Чорноморське (АРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Чорноморське
COA Chornomorske, Krym.svg FLA Chornomorske, Krym, Ukraine.svg
Герб Чорноморського Прапор Чорноморського
Загальний вигляд селища
Загальний вигляд селища
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Чорноморський район
Рада Чорноморська селищна рада
Код КОАТУУ: 0125655100
Облікова картка Чорноморське 
Основні дані
Колишня назва Ак-Мечеть, Акмечит
Статус з 1957 року
Площа 119 км²
Населення 11 092 (на 2014 рік)[1]
Густота 93.21 осіб/км²
Поштовий індекс 96400
Телефонний код +380 6558
Географічні координати 45°30′07″ пн. ш. 32°42′09″ сх. д. / 45.50194° пн. ш. 32.70250° сх. д. / 45.50194; 32.70250
Відстань
Найближча залізнична станція: Євпаторія-Курорт
До станції: 70 км
До обл. центру:
 - фізична: 140 км
Селищна влада
Адреса 96400, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16
Карта
Чорноморське. Карта розташування: Україна
Чорноморське
Чорноморське
Чорноморське. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Чорноморське
Чорноморське

Commons-logo.svg Чорноморське у Вікісховищі

Чорномо́рське (до 1944 року — Акме́чит, Ак-Мече́ть; рос. Черноморское, крим. Aqmeçit) — селище міського типу в Україні, центр Чорноморського району Автономної Республіки Крим.

Розташоване в західній частині Криму на Тарханкутському півострові, на березі Ак-Мечетської бухти Каркінітської затоки за 140 км від столиці АР Крим, з якою пов'язаний автодорогою.

Найближчою залізничною станцією є Євпаторія (за 70 км.).

Автобусні рейси пов'язують селище з містами Сімферополь, Севастополь, Євпаторія.

Населення[ред. | ред. код]

12 тис. осіб. Проживають українці, росіяни, кримські татари, німці, болгари, греки, вірмени та інші.

Історія[ред. | ред. код]

Першими жителями Чорноморського були елліни, які з'явилися на березі нинішньої бухти Вузької, в період грецької колонізації (близько IV ст. до н. е.). Вони заснували тут місто Калос-Лімен (із давньогрецького — Прекрасна Гавань). Калос-Лімен був одним з важливих центрів сільськогосподарської округи — хори, підпорядкованої старогрецькому місту-державі Херсонес. У II ст. до н. е., в період греко-скіфської війни, місто було захоплене скіфами, потім звільнений прибулими сюди херсонеситами. Проте, греки не мали сил довго утримувати Калос-Лімен в своїх руках, і в Північно-західному Криму затверджуються скіфи. По припущенню учених, скіфи залишили околиці Калос-Лімена в III ст. н. е.

В період Кримського ханства на березі Каркинітської затоки було засноване поселення Акмесджит Лиман (Ак-Мечеть), яке згадується в книзі німецького автора Тунманна як «маленьке місце Акмесджід з малонадійною гаванню…». Майже одночасно в архівних документах зустрічається назва ще одного населеного пункту, розташованого на території Тарханкутського півострова — Шейхлар. Довгий період ці два населені пункти окремо виявлялися на географічних картах. Поступово Шейхлар і Ак-Мечеть зливаються в одне поселення під назвою Ак-Мечеть.

Калос-Лімен

Після приєднання Криму до Росії, землі на березі Ак-Мечетськой бухти, загальною площею в 2745 десятини були даровані графу М.Войновичу, командувачу Севастопольською ескадрою. У 1824 р. ці землі стають власністю генерал-губернатора Новоросійського краю графа М.Воронцова. Велика частина земель графа призначалася для випасу овець і верблюдів. У Ак-Мечеті були розбиті виноградні і тютюнові плантації, вироблялося вино. У бухті граф побудував кам'яну пристань. М.Воронцов будує церкву святих Захара і Єлизавети. По документах 1835 р. в містечку Ак-Мечеть налічувалося 20 дворів, в селі Шейхлар — 15 селянських садиб. У 1885 р. в Ак-Мечеті була відкрита церковнопарафіяльна школа. На початку 1900 р. земство відкрило однокласне училище, яке потім було реорганізоване в трирічну школу. Тут працювала лікарня на 14 ліжок.

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 575 осіб (288 чоловічої статі та 287 — жіночої), з яких , 566 — магометанської[2].

З 1944 р. Ак-Мечеть перейменована в Чорноморське. З 1957 р. Чорноморське отримало статус селища міського типу.

Економіка[ред. | ред. код]

Зараз в Чорноморському працює 5 промислових підприємств, в тому числі: завод торгового устаткування, фабрика «Чорноморочка», молокозавод.

Біля селища збудовано Тарханкутську ВЕС.

На березі моря розташована пляжно-паркова зона.

Поступово селище перетворюється на курортну зону. Діють 9 пансіонатів.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селищі працюють 3 загальноосвітніх школи, музична і спортивна школа, школа-інтернат, філіал професійно-технічного училища. Функціонує районна лікарня, Будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей, кінотеатр, готель. Діє церква Святих Захара і Єлизавети.

Обеліск в пам'ять жителів смт. Чорноморське, загиблих в роки другої світової війни

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Археологічні пам'ятки: античне поселення Калос-Лімен (45°31′14″ пн. ш. 32°41′24″ сх. д. / 45.52056° пн. ш. 32.69000° сх. д. / 45.52056; 32.69000), розкопки якого проводяться з 1985 р.

На території селища встановлений обеліск в пам'ять чорноморців, загиблих в роки другої світової війни.

Персоналії[ред. | ред. код]

Фотогалереї[ред. | ред. код]

Статті, публікації[ред. | ред. код]

Туристична інфраструктура[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

Законодавство[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)

Література[ред. | ред. код]