Кейт Буш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кейт Буш
англ. Kate Bush
Зображення
Кейт Буш в 1986 році
Основна інформація
Повне ім'я Кетрін Буш
Дата народження 30 липня 1958(1958-07-30)[1][2][…] (64 роки)
Місце народження Bexleyheathd, Бекслі, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
Роки активності З 1975 року
Громадянство Велика Британія
Професія Музикант
Освіта London South East Collegesd
Співацький голос Сопрано
Інструменти Вокал, клавішні, бас-гітара
Жанр Артрок
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії
katebush.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Кейт (уроджена Кетрін) Буш CBE (англ. Kate Bush; нар. 30 липня 1958, Бексліхіт, Кент, Англія, Велика Британія) — британська співачка, авторка пісень, танцівниця та продюсерка, що працює на стику попмузики і прогресивного року. У 1978, у віці 19 років, вона очолювала UK Singles Chart протягом чотирьох тижнів зі своєю дебютною піснею «Wuthering Heights», ставши першою жінкою, яка досягла першої позиції в чарті Британії зі самостійно написаною піснею[4]. Відтоді Буш випустила 25 синглів, що увійшли в Топ 40 Великобританії, включно з хітами Топ-10 «The Man with the Child in His Eyes», «Babooshka», «Running Up That Hill», «Don't Give Up» (дует із Пітером Ґебріелом), та «King of the Mountain». Усі 10 її студійних альбомів потрапили до Топ-10 Великої Британії, включно з альбомами Never for Ever (1980), Hounds of Love (1985) і збірником The Whole Story (1986). Вона була першою англійською сольною виконавицею, яка очолила альбомні чарти Британії, та першою жінкою, яка увійшла до альбомних чартів під номером один[5].

Буш почала писати пісні у віці 11 років. Вона підписала контракт з EMI Records після того, як гітарист Pink Floyd Девід Гілмор допоміг їй записати демо-запис. Її дебютний альбом The Kick Inside було випущено в 1978. Буш поступово здобула художню незалежність у записах альбомів і випускає всі свої студійні альбоми самостійно, починаючи з The Dreaming (1982). Вона взяла перерву між записами своїх сьомого і восьмого альбомів, The Red Shoes (1993) and Aerial (2005). Буш знову привернула до себе увагу у 2014 році завдяки своїй концертній резиденції[en] Before the Dawn, її першому шоу з часів The Tour of Life (1978).

Еклектичний та експериментальний музичний стиль Буш, її незвичайні тексти, виступи та підняття літературних тем вплинули на широке коло виконавців. Вона була номінанткою 13 премій Британської асоціації виробників фонограм[6], здобула перемогу в номінації «Краща британська виконавиця» в 1987[7], та була номінована на три премії Греммі. У 2002 Буш була відзначена Нагородою Айвора Новелло за «Видатний внесок у британську музику». У 2013 Буш був присвоєний чин Командора Ордену Британської імперії за заслуги у галузі музики[8]. Вона тричі була номінована на введення у Залу слави рок-н-ролу у 2018, 2021 і 2022[9][10][11].

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство і юність[ред. | ред. код]

Кеті Буш почала цікавитися музикою в дуже ранньому віці й написала свою першу пісню в одинадцять років. Відповідно до спогадів старшого брата, навчившись грати на фортепіано, вона проводила за ним по 5-7 годин на день. До чотирнадцяти років композиторська та виконавська майстерність Кеті досягло рівня, який дозволяв думати про серйозну музичну кар'єру. У 1972—1973 роках вона записала в домашніх умовах кілька демо-касет і спробувала через одного з друзів сім'ї запропонувати їх звукозаписним компаніям. Проте всі ці записи відрізнялися дуже низькою якістю (як згадувала пізніше сама виконавиця, «на них просто було чутно, що якась дівчинка щось співає, акомпануючи собі на піаніно, але при цьому не можна було розібрати ні слів, ні мелодій»), і спочатку на них ніхто не звернув уваги.

