Кий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кий — палиця, жезл, скіпетр. Зараз це слово використовується переважно для позначення палки для гри в більярд[1]. З найдавніших часів люди використовували палиці (киї) для різних потреб. Окрім іншого, кий використовувався як зброя і відтоді став ще символом влади.

Українське «кий» походить від праслов. *kyjь з якого походять також біл. кій, серб. киj, киjак, чеськ. kуj, пол. kij, рос. кий[2], а також, на думку М. Фасмера, й рос. діал. коёк («лижна палиця», «палиця мисливця з гаком»)[3].

Значення слова «палиця для гри в більярд» розвилося у результаті контамінації з фр. queue («хвіст», «більярдний кий»)[2][4].

Більярдний кий[ред.ред. код]

Будова більярдного кия

Більярдний кий — палиця з твердого дерева, дедалі вужча до одного з кінців[1]. Вважається, що кий для «російської піраміди» має бути 158—160 см завдовжки, але для непрофесіоналів кий зазвичай добірають за зростом гравця: наклейка кия, поставленого «турником» (тупим кінцем) на підлогу, повинна знаходитися між підборіддям і носом. У кия для американського пулу наклейка повинна знаходитися трохи нижче — на 15-20 см. Вага кия — від 750 г (для російської піраміди), але більшість варіантів важать не більш ніж 650 г.

До впровадження київ удари у більярді завдавали молотками[5]. Первісно кий являв собою просту палицю, надалі конструкція його дедалі ускладнювалася. Сучасні киї роблять з двох (рідше — з трьох) частин: нижньої частини («турняка» чи «турника»), усередині залитої свинцем, і верхньої («шафта»). Верхня частина «турника» йменується «короною». Матеріалом для частин («скруток») кия можуть бути дуб, ебенове дерево, бакаут, палісандр, кокоболо. На нижньому, ширшому кінці знаходиться підп'ятник («бампер») — гумова накладка, що захищає його від пошкоджень і забрудннь у разі удару о підлогу. На верхньому тоншому кінці кріплять наклейку (набійку) з пресованої і багатошарової шкіри. Частину «турника» покривають обмоткою — для кращого зчеплення з рукою. Тонший кінець використовують для особливо точних ударів, грубіші завдають ширшим кінцем[5].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 148. Кий
  2. а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Кий
  3. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Коёк
  4. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  5. а б Кий, принадлежность для игры в бильярд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)