Каховка (ракетний катер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каховка
Служба
Тип/клас Ракетний катер
Держава прапора СРСР СРСР Україна Україна
Належність Військово-Морські Сили України
Корабельня Средне-Невський суднобудівельний завод
Ленінград СРСР СРСР
Введено в експлуатацію 1980 року
Виведений зі складу флоту 7 листопада 2012
Статус виключений зі складу флоту
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 230 т (стандартний),
257 т (повний)
Довжина 38,6 м
Ширина 7,6 м
Осадка 2,1 м (по корпусу)
3,26 м (по крилам)
Технічні дані
Рухова установка Дизельна ЕУ
Потужність 15 000 к.с.
Швидкість 42 вузли
Автономність плавання 600 миль при 37 вузлах
1450 миль при 14 вузлах
по запасам 5 діб
Екіпаж 25 чоловік
Озброєння
Артилерія 1х1 76,2-мм артустановка АК-176М
Ракетне озброєння 2х1 ПУ ПКРК «Терміт» (2 ПКР П-15М)
Зенітне озброєння 1x6 30-мм артилерійський комплекс АК-630М

Кахо́вка (б/н U154) — ракетний катер проєкту 206МР (шифр «Віхрь», англ. Matka class за класифікацією НАТО) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, до 1992 року — «Комсомолець Татарії», пізніше — Р-265 Чорноморського флоту СРСР.

Будівництво[ред. | ред. код]

Побудований на Середньо-Невському суднобудівному заводі (заводський № 248) у Ленінграді, і 1980 року зарахований до Чорноморського флоту.

Служба[ред. | ред. код]

Входив до 296-го дивізіону малих ракетних кораблів 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту, що базувалися в Чорноморське. Мав тактичний номер Р-265. До 1992 року назва "Комсомолець Татарії". Перший, що підняв Андріївський прапор, перефарбований із сигнального прапора VICTOR екіпажем, і піднятий при вході в Севастополь.

Особливості проєкту[ред. | ред. код]

Проєкт ракетного катера на підводних крилах 206МР — еволюційна версія великого торпедного катера проєкту 206М, розробленого у 1955 році. Надбудови зроблені з легких сплавів.

Катер має гладкопалубний сталевий корпус з носовим малопогруженним крилом. Корпус розділяється на десять відсіків дев'ятьма водонепроникними переборками. Корпусу в надводній частині була придана незвичайна форма: для поліпшення умов змиву палуби при радіоактивному забрудненні стик палуби з бортом спеціально скруглений.

Двигуни розташовані в п'ятому та сьомому відсіках, пост дистанційного керування механізмами — в сьомому відсіку. Морехідні якості катера забезпечують можливість його використання без обмежень по швидкості при хвилюванні моря до 4 балів включно і на швидкостях до 30 вузлів при хвилюванні моря 5 балів.

Головний ударний комплекс катера — дві пускові установки протикорабельних ракет П-15М масою 2,5 тонн, дальністю стрільби 80 км і вагою бойової частини 513 кг. Ракетні катери проєкту 206МР призначені для ураження бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника в морі та місцях їх базування в ближній морській зоні[1].

Історія[ред. | ред. код]

Ракетний катер Р-265 «Комсомолець Татарії» (заводський № 248) був побудований на Средне-Невському суднобудівельному заводі. Спущений на воду на початку 1980 року. До 30 грудня 1995 року знаходився у складі ВМФ СРСР — входив до складу 296-го дивізіону малих ракетних кораблів 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту з базуванням у Чорноморському[2].

У грудні 1995 року, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту, ракетний катер був переданий у склад Військово-Морських Сил України. У ВМС України корабель отримав назву «Каховка» (б/н U154). Названий на честь міста Каховки, що у Херсонській області.

Виведений з бойового складу флоту 7 листопада 2012 року[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — СПб.: Галея Принт, 2005. — Т. II. Ударные корабли. Часть II. Малые ракетные корабли и катера. — 122 с. — ISBN 5-8172-0087-2 (рос.)
  2. Все корабли Черноморского Флота. Ракетный катер Р-265 [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.]. Інформаційний ресурс «Черноморский флот» (рос.)
  3. Кабмін списав шість бойових кораблів українського флоту. [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] news.bigmir.net [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : ООО Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.