У 1973 році одна з цих касет потрапила в руки Девіду Гілмору з Pink Floyd, який визнав творчість юної виконавиці досить цікавим і запропонував їй свою допомогу у виготовленні якіснішого запису. Спочатку він надав у розпорядження Кеті напівпрофесійний магнітофон і мікрофони, використовуючи які вона заново записала частину своїх пісень, а потім запросив її у свою домашню студію, де вони за день записали ще близько десятка композицій (Гілмор сам акомпанував на гітарі й запросив двох музикантів з групи Unicorn для виконання партій баса та ударних). Частина цих записів в 1986 році планувалися до випуску на диску Kate Bush — The Early Years, проте весь пробний тираж був знищений за наполяганням самої Кейт Буш, яка визнала, що даний матеріал не заслуговує видання.

У 1978 році

Початок професійної музичної кар'єри (1975—1979)[ред. | ред. код]

Нарешті, в 1975 році все той же Девід Гілмор організував Кеті запис у професійній студії, сплативши послуги музикантів, аранжувальника і звукооператора. Всього було записано три композиції: «The Man with the Child in His Eyes», «The Saxophone Song» і «Maybe» (перші дві згодом увійшли до альбому The Kick Inside). Цей демозапис сподобалася керівництву компанії EMI, і Кеті запропонували контракт, який був підписаний в 1976 році. По всій видимості, в EMI в той час вважали, що Буш ще рано починати професійну музичну кар'єру, однак запропонували їй досить вигідні умови, щоб перспективну виконавицю не перехопили конкуренти.

Отриманий аванс дозволив Кеті придбати старий синтезатор і оплатити курс навчання в школі джазового танцю знаменитого хореографа Ліндсі Кемпа. До закінчення середньої школи Кейт (так її почали називати до того часу) Буш зробила в домашніх умовах ще кілька десятків демозаписів, частина з яких пізніше виходили на різних бутлеґах (ці записи відомі під збірною назвою The Cathy Demos). У 1977 році вона також почала виступати з власною групою KT Bush Band. Виступи проходили переважно в різних лондонських пабах, а в репертуар групи крім композицій Кейт входила безліч чужих речей.

У 1978 році нарешті побачив світ перший альбом Кейт Буш — The Kick Inside. Ввійшла в нього композиція «Wuthering Heights» стала міжнародним хітом, зайнявши перші місця в хіт-парадах Великої Британії, Австралії та низки інших країн. Сам альбом дістався до третього місця в британському хіт-параді. На хвилі успіху першого альбому був швидко записаний і випущений другий під назвою Lionheart, якістю якого сама виконавиця залишилася вкрай незадоволена. За виходом цього альбому пішло європейське концертне турне The Tour of Life — перше й останнє в кар'єрі Кейт Буш, яка вважає, що виснажливі концертні виступи не залишають їй часу і сил для головного — музичної творчості.

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #118517988 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. Томсон, Грейм. "Kate Bush's only tour: pop concert or disappearing act?". The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 31 березня 2022. 
  5. "Kate Bush – Never For Ever". Official Charts Company (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2022. 
  6. "Kate Bush – Brits Profile". Brit Awards (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 31 березня 2022. 
  7. "The BRITs 1987". Brit Awards (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 31 березня 2022. 
  8. "No. 60367". The London Gazette (англ.). с. 7. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 березня 2022. 
  9. France, Lisa Respers. "Rock and Roll Hall of Fame 2018 nominees announced". CNN (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 31 березня 2022. 
  10. ROCK & ROLL HALL OF FAME FOUNDATION ANNOUNCES NOMINEES FOR 2021 INDUCTION. www.rockhall.com. (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 31 березня 2022. 
  11. ROCK & ROLL HALL OF FAME FOUNDATION ANNOUNCES NOMINEES FOR 2022 INDUCTION. www.rockhall.com. (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]