Квакерство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Англієць Джордж Фокс відіграв велику роль у історії зародження і поширення квакерського руху

Ква́кери, Релігійна Спілка Друзів (англ. Quakers, від дієслова to quake «трястися», «тріпати»; офіційна назва — Релігійна Спілка Друзів (квакерів) англ. Religious Society of Friends) — протестантська конфесія у християнстві, відома своїми пацифістськими настановами і гуманістичним спрямуванням.

Історія[ред. | ред. код]

Квакерський рух виник у середовищі радикальних пуритан (дисидентів або нонкомформістів) у роки Англійської революції середини XVII століття.

Спочатку спілка квакерів була відома як Християнська Спілка Друзів Внутрішнього Світу. Назва «квакери» використовувалась спочатку супротивниками цієї течії як образливе прізвисько та згодом вона стала самоназвою. Про походження назви є декілька версій. Найбільш ймовірна та, за якою засновник цієї течії — Джордж Фокс (George Fox) на засіданні суду закликав суддю «тремтіти перед іменем Бога», за що той назвав Фокса квакером, тобто дослівно «трясуном »або " тремтячим" .[1] Інша популярна версія стверджує, що ранні квакери під час своїх богослужінь трусилися при сходженні на них Святого Духа.[2] Третя версія приписує раннім квакерам тверждення з приводу «духовного тремтіння » від постійного відчуття присутності живого Бога.[3]

Датою виникнення квакерства зазвичай уважають 1652 (іноді 1648, коли Дж. Фокс вперше виступив із проповіддю). Відомою квакерською мученицею була Мері Даєр, страчена 1 червня 1660.

Квакери відомі тим, що вони не приймають насилля в будь-якій формі, а також широкою соціальною діяльністю, спрямованою на утвердження в суспільстві ідеалів гуманізму та пацифізму.

Число послідовників квакерства у світі на сьогодні становить близько 360 000 осіб.[4] Найбільша за чисельністю громада квакерів зосереджена у Північній Америці (переважно у США), також в АфриціКенії) та ЄвропіВеликій Британії).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Покровский А. И. Квакеры // Христианство. Словарь в 3тт. Т.1. — М.: БРЭ, 1993, стор. 720 (рос.)
  2. Александр Горбенко Краткая история квакеров (рос.)
  3. Пучков П. И. Квакеры // Народы и религии мира. Энциклопедия. — М.: БРЭ, 1999. стор. 749 (рос.)
  4. http://fwccworld.org/find_friends/map.shtml - FWCC's map of quaker meetings and churches; http://www.quakerinfo.org/resources/worldstats.html

Посилання[ред. | ред. код]