонія-концерт;
  • 37 концертів для фортепіано та інших інструментів;
  • інструментальні ансамблі;
  • сонати для фортепіано, для скрипки і фортепіано;
  • духовні твори.

Література[ред.ред. код]

  • Abert H., J. Chr. Bachs italienische Opern und ihr Einfluss auf Mozart, "ZfMw", 1919, 1/6;
  • Saint-Foix G. de, A propos de J. Chr. Bach, "Revue de Musicologie", Année X, V, 1926;
  • Terry Ch. S., J. Chr. Bach, L.-Oxf., 1929;
  • Schökel H. P., J. Chr. Bach und die Instrumentalmusik seiner Zeit, Wolfenbüttel, 1926;
  • Tutenberg F., Die Sinfonik J. Chr. Bachs, Wolfenbüttel, 1928;
  • Wenk A. L., Beiträge zur Kenntnis des Opernschaffens von J. Chr. Bach, Frankf., 1932 (Diss.).
  • Christoph Wolff et al. The New Grove Bach Family. (NY: Norton, 1983) pp. 315ff. ISBN 0-393-30088-9.

Посилання[ред.ред. код]

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
d:Track:Q20666306
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24343229d:Track:Q19908137d:Track:Q23892896