Китайська туя східна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Китайська туя східна
Platycladus orientalis.jpg
Platycladus orientalis
Morton Arboretum acc. 168-53#3[1]
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Підродина: Cupressoideae
Рід: Platycladus
Spach
Вид:
Китайська туя східна (P. orientalis)
Біноміальна назва
Platycladus orientalis
(L., 1753) Franco, 1949[2]
Commons-logo.svg Вікісховище: Platycladus orientalis

Кит́айська т́уя схі́дна[3], або широкогілочник східний (Platycladus orientalis) — однодомна рослина родини кипарисових. Дерево 5—10 м заввишки або кущ. Крона яйцеподібна, складається з багатьох плоских пагонів («пластин»), розташованих у вертикальній площині. Листки лускоподібні, ясно-зелені, яйцеподібно-ромбічні, до 1 мм завдовжки. Шишки 10—15 мм завдовжки, з 6—8 супротивними, на вершку гачкоподібними лусками, спрямовані вгору; незрілі — блакитнувато-зелені, дозрілі — сухі, здебільшого червонувато-коричневі. Цвіте у березні — квітні.

Поширення[ред. | ред. код]

Походить з Китаю. В Європу завезене у 1690 році. В Україні та багатьох інших країнах світу вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину.

Синоніми[ред. | ред. код]

Сировина[ред. | ред. код]

Листя китайської туї східної

Використовують ядро насіння і листя. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Листя містить ефірну олію (0,12%), пініпікрин, пілен, пінін, туїн, дубильні речовини, смолу. У ядрі насіння є жирна олія.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Препарати з листя китайської туї східної мають в'яжучі і кровоспинні властивості. Їх використовують у народній медицині при бронхіальній астмі, кровохарканні, при кишкових і маткових кровотечах. Ефірна олія рослини (особливо складова її частина хінокітіол) проявляє антифунгальні властивості. Ядро насіння вживають як зміцнюючий і тонізуючий засіб та як відхаркувальний засіб при бронхіті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cirrus Digital: Platycladus orientalis Morton Arboretum accession 168-53#3
  2. Platycladus orientalis information from NPGS/GRIN. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2008-02-19. 
  3. Platycladus orientalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Biota orientalis(англ.): інформація на сайті IPNI.
  5. Platycladus stricta(англ.): інформація на сайті IPNI.
  6. Thuja chengii(англ.): інформація на сайті IPNI.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Біота східна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 62. — ISBN 5-88500-055-7.