Чорноморськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноморськ
Chornomorsk gerb.png Chornomorsk prapor.png
Герб Чорноморська Прапор Чорноморська
Обеліск, Іллічівськ.jpg
Монумент Слави у Чорноморську
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Рада Чорноморська міська рада
Код КОАТУУ 5110800000
Засноване XVIII століття
Колишня назва Бугові Хутори, Іллічівськ
Населення 59 724 (01.01.2017)[1]
Агломерація Одеська агломерація
Площа 25 км²
Густота населення 2393 осіб/км²
Поштові індекси 68000—68094
Телефонний код +380-4868
Координати 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. / 46.30167; 30.65694Координати: 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. / 46.30167; 30.65694
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Чорне море, Сухий лиман
Міста-побратими Нарва, Стамбул, Маарду, Баку, Тчев
Відстань
Найближча залізнична станція Чорноморськ-Порт
До обл./респ. центру
 - залізницею 46 км
 - автошляхами 29 км
До Києва
 - автошляхами 493 км
Міська влада
Адреса 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33
Веб-сторінка Чорноморська міськрада
Міський голова Валерій Хмельнюк

Commons-logo.svg Чорноморськ у Вікісховищі

Карта
Чорноморськ. Карта розташування: Україна
Чорноморськ
Чорноморськ
Чорноморськ. Карта розташування: Одеська область
Чорноморськ
Чорноморськ

Чорномо́рськ (до 17 лютого 2016 — Іллічі́вськ) — місто обласного значення в Одеській області, відоме з XVIII ст. Розташований у передмісті Одеси, історична назва — Бугові Хутори. Нині відомий як один з найбільших портів України. Звідси ходять пороми на Варну, регулярні пасажирські морські рейси до Стамбула.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Місто Чорноморськ розташоване на правому березі Сухого лиману та на узбережжі Чорного моря. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом Н04.

Історія[ред. | ред. код]

Хоча Чорноморськ і молоде місто, але територія, на якій розташоване місто, має свою багатовікову історію.

Найдавнішим відомим місцем облаштування людей на території Чорноморська є багатошарове поселення Старе Бугове, розташоване на березі моря.

До грудня 1791 року — дати офіційного входження краю до складу Російської імперії — Буго-Дністровське межиріччя входило до складу Золотої Орди, Великого Князівства Литовського, Польського Королівства, Кримського ханства, Османської імперії.

У 1790—1793 рр. землі міста входили до складу території Чорноморського козачого війська. Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. тут оселилися греки, албанці, молдовани та німці.

По морському узбережжю і по правому берегу Сухого лиману були розкидані так звані Бугові хутори. Їхнє походження пов'язане з конкретною історичною особою — бойовим офіцером, греком за національністю Андрієм Бугою, що володів тут орними землями і побудував на свої кошти у 1814 році першу будівлю церкви Успення Божої Матері в Олександрівці. Жителі хуторів займалися переважно риболовлею.

У 1896 році на хуторі Бугове вже було 10 дворів, працювало кілька рибних заводів. А в околицях лиману поступово виникли землеробські господарства.

Після встановлення радянської влади, у 1927 році, хутір Бугове був перейменований в Іллічівський. Через рік місцеві селяни організували тут кілька товариств зі спільної обробки землі.

У 1950 році було прийнято рішення про будівництво великого суднобудівного заводу. У серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було зарахо́ване до категорії селищ міського типу і отримало назву Іллічівськ[2].

У 1957 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту, який було відкрито 5 серпня 1958 року.

12 квітня 1973 р. Іллічівську надали статус міста обласного підпорядкування.

Перейменування міста[ред. | ред. код]

Місто Іллічівськ підлягало перейменуванню згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»[3][4].

Серед пропозицій щодо перейменування — повернення історичної назви — Бугове (Бугові Хутори), а також новітні назви, як-от Скіфополь чи Святослав[5]. Натомість мер міста Валерій Хмельнюк запропонував визнати, що Іллічівськ названий не на честь Володимира Ілліча Леніна, а на честь біблійного пророка Іллі, і, в такий спосіб, фактично уникнути перейменування[6][7]. Одним із запланованих заходів було призначено заміну пам'ятника Леніну на пам'ятник пророку Іллі. 3 вересня 2015 р. було проведено демонтаж статуї Леніна[8].

12 листопада 2015 року жителі міста на громадських слуханнях рекомендували міськраді звернутися до Верховної Ради з клопотанням про перейменування міста на Чорноморськ, за дану пропозицію проголосували 348 учасників із 385. Варіант «Іллячівськ» підтримали всього 26 осіб, також розглядалися варіанти Іллінськ, Пальміра, Порто-Франко, Приморськ, Святослав, Примор'я, Геліос, Миропіль, Портополій, Саус-Парк, Добромир, Скіфів, Портомаре, Миринськ, Берморія, Іллис, Сонцеморськ, Бугаз, Буговоморськ[9]. 4 лютого 2016 Верховна Рада ухвалила постанову № 3854 про перейменування[10]. Постанова набула чинності 18 лютого 2016 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Статусу міста Чорноморськ набув у 1973 році. Відтоді місто дуже змінилося. Чорноморськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статус міста-курорту, що стало великим стимулом для розбудови і реконструкції рекреаційних зон.

Місто має чітке зонування території: промислові райони розміщені уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Морського торговельного порту Чорноморськ. Приморська зона міста добре впорядкована. У ній розміщені парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря є численні бази відпочинку.

Найтепліший місяць року — липень, з середньомісячною температурою +21,9 °C, найхолодніший — січень — −1,1 °C.[11]. Упродовж року випадає 449 мм опадів, з яких найбільше — у липні (48 мм)[12].

Населення[ред. | ред. код]

Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:


Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
4314 30 340 43 133 54 838 54 151 59 825


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська болгарська
38,23 % 60,57 % 0,26 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Міська рада[ред. | ред. код]

До складу Чорноморської міської ради входять також 3 села:

Порт[ред. | ред. код]

Морський торговельний порт Чорноморськ — один з «наймолодших» на Чорному морі. Будувався в радянський час із кінця 1950-х (закінчений у 1960-х) років, в основному для морського товарообігу з «соціалістичними» країнами.

Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Чорноморськ — Варна (Болгарія), Чорноморськ — Поті та Чорноморськ — Батумі (Грузія). У порту реалізовано міжнародний транспортний проект з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Чорноморськ — Київ — Мінськ — Вільнюс — Клайпеда і в зворотному напрямку.

Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, зокрема портальними кранами вантажністю від 5 до 40 тонн, тягачами, автомобільними кранами тощо.

До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажністю до 300 тонн, танкери-бункерувальники, плавучий зерноперевантажувач, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.

Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких становить різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні олії, технічні рідини.

Туризм[ред. | ред. код]

У місті швидко розвивається пляжний туризм. У місті велика увага приділяється дозвіллю та відпочинку. Пляжі, які простягнулися на 12 кілометрів уздовж моря, підтримуються в чистоті й порядку. Місто спроектоване компактно і зручно. Транспортні розв'язки з'єднують між собою торгові центри, місця відпочинку та житлові райони. Це сприяє притоку туристів у літній сезон, який триває з травня по жовтень. У цей період населення Чорноморська практично потроюється.

Визначні пам'ятки міста[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У місті діють два професійно-технічних училища ІПСЛ-15 і ІМКОНМУ-22, де навчаються понад 1500 учнів, українська гімназія, шість середніх шкіл I—III ступенів (3 російськомовні й 3 україномовні) та одна середня школа I—II ступенів, в яких навчаються 10 000 учнів, Школа мистецтв, Будинок творчості учнів, дитячий екологічний центр, дитячо-юнацька спортивна школа, центр культури і мистецтв, а також ряд муніципальних і відомчих дошкільних установ.

Музика[ред. | ред. код]

Незважаючи на невелику площу, Чорноморськ має дуже велику кількість музичних колективів, здебільшого андерґраундних напрямків. Серед усіх музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry[16], Ziegelstein. Також у місті з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal Special[17]. Пізніше організатори цієї передачі успішно організували концерти для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF). Також у місті проводиться фестиваль Black Sea Metal.

Спорт[ред. | ред. код]

Завдяки приморським пляжам у Чорноморську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку цих видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м. Чорноморська.

У місті є футбольний клуб «Старт», який бере участь у чемпіонаті України з пляжного футболу.

У 2010 р. в місті було створено спортивне товариство «Здоров'я» з метою розвитку екстремальних і масових видів спорту. Головним проектом спортивного товариства на сьогодні є будівництво екстрим-парку «XS».

Крім цього, в місті працює 3 дитячі спортивні школи, безліч спортклубів, танцювальних шкіл, сім сучасних відкритих стадіонів, яхт-клуб, дайвінг-центр і база моряків. У Чорноморську підготували 12 членів для збірних команд України з різних видів спорту, у тому числі призерів олімпійських ігор.

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

З 1977 року тут видається газета Чорноморської міської ради «Черноморский маяк». Інші газети — «Ильичевец» (видається морським портом), «Вечерний Ильичевск» та ін. Працює телеканал «ІТ-3».

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама південної частини Чорноморського порту

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольского району Одеської області до категорії селищ міського типу».
  3. 42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта)//fakty.ictv.ua
  4. Нині стоїть питання про перемейнування Дніпропетровська, Іллічівська та Кіровограда - В.В'ятрович (uk). Процитовано 2017-03-30. 
  5. ВО "Свобода" вимагає перейменувати Іллічівськ на Бугове, Скіфополь або Святослав. Громадське ТБ Одеси (uk-UA). 2015-07-01. Процитовано 2017-03-30. 
  6. Влада Іллічівська хоче лишити місту радянську назву за допомогою церкви. odesa.depo.ua. Процитовано 2017-03-30. 
  7. Нині стоїть питання про перемейнування Дніпропетровська, Іллічівська та Кіровограда - В.В'ятрович (uk). Процитовано 2017-03-30. 
  8. В Іллічівську комунальники взялися за демонтаж пам'ятника Леніну. ТСН.ua (uk). Процитовано 2017-03-30. 
  9. Жителі Іллічівська проголосували за перейменування міста на Чорноморськ. espreso.tv. Процитовано 2017-03-30. 
  10. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-03-30. 
  11. Climate Illichivsk: Temperature, Climate graph, Climate table for Illichivsk - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 2017-03-30. 
  12. Climate Illichivsk: Temperature, Climate graph, Climate table for Illichivsk - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 2017-03-30. 
  13. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  14. http://touregion.od.ua/index.php?&content_id=9966/
  15. Музей образотворчих мистецтв ім. О.Білого
  16. [1]
  17. Сайт творчого об'єднання Metal Special

Посилання[ред. | ред. код]