Книшов Геннадій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Васильович Книшов
Народився 6 серпня 1934(1934-08-06)
місто Дебальцеве,
Донецька область
Помер 1 листопада 2015(2015-11-01) (81 рік)
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність лікар, хірург
Галузь хірургія
Alma mater ДонНМУ
Науковий ступінь доктор медичних наук
Вчене звання професор і професор[d]
Заклад Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова АМН України
Членство НАН України
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «Знак Пошани»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Геннадій Васильович Книшов (6 серпня 1934(19340806), м. Дебальцеве, Донецька область — 1 листопада 2015) — український кардіохірург, доктор медичних наук (1975), професор (1984), академік НАН України (відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, травень 2006), академік АМНУ (хірургія, березень 1994), академік РАМН.

Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України (1988—2015), завідувач відділу рентгенохірургічних методів лікування гострокоронарної недостатності (з 1993); завідувач кафедри серцево-судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупика (з 1992); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з березня 1997); член Комісії державних нагород і геральдики (з квітня 2005). Герой України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 серпня 1934 (м. Дебальцеве, Донецька область); росіянин; батько Василь Федотович (1902—1993); мати Клавдія Павлівна (1908—1995); дружина Алла Йосипівна (1936—2019); дочка Наталія (1958) — лікар, завідувач відділення фізіотерапії.

Освіта: Донецький медичний інститут, лікувальний факультет (1952—1958), лікар-лікувальник; кандидатська дисертація «Хірургічна тактика за мітрального стенозу, ускладненого тромбозом лівого передсердя» (1965), докторська дисертація «Протезування мітрального клапану за набутої недостатності».

1958-62 — лікар-хірург, Донецька обласна клінічна лікарня. 1962-65 — аспірант клініки серцевої хірургії, Київський НДІ туберкульозу та грудної хірургії. 1965-71 — молодший науковий працівник, старший науковий працівник, 1971-79 — керівник відділення набутих вад серця, 1979 — керівник відділення коронарної недостатності, 1979-80 — керівник відділення хірургічного лікування захворювань серця і судин, 1980-83 — заступник директора з наукової частини, Київський НДІ туберкульозу і грудної хірургії. 1983-88 — заступник директора з наукової частини, Київський НДІ серцево-судинної хірургії.

Могила Геннадія Книшова, Байкове кладовище

Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (1991), голова Експертної ради з хірургічних хвороб ВАКу України (1993—1998), член Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів (1960), член Американської асоціації торакальних хірургів (1993). Чл.-кор. НАН України (1992).

Виконав понад 5000 операцій на серці.

Захоплення: полювання, риболовля, музика, володів англійською мовою.

До останніх днів життя керував ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України»[1]. Помер 1 листопада 2015 року після важкої хвороби[2]. Похований на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 52).

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) 400 наукових праць, зокрема, співавтор підручника «Шпитальна хірургія» (1999), 6 монографій, зокрема: «Кибернетика сердечной хирургии» (1984), «Приобретенные пороки серца» (1997, співав.), «Серцева недостатність» (2000), «Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гепертензії» (2000), статей: «Прогностична значущість факторів фукціонального стану серця при аорто-коронарному шунтуванню» (1987), «Хірургічне лікування клапанного інфекційного ендокардиту» (1987), «Діагностика стану коронарного русла і функція аутовенозних шунтів у хворих ішемічною хворобою серця у віддаленні строки після аорто-коронарного шунтування» