Каролін Гарсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каролін Гарсія
фр. Caroline Garcia
Громадянство Франція Франція
Місце проживання Ліон
Дата народження 16 жовтня 1993(1993-10-16) (30 років)
Місце народження Сен-Жермен-ан-Ле
Зріст 177 см
Вага 61 кг[1]
Початок кар'єри 2011
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Луї-Поль Гарсія (–2021)
Габрієль Урпі (2021)
Хуан Пабло Гусман (–кві 2023), Бертран Пере (2021–жов 2022, кві 2023–)[2]
Призові, USD 16 931 236[3]

Одиночний розряд

Матчів в/п 434–326 (57.1%)
Титулів 11
Найвища позиція No. 4 (10 вересня 2018)
Мейджори
Австралія 4к (2018, 2023)
Ролан Гаррос ЧФ (2017)
Вімблдон 4к (2017, 2022)
США ПФ (2022)
Інші турніри
Олімпіада 2к (2016)

Парний розряд

Матчів в/п 178–108 (62.2%)
Титулів 8
Найвища позиція No. 2 (24 жовтня 2016)
Мейджори
Австралія ПФ (2017)
Ролан Гаррос П (2016, 2022)
Вімблдон ЧФ (2016, 2023)
США Ф (2016)
Інші парні турніри
Підсумковий турнір ПФ (2016)
Олімпіада 1к (2016, 2020)
Мікст
Ролан Гаррос 1к (2015, 2021)
Вімблдон 2к (2015)
Востаннє картку оновлено: 7 листопада 2023

Каролін Гарсія (фр. Caroline Garcia, 16 жовтня 1993) — французька тенісистка, дворазова чемпіонка Франції в парному розряді, переможниця чемпіонату WTA 2022 року в одиночному розряді, у складі команди фіналістка Кубка Федерацї.

Свою першу перемогу в турнірах WTA Гарсія здобула у квітні 2014 року на Copa Colsanitas в Боготі. Вона також виграла Internationaux de Strasbourg 2016 та Mallorca Open 2016.

Разом із Крістіною Младенович вона виграла Відкритий чемпіонат Франції 2016 року в парі.

На початку 2017 року пара Гарсія/Младенович розпалася, оскільки Гарсія вирішила зосередитися на одиночній кар'єрі. У жовтні 2017 року Каролін виграла два престижні турніри поспіль — Wuhan Open та China Open, що дозволило їй увійти до чільної десятки рейтингу WTA.

Другу парну перемогу на чемпіонаті Франції Гарсія здобула у 2022 році після відновлення партнерства з Младенович.

Гарсія представляла Францію в Кубку Федерації (тепер Кубок Біллі Джин Кінг) з 2013 року й була у складі команди, що перемогла у 2019-му. Її нагородили відзнакою серця кубка федерації, коли в 2016-му команда за її участю пробилася до фіналу вперше за 11 років[4]. Вона двічі представляла Францію на Олімпіадах.

Статистика[ред. | ред. код]

Виступи в значних турнірах[ред. | ред. код]

Performance timelines[ред. | ред. код]

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# P# DNQ A Z# PO G S B NMS NTI P NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (P#) попередній раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (Z#) зональна група Кубка Девіса/Федерацій (з зазначеним номером) або (PO) плей-оф; (G) золота, (S) срібна або (B) бронзова олімпійська/паралімпійська медаль; (НСМ) не турнір серії Мастерс; (NTI) не турнір Tier I; (P) перенесено; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Щоб уникнути плутанини й подвійного нарахування, ці графіки оновлюються після завершення турніру або ж коли гравець завершив свій виступ.

У відношення виграшів та програшів включено тільки результати основних сіток (Тур WTA, турніри Великого шолома, Кубок Біллі Джин Кінг, United Cup, Hopman Cup та Олімпійські ігри)[5].

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Станом на кінець 2023 WTA Elite Trophy.

