Чорноморське (АРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Чорноморське
COA Chornomorske, Krym.svg FLA Chornomorske, Krym, Ukraine.svg
Герб Чорноморського Прапор Чорноморського
Загальний вигляд селища
Загальний вигляд селища
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Чорноморський район
Рада Чорноморська селищна рада
Код КОАТУУ: 0125655100
Облікова картка Чорноморське 
Основні дані
Колишня назва Ак-Мечеть, Акмечит
Статус з 1957 року
Площа 119 км²
Населення 11 092 (на 2014 рік)[1]
Густота 93.21 осіб/км²
Поштовий індекс 96400
Телефонний код +380 6558
Географічні координати 45°30′07″ пн. ш. 32°42′09″ сх. д. / 45.50194° пн. ш. 32.70250° сх. д. / 45.50194; 32.70250
Відстань
Найближча залізнична станція: Євпаторія-Курорт
До станції: 70 км
До обл. центру:
 - фізична: 140 км
Селищна влада
Адреса 96400, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16
Карта
Чорноморське is located in Україна
Чорноморське
Чорноморське
Чорноморське is located in Автономна Республіка Крим
Чорноморське
Чорноморське

Commons-logo.svg Чорноморське у Вікісховищі

Чорномо́рське (до 1944 року — Акме́чит, Ак-Мече́ть; рос. Черноморское, крим. Aqmeçit) — селище міського типу в Україні, центр Чорноморського району Автономної Республіки Крим.

Розташоване в західній частині Криму на Тарханкутському півострові, на березі Ак-Мечетської бухти Каркінітської затоки за 140 км від столиці АР Крим, з якою пов'язаний автодорогою.

Найближчою залізничною станцією є Євпаторія (за 70 км.).

Автобусні рейси пов'язують селище з містами Сімферополь, Севастополь, Євпаторія.

Населення[ред.ред. код]

12 тис. осіб. Проживають українці, росіяни, кримські татари, німці, болгари, греки, вірмени та інші.

Історія[ред.ред. код]

Першими жителями Чорноморського були елліни, які з'явилися на березі нинішньої бухти Вузької, в період грецької колонізації (близько IV ст. до н. е.). Вони заснували тут місто Калос-Лімен (із давньогрецького — Прекрасна Гавань). Калос-Лімен був одним з важливих центрів сільськогосподарської округи — хори, підпорядкованої старогрецькому місту-державі Херсонес. У II ст. до н. е., в період греко-скіфської війни, місто було захоплене скіфами, потім звільнений прибулими сюди херсонеситами. Проте, греки не мали сил довго утримувати Калос-Лімен в своїх руках, і в Північно-західному Криму затверджуються скіфи. По припущенню учених, скіфи залишили околиці Калос-Лімена в III ст. н. е.

В період Кримського ханства на березі Каркинітської затоки було засноване поселення Акмесджит Лиман (Ак-Мечеть), яке згадується в книзі німецького автора Тунманна як «маленьке місце Акмесджід з малонадійною гаванню…». Майже одночасно в архівних документах зустрічається назва ще одного населеного пункту, розташованого на території Тарханкутського півострова — Шейхлар. Довгий період ці два населені пункти окремо виявлялися на географічних картах. Поступово Шейхлар і Ак-Мечеть зливаються в одне поселення під назвою Ак-Мечеть.

Калос-Лімен

Після приєднання Криму до Росії, землі на березі Ак-Мечетськой бухти, загальною площею в 2745 десятини були даровані графу М.Войновичу, командувачу Севастопольською ескадрою. У 1824 р. ці землі стають власністю генерал-губернатора Новоросійського краю графа М.Воронцова. Велика частина земель графа призначалася для випасу овець і верблюдів. У Ак-Мечеті були розбиті виноградні і тютюнові плантації, вироблялося вино. У бухті граф побудував кам'яну пристань. М.Воронцов будує церкву святих Захара і Єлизавети. По документах 1835 р. в містечку Ак-Мечеть налічувалося 20 дворів, в селі Шейхлар — 15 селянських садиб. У 1885 р. в Ак-Мечеті була відкрита церковнопарафіяльна школа. На початку 1900 р. земство відкрило однокласне училище, яке потім було реорганізоване в трирічну школу. Тут працювала лікарня на 14 ліжок.

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 575 осіб (288 чоловічої статі та 287 — жіночої), з яких , 566 — магометанської[2].

З 1944 р. Ак-Мечеть перейменована в Чорноморське. З 1957 р. Чорноморське отримало статус селища міського типу.

Економіка[ред.ред. код]

Зараз в Чорноморському працює 5 промислових підприємств, в тому числі: завод торгового устаткування, фабрика «Чорноморочка», молокозавод.

Біля селища збудовано Тарханкутську ВЕС.

На березі моря розташована пляжно-паркова зона.

Поступово селище перетворюється на курортну зону. Діють 9 пансіонатів.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селищі працюють 3 загальноосвітніх школи, музична і спортивна школа, школа-інтернат, філіал професійно-технічного училища. Функціонує районна лікарня, Будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей, кінотеатр, готель. Діє церква Святих Захара і Єлизавети.

Обеліск в пам'ять жителів смт. Чорноморське, загиблих в роки другої світової війни

Пам'ятники[ред.ред. код]

Археологічні пам'ятки: античне поселення Калос-Лімен (45°31′14″ пн. ш. 32°41′24″ сх. д. / 45.52056° пн. ш. 32.69000° сх. д. / 45.52056; 32.69000), розкопки якого проводяться з 1985 р.

На території селища встановлений обеліск в пам'ять чорноморців, загиблих в роки другої світової війни.

Персоналії[ред.ред. код]

Фотогалереї[ред.ред. код]

Статті, публікації[ред.ред. код]

Туристична інфраструктура[ред.ред. код]

Мапи[ред.ред. код]

Законодавство[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.