Катерина Острозька (1560–1579)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катерина Острозька
пол. Katarzyna Ostrogska
лит. Kotryna Ostrogiškaitė
Kaciaryna Radzivił (Astroskaja). Кацярына Радзівіл (Астроская).jpg
Народилася 1560(1560)
Київ, Велике князівство Литовське[1]
Померла 3 серпня 1579(1579-08-03)
Вільно, Велике князівство Литовське
Ім'я при народженні Катерина Анна
Батько Костянтин Василь Острозький
Мати Софія Тарновська
Рід Острозькі
Брати, сестри Острозький Олександр Васильович, Януш Острозький і Elisabeth Ostrogska[d]
Чоловік Христофор Перун Радзивілл
Діти Януш
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • POL COA Ostrogski.svg
    Герб родини Острозьких

Катерина Анна Острозька (пол. Katarzyna Anna Ostrogska, лит. Kotryna Anna Ostrogiškaitė), (нар. 1560 — пом. 3 серпня 1579) — польсько-литовська шляхтянка XVI сторіччя з роду Острозьких, донька князя Костянтина Василя Острозького та Софії Тарновської, дружина польного гетьмана литовського Христофора Радзивілла.

Біографія[ред.ред. код]

Катерина народилася у 1560 році у Києві в родині київського воєводи Костянтина Василя Острозького та його дружини Софії Тарновської. Мала старших братів Костянтина, Януша та Олександра й сестру Єлизавету. Шлюб батьків, не зважаючи на їхнє різне віросповідання, був гармонійним.[2]

Матір померла, коли Катерині було 10 років. Батько більше не одружувався. Він був дуже заможною людиною, володів численними статками та носив прізвисько «Некоронований король руський».[2]

До 1574 року родина проживала переважно в Дубні. Тут перебувала офіційна резиденція Костянтина Василя Острозького, знаходилися князівські військові сили, значна кількість челяді, прислуги, чиновників. У Дубенському замку він приймав зарубіжні делегації світської і релігійної влади, купців, старост, намісників монастирів.[3]

Відомо, що в березні 1577 року брат Катерини Януш за велінням батька збройно відправився до Дубна, аби вберегти сестру від татар, котрі туди прямували.[4] Кочівники, яких було понад 2000, підійшли до Дубна 4 березня 1577 року. Вони мали на меті пограбувати замок і взяти Катерину в полон. Януш змусив їх відійти, але, відступаючи, татари спалили більше 200 сіл, які належали Острозьким.[2]

У 18 років Катерина була видана заміж за 31-річного польного гетьмана литовського та підчашия литовського Христофора Радзивілла. Наречений був удівцем, попередня дружина та малолітні діти померли за кілька років перед цим. За Томашем Кемпою, справи, пов’язані із передшлюбним контрактом Христофора та Катерини, влагоджував подільський воєвода Миколай Мелецький.[5]Вінчання пройшло 22 липня 1578 у Дубно. Польський поет Ян Кохановський присвятив їхньому весіллю панегіричний вірш «Епіталаміум».[6]

За рік Катерина народила синаː

За місяць після народження сина її не стало. Похована у Соборі святих Станіслава і Владислава у Вільно. Як постає із джерел, київський воєвода болісно сприйняв смерть доньки, першої із чотирьох дітей, котрих він втратив за свого життя.

Христофор Перун Радзивілл згодом був ще двічі одруженим, у тому числі, із старшою сестрою Катерини, Єлизаветою.

Генеалогія[ред.ред. код]

Іван Острозький
 
Марія Бельська
 
Семен Михайлович Олелькович
 
Анастасія Слуцька
 
Ян Амор Юніор Тарновський
 
Барбара з Рожнова
 
Кшиштоф Шидловецький
 
Софія Тарговська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Острозький Костянтин Іванович
 
 
 
 
 
Олександра Слуцька
 
 
 
 
 
Ян-Амор Тарновський
 
 
 
 
 
Софія Шидловецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Костянтин Василь Острозький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Тарновська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Міста та області України [1] (рос.)
  2. а б в Ольга Придибайло. Князі міста Дубно. Рід Острозьких [2] (укр.)
  3. Петро Савчук. Князі Острозькі та їх нащадки в Дубні [3] (укр.)
  4. Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego / Wyd. K. J. Turowski. – Kraków, 1858. – стор. 450-451
  5. Kempa T. Konstanty Wasyl Ostrogski… – стор. 80.
  6. Тарас Вихованець. «Epithalamivm» Яна Кохановського на весілля Криштофа Радзивіла та Катерини Острозької [4] (укр.)

Посилання[ред.ред. код]