Турнір 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 SR W–L % В
Фінали турнірів Великого шолома
Australian Open A К3 0 / 12 15–12 56%
French Open К1 ЧФ 0 / 13 17–13 57%
Wimbledon A К2 К1 NH 0 / 10 12–10 55%
US Open A К1 К2 ПФ 0 / 11 15–11 58%
Виграші-Поразки 0–0 2–2 0–1 3–4 2–4 2–4 4–4 11–4 8–4 3–4 6–3 3–4 9–4 6–4 0 / 46 59–46 56%
Завершальні турніри року
Фінал WTA DNQ ПФ DNQ NH DNQ W DNQ 1 / 2 6–3 67%
WTA Elite Trophy[a] DNQ RR A RR DNQ NH RR 0 / 3 3–3 50%
За збірну
Summer Olympics NH A NH NH NH 0 / 2 1–2 33%
Кубок Біллі Джин Кінг[b] A A A WG2 PO ПФ Ф A A W RR[c] QR[d] RR 1 / 4 14–6 70%
WTA 1000
Dubai / Qatar Open[e] A A ЧФ 0 / 12 9–12 43%
Indian Wells Open A A К1 A NH 0 / 9 11–9 55%
Miami Open A A К1 A NH 0 / 9 7–9 44%
Madrid Open A A A A ЧФ ПФ NH A A 0 / 7 12–7 63%
Italian Open A A A A A ЧФ A 0 / 8 5–8 38%
Canadian Open A A A К2 ЧФ ЧФ NH 0 / 9 6–9 40%
Cincinnati Open A A A К1 К1 W 1 / 9 11–8 58%
Guadalajara Open NH ПФ 0 / 2 4–2 67%
Pan Pacific / Wuhan Open[f] A A A ЧФ П NH 1 / 7 12–6 67%
China Open A A A К1 W NH ЧФ 1 / 7 14–6 70%
Виграші-Поразки 0–0 0–0 0–2 1–1 10–7 9–9 6–9 18–7 15–9 6–9 1–3 6–6 9–5 10–9 3 / 79 91–76 54%
Статистика
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 SR В–П Перемога%
Турнірів 0 4 6 14 24 24 26 23 23 25 11 24 23 26 Всього: 253
Титулів 0 0 0 0 1 0 2 2 1 1 0 0 4 0 Всього: 11
Фіналів 0 0 0 0 1 2 2 2 1 2 0 0 4 2 Всього: 16
Хард в-п 0–0 1–2 1–5 5–8 14–16 20–18 26–17 30–14 24–15 10–16 7–8 12–16 23–14 30–19 5 / 169 203–168 55%
Ґрунт в-п 0–0 1–1 0–1 2–5 9–4 6–6 7–7 12–6 13–5 10–8 4–3 8–6 11–3 4–4 3 / 58 87–59 60%
Трава в-п 0–0 0–1 0–0 1–1 2–3 2–3 6–1 6–2 2–2 7–2 NH 1–2 10–3 6–3 3 / 26 43–23 65%
Загалом в-п 0–0 2–4 1–6 8–14 25–23 28–27 39–25 48–22 39–22 27–26 11–11 21–24 44–20 40–26 11 / 253 333–250 57%
Перемога (%)  –  33% 14% 36% 52% 51% 61% 69% 64% 51% 50% 47% 69% 61% Всього: 57%
Рейтинг на кінець року[g] 280 146 138 75 38 35 23 8 19 45 43 74 4 20 $16,931,236

Парний розряд[ред. | ред. код]

Станом після Wimbledon Championships 2023.

