Каптан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Курд у каптані.

Капта́н, заст. і діал. кафта́н[1][2] (від тур. kaftan, для якого припускають перську чи питомо тюркську етимологію)[3] — традиційний верхній одяг перського походження. Мав форму халата або пальто. Поширений середньовічних мусульманських країнах Близького та Середнього сходу, у Кримському ханстві, Московському царстві. Аналог польсько-українського жупана чи кунтуша[4]. Звужений і укорочений каптан називався каптанцем[5].

У Росії XVII—XVIII ст. «кафтанами» часто називали європейські жустакори.

Опис[ред.ред. код]

Каптан шився з широкими плечима та дуже вузьким станом. Каптани шили з кармазиного сукна, а на підкладку використовували перську клітчасту тканину. На грудях каптани защіпалися на мілкі шовкові ґудзики та шовкові петельки. Рукави у каптанах були вузькі, а в кінці навпроти долоні мали розрізи, завдяки яким рукава відвертали. Ці відвороти називалися «заковраші», такі заковраші обшивалися темно-блакитним оксамитом, та в розрізах защіпалися на металеві гаплики. З боків у шви були вшиті кишені.

Різновиди каптана: нижні і верхні (які носили поверх іншого одягу, наприклад ферязі). Верхні часто робилися теплими, з хутром або стьобаною на ваті підкладкою.

Прості (звичайні) каптани були: дощові, їздові, столові, сумирні та ін. Ошатні каптани мали відкладне намисто на комірі, золоті петлиці з китицями спереду, зап'ястя біля рукавів і мережива на полах. Намисто, зап'ястя і петлиці іноді обшивалися дорогоцінним камінням та перлами. Каптан застібався встик і мав на грудях шість-вісім петлиць. Внизу з боків каптана також були розрізи з петлицями. Каптан мав довгі рукави. З XVII століття до нього додається високий стоячий, багато прикрашений комір — «козир».

Домашній каптан — одяг багатих людей, який носили тільки вдома. Це довгий, до підлоги, одяг, з невеликим захо́дом направо. Домашній каптан застібали на ґудзики.

Типи[ред.ред. код]

  • Становий каптан — шили по фігурі, «по стану». Становий каптан мав короткі, до ліктя, рукави.
  • Польський каптан — з'явився в XVII столітті. Верхня частина каптана (від пояса) щільно охоплювала фігуру, а нижні поли — широкі. Рукава дуже широкі і пишні у плеча і вузькі від ліктя до кисті.
  • Терлик — каптан, який носили царські охоронці (ринди), сокольничим та інші. Був схожий на польський каптан. Терлік мав спереду особливий нагрудник, що застібається на правій стороні грудей і правому плечі.
  • Чуга — каптан для верхової їзди і для військових. Цей каптан мав короткі рукави і відкладний комір, а на Подолі по два бічних розрізи.

За своїм кроєм каптани були станові, з перехопленням на талії і недовгими, широкими рукавами, і турських — без коміра, із застібкою на шиї і лівому боці. Каптани шилися з атласу, оксамиту, камчатки, тафти, сукна та інших тканин.

У творі італійця Ф. Тьєполо, складеному за розповідями очевидців, російська піхота середини XVI століття описується таким чином: «Піхота носить такі ж каптани (як і кіннота — С. Л.), і мало хто мають шоломи».

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Каптан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кафтан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  4. Василий Зуев. Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г.
  5. Каптанець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каптан