Ян-Амор Тарновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Амор Тарновський
Jan Amor Tarnowski.PNG
Народився 1488(1488)
Та́рнів
Помер 16 травня 1561(1561-05-16)
Вевюрка
Громадянство (підданство) Flag of Poland.svg Польща
Діяльність воєначальник, магнат
Відомий засновник Тернополя
Посада Краківські каштеляни, Краківські воєводи, Воєводи руські, Каштелян, Староста і Великий гетьман коронний
Звання Гетьман великий коронний
Батько Ян Амор Юніор Тарновський
Мати Q9165683?
Дружина Зофія Шидловєцька
Діти Zofia Tarnowska[d] і Ян Криштоф Тарновський
Нагороди
Knight in the Order of the Holy Sepulchre
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • POL COA Tarnowski hrabia.svg

Я́н-Амо́р Тарно́вський, Ян Магнус[1] Тарновський (пол. Jan Amor Tarnowski; січень 1488, м. Та́рнів[2] — 16 травня 1561, родинний маєток Вевюрка[3]) — державний, політичний, військовий діяч Польського королівства. Представник шляхетського роду Тарновських гербу Леліва. Великий гетьман коронний (15271559). Придворний короля (з 1502). Каштелян войницький1522), краківський (з 1536). Воєвода руський (15271535) і краківський1535). Староста сандомирський, жидачівський, сондецький, городельський. Перший граф Священної Римської імперії в родині Тарновських (1547)[4]. Засновник міста Тернополя.

Життєпис[ред.ред. код]

Надгробок Яна Амора та Яна Кшиштофа Тарновських в катедрі Тарнува

Ян Амор Тарновський (Іоанн з Тарнова, Ян Амор ІІ з Тарнова), син Яна Амора молодшого і Барбари Завішанки з Рожнова[4] — онучки Завіші Чорного з Габрова; походив з багатої шляхетської родини, яка мала сенаторський статус.

Виховувався при дворах кардинала Фридерика Яґеллончика, королів Яна I Ольбрахта, Александра I Яґеллончика і Сиґізмунда I Старого. Вчився у Краківській академії, при єпископі Перемишля.[2] Отримав всесторонню класичну гуманітарну, військову освіту.

Бойовий шлях почав у віці 22 років під керівництвом гетьмана литовського Костянтина Острозького. 1509 року учасник облоги Хотинської фортеці.[2] 1512 року: брав участь у поході на Молдовське князівство (керував кавалерійським підрозділом), у битві під Лопушним. У 15171521 роках, щоб покращити свою освіту, здійснив велику подорож по світу: побував у країнах Західної Европи, відвідав Близький Схід — у тому числі Сирію, Палестину, Єгипет, Грецію, Османську імперію.

На боці антиосманської коаліції брав участь у габсбургсько-османській війні у 1521 році. У 1524 році в сутичці під Львовом розбив османсько-татарський загін. 1531 р. очолив польське військо в битві під Обертином у війні з Молдавським господарем Петру IV Рарешем за владу над Покуттям. 1533 року очолив опозицію в Сеймі, згодом відійшов від політики. 1534 року: за його сприяння обнесено валом та зміцнено замок у Хмільнику;[5] керував польсько-литовсько-українським військом у війні проти Московії. Уславився здобуттям Гомеля, облогою і взяттям Стародуба (1535 р.).

У 1537 році став на сторону короля під час «кокошої війна». Брав участь у придушенні виступу мешканців Гданська проти влади короля.[6]

Рояліст у внутрішній політиці; виступав проти зростання шляхетських привілеїв. Видатний адміністратор.
1540 року заснував місто Тернопіль. Видав грамоту про права та обов'язки міщан, рівність латинського та грецького обрядів.[2]
1547 року: отримав титул графа Священної Римської імперії;[4] агент Яна Амора Тарновського Йоб Братфуш (Претфус) купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «січної» зброї, 17 возів «залізива», 115 штук вогнепальної зброї, аркебузу, ручні мушкети[7]

«Протектор» православного львівського єпископа Макарія Тучапського.[8]

Ян-Амор Тарновський — автор праці «Рада воєнної справи» (лат. Consilium rationis bellicae) (1558 р.), яка виклала досягнення польської військової думки і техніки того часу, на ній виховувалось декілька поколінь полководців Речі Посполитої. Володів великою бібліотекою, колекцією творів мистецтва.[2]

Помер 16 травня 1561 року в родинному маєтку Вевюрка (перед смертю за присутності кам'янецького єпископа Леонарда Слоньчевського ствердив, що помирає римо-католиком[9]). У латинській катедрі Тарнова коштом зятя, князя Василя Костянтина Острозького, наприкінці XVI ст. встановлено виготовлений майстром Паллавіні надгробок батьку Янові Аморові (верхній ярус) та сину Янові Кшиштофові (нижній) Тарновським[10] з епітафією.[11]

Маєтності[ред.ред. код]

Посідав дідичним правом міста Тарнів, Тернопіль (обидва міста фортифікував), Ярослав (спорудив новий замок замість старого, який перетворювався на руїни).[9] 1528 року у Івана (Яна) Дідушицького купив село Пустомити (нині місто), які пізніше відкупив син Івана (Яна) Микола Дідушицький.[12]

Вшанування[ред.ред. код]

Вулиця у Львові (тепер вулиця Тарновського).

Родина[ред.ред. код]

Зофія Шидловєцька

Батько: Ян Амор Юніор Тарновський. Матір: Барбара Завішанка з Рожнова. Дружини:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 326.
  2. а б в г д Окаринський В., Ханас В. Тарновський Ян ІІ Амор… — С. 385.
  3. Вевірка[неавторитетне джерело]
  4. а б в г Tarnowscy (01) (пол.)
  5. Chmielnik // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.) — S. 589. (пол.)
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 327.
  7. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 33. (пол.)
  8. Грушевський М Історія України-Руси. — Т. V. — С. 438.
  9. а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 328.
  10. Tarnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 198. (пол.)
  11. Starovolscius S. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 646. (лат.)
  12. Pustomyty z Wolicą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.) — S. 312. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Отто Ходецький
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода Руський
1527-1535
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Ян Тенчинський