Турнір 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 SR W–L % В
Фінали турнірів Великого шолома
Australian Open A A A ПФ A A A A A 0 / 5 11–5 69%
French Open П A A A A A П A 2 / 7 15–5 75%
Wimbledon A A К1 ЧФ A A A NH A ЧФ 0 / 5 8–5 62%
US Open A A ЧФ Ф A A A A ЧФ A 0 / 6 13–6 68%
Виграші-Поразки 0–1 0–1 2–2 4–4 8–4 16–3 4–1 0–0 0–0 0–0 0–2 10–2 3–1 2 / 23 47–21 69%
Завершальні турніри року
Фінал WTA DNQ RR ПФ DNQ NH DNQ Alt 0 / 1 2–3 40%
WTA 1000
Dubai / Qatar Open[e] A A ПФ ЧФ A A A A A 0 / 6 6–6 50%
Indian Wells Open A A A A ЧФ A A NH A A A 0 / 3 2–3 40%
Miami Open A A A A ЧФ A A A NH ЧФ A A 0 / 3 4–3 57%
Madrid Open A A A П A A A NH A A 1 / 3 5–2 71%
Italian Open A A A A ПФ ЧФ A A A A A 0 / 3 4–3 57%
Canadian Open A A A Ф ЧФ A A A NH A A 0 / 3 5–3 63%
Cincinnati Open A A A A A A A A 0 / 4 0–4 0%
Pan Pacific / Wuhan Open[f] A A A Ф A A ЧФ NH 0 / 3 6–4 60%
China Open A A A A Ф A A A NH 0 / 2 4–2 67%
Guadalajara Open NH A 0 / 0 0–0  – 
Статистика
2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 SR В–П Перемога%
Турнірів 1 4 10 18 18 16 3 0 4 4 6 4 2 Всього: 90
Титулів 0 0 0 1 1 4 0 0 0 0 0 1 1 Всього: 8
Фіналів 0 0 0 4 4 7 0 0 0 0 0 1 1 Всього: 17
Загалом в-п 0–1 0–4 6–10 28–17 30–17 38–12 5–3 0–0 5–4 4–4 2–6 10–3 8–1 8 / 90 136–82 62%
Перемога (%) 0% 0% 38% 62% 64% 76% 63% 56% 50% 25% 77% 89% Всього: 62%
Рейтинг на кінець року 309 167 115 26 14 2 73 N/A 247 143 172 26

Значні фінали[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Парний розряд: 3 (2 титули)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Перемога 2016 French Open Ґрунт Франція Крістіна Младенович Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
6–3, 2–6, 6–4
Поразка 2016 US Open Хард Франція Крістіна Младенович США Бетані Маттек-Сендс
Чехія Луціє Шафарова
6–2, 6–7(5–7), 4–6
Перемога 2022 French Open (2) Грунт Франція Крістіна Младенович США Коко Гофф
США Джессіка Пегула
2–6, 6–3, 6–2

Фінали завершальних турнірів року[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 титул[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Перемога 2022 Фінал WTA, Форт-Ворт, США Хард (i)   Орина Соболенко 7–6(7–4), 6–4

Прем'єрні обов'язкові та з чільних 5[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1 титул)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Перемога 2017 Ухань Хард Австралія Ешлі Барті 6–7 (3–7) , 7–6 (7–4) , 6–2
Перемога 2017 Пекін Хард Румунія Симона Халеп 6–4, 7–6 (7–3)

Парний розряд: 4 (1 титул)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Поразка 2014 Ухань Хард Зімбабве Кара Блек Швейцарія Мартіна Хінгіс
Італія Флавія Пеннетта
4–6, 7–5, [10–12]
Поразка 2015 Торонто Хард Словенія Катарина Среботнік США Бетані Маттек-Сендс
Чехія Луціє Шафарова
1–6, 2–6
Перемога 2016 Мадрид Ґрунт Франція Крістіна Младенович Швейцарія Мартіна Хінгіс
Індія Саня Мірза
6–4, 6–4
Поразка 2016 Пекін Хард Франція Крістіна Младенович США Бетані Маттек-Сендс
Чехія Луціє Шафарова
4-6, 4-6


Зовнішні посилання[ред. | ред. код]


  1. а б https://www.olympedia.org/athletes/130185
  2. https://www.wtatennis.com/coaches/1633496/bertrand-perret
  3. https://wtafiles.wtatennis.com/pdf/rankings/All_Career_Prize_Money.pdf
  4. Garcia Wins Fed Cup Heart Award. Billie Jean King Cup. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  5. Caroline Garcia [FRA] | Australian Open. ausopen.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>