Книшов Геннадій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Книшов Геннадій Васильович
Народився 6 серпня 1934(1934-08-06)
місто Дебальцеве,
Донецька область
Помер 1 листопада 2015(2015-11-01) (81 рік)
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність лікар і хірург
Alma mater Донецький національний медичний університет імені Максима Горького
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «Знак Пошани»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Геннадій Васильович Книшов (нар. 6 серпня 1934, м. Дебальцеве, Донецька область — пом. 1 листопада 2015) — доктор медичних наук (1975), професор (1984), академік НАНУ (відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, травень 2006), академік АМНУ (хірургія, березень 1994), академік РАМН; Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова АМНУ, директор (з 1988), завідувач відділу рентгенохірургічних методів лікування гострокоронарної недостатності (з 1993); завідувач кафедри серцево-судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупика (з 1992); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з березня 1997); член Комісії державних нагород і геральдики (з квітня 2005). Герой України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 серпня 1934 (м.Дебальцеве, Донецька область); росіянин; батько Василь Федотович (1902–1993); мати Клавдія Павлівна (1908–1995); дружина Алла Йосифівна (1936) — пенсіонерка; дочка Наталія (1958) — лікар, завідувач відділення фізіотерапії.

Освіта: Донецький медичний інститут, лікувальний факультет (1952–1958), лікар-лікувальник; кандидатська дисертація «Хірургічна тактика за мітрального стенозу, ускладненого тромбозом лівого передсердя» (1965), докторська дисертація «Протезування мітрального клапану за набутої недостатності».

1958-62 — лікар-хірург, Донецька обласна клінічна лікарня. 1962-65 — аспірант клініки серцевої хірургії, Київський НДІ туберкульозу та грудної хірургії. 1965-71 — молодший науковий працівник, старший науковий працівник, 1971-79 — керівник відділення набутих вад серця, 1979 — керівник відділення коронарної недостатності, 1979-80 — керівник відділення хірургічного лікування захворювань серця і судин, 1980-83 — заступник директора з наукової частини, Київський НДІ туберкульозу і грудної хірургії. 1983-88 — заступник директора з наукової частини, Київський НДІ серцево-судинної хірургії. Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (1991), голова Експертної ради з хірургічних хвороб ВАКу України (1993–1998), член Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів (1960), член Американської асоціації торакальних хірургів (1993).

Чл.-кор. НАНУ (1992).

Автор (співавтор) 400 наукових праць, зокрема співавтор підручника «Шпитальна хірургія» (1999), 6 монографій, зокрема: «Кибернетика сердечной хирургии» (1984), «Приобретенные пороки серца» (1997, співав.), «Серцева недостатність» (2000), «Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гепертензії» (2000), статей: «Прогностична значущість факторів фукціонального стану серця при аорто-коронарному шунтуванню» (1987), «Хірургічне лікування клапанного інфекційного ендокардиту» (1987), «Діагностика стану коронарного русла і функція аутовенозних шунтів у хворих ішемічною хворобою серця у віддаленні строки після аорто-коронарного шунтування» (1988), «Коронарна хірургія: реальність та перспективи» (1996), «Aortic Aneurisms at the site of the repair of coarctation of the aorta» (1996), «Принцип „золотого сечения“ в регуляции сердечно-сосудистой системы: теоретические и клинико-физиологические исследования» (2000), «Surgical treatment of Wolf-Parkinson-White syndrome during plastic operation in patients with Ebstein's anomaly» (2000), 12 винаходів. Підготував 21 кандидата і 10 докторів наук.

Виконав понад 5000 операцій на серці.

Володіє англійською мовою.

Захоплення: полювання, риболовля, музика.

До останніх днів життя керував ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України».[1]

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Останнє інтерв’ю Геннадія Книшова[:ru]Последнее интервью Геннадия Кнышова | Ваше Здоров'я. Ваше здоров'я (uk). 2015-12-25. Процитовано 2017-04-25. 
  2. Указ Президента України від 10 листопада 2004 року № 1391/2004 «Про присвоєння Г. Книшову звання Герой України»
  3. Указ Президента України від 22 квітня 2008 року № 375/2008 «Про відзначення державними нагородами України співробітників Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»
  4. Указ Президента України від 28 травня 1999 року № 576/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  5. Указ Президента України від 15 червня 1994 року № 313/94 «Про присвоєння почесних звань України медичним працівникам»
  6. Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1782/2005 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року»
  7. а б в КНИШОВ Геннадій Васильович // Сайт НАМН України

Джерела[ред.ред. код]