Кий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будова більярдного кия

Кий (від прасл. *kyjь) — палиця для гри в більярд[1]. Історично києм називали бойову палицю, жезл, скіпетр[1]. Значення слова «палиця для гри в більярд» розвилося у результаті контамінації з фр. queue («хвіст», «більярдний кий»)[2].

Більярдний кий — палиця з твердого дерева, дедалі вужча до одного з кінців[1]. Вважається, що кий для «російської піраміди» має бути 158—160 см завдовжки, але для непрофесіоналів кий зазвичай добирають за зростом гравця: наклейка кия, поставленого «турником» (тупим кінцем) на підлогу, повинна розташовуватися між підборіддям і носом. У кия для американського пулу наклейка повинна розташовуватися трохи нижче — на 15-20 см. Вага кия — від 750 г (для російської піраміди), але більшість варіантів важать не більш ніж 650 г.

До впровадження київ удари у більярді завдавали молотками[3]. Первісно кий являв собою просту палицю, надалі конструкція його дедалі ускладнювалася. Сучасні киї роблять з двох (рідше — з трьох) частин: нижньої частини («турняка» чи «турника»), усередині залитої свинцем, і верхньої («шафта»). Верхня частина «турника» йменується «короною». Матеріалом для частин («скруток») кия можуть бути дуб, ебенове дерево, бакаут, палісандр, кокоболо. На нижньому, ширшому кінці розташовується підп'ятник («бампер») — гумова накладка, що захищає його від пошкоджень і забруднень у разі удару о підлогу. На верхньому, тоншому, кінці кріплять наклейку (набійку) з пресованої і багатошарової шкіри. Частину «турника» покривають обмоткою — для кращого зчеплення з рукою. Тонший кінець використовують для особливо точних ударів, грубіші завдають ширшим кінцем[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Кий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  3. а б Кий, принадлежность для игры в бильярд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907.(рос.)