Каялар
| Каялар, Хаялар Qayalar | |
|---|---|
| |
  Каялар, Хаялар 100000 | |
|
44°52′28″ пн. ш. 34°05′35″ сх. д. / 44.87444° пн. ш. 34.09306° сх. д.Координати: 44°52′28″ пн. ш. 34°05′35″ сх. д. / 44.87444° пн. ш. 34.09306° сх. д. | |
| Висота | 510 |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | АРК |
| Система | Кримські гори |
|
| |
Каялар, Хаялар (крим. Qayalar) — гора в Сімферопольському районі АРК, за 2 км від Сімферополя, належить до Кримських гір.
З кримськотатарської мови назва перекладається як «Багато вершин», qaya — скеля, вершина, lar — суфікс множини.[1]
Південна частина хребта Беш-Тепе (крим. Beş Töpe, «П'ять пагорбів»).[2]
Загальні дані[ред. | ред. код]
Висота вершини 510 метрів над рівнем моря. Довжина плоскогір'я із північного заходу на південний схід — 1.5 кілометра, ширина з північного сходу на південний захід — 1 кілометр. Загальна площа плоскогір'я становить близько 1500 квадратних метрів.
У радянські часи на горі розташувалася військова частина та зенітно-ракетний комплекс, від яких залишився ряд будівель та земляних валів.
У двохтисячні на місці військової частини з'явилося стихійне звалище, на якому можна знайти надгробки, що імовірно привезли зі старого цвинтаря Сімферополя.
Геологія[ред. | ред. код]
Особливість К'аялар: велика скеля розламана процесами вивітрювання на кілька дрібніших, що й зумовило її назву.
Масив є класичним карстовим рельєфом, має кілька печер, найдовша — Тількі-Коба (крим. tilki — лисиця, qoba — печера), печера з двома входами.
Флора і фауна[ред. | ред. код]
На вершині та половині площі гори фігурує мішаний ліс, а схили гори вкриті гаями сосни кримської. Серед тварин, зустрічаються їжаки, кам'яні куниці, вивірки, сірі зайці, дрібні гризуни, кажани та інші види ссавців. У лісі серед птахів — сови, дятли, горлиці, синиці, сойки, горобці, дрозди та інші види птахів. З плазунів тут водяться гадюки, полози, ящірки, у тому числі й безнога — жовтопузик. На скелях гори гніздяться кібчики.
Скелелазіння[ред. | ред. код]
Скелі Каялар добре відомі скелелазам під назвою «скелі біля села Фонтани (Ягмурча)».
Тут прокладено кілька маршрутів, як для початківців, так і досвідчених спортсменів.
У 2010 році на горі проходив скелелазний фестиваль Fontany-2010, на якому було представлено близько 30 нових скельних маршрутів.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хаялар – скальный массив в окрестностях Акмесджита. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (ru-RU) . 24 квітня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.
- ↑ Хаялар. Забытое название вершины. Или от Ак – Мечети до села Фонтаны вдоль обрывов над Холодной балкой.-DISCOVER-ДИСКАВЕР. web.archive.org. 6 червня 2014. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 8 серпня 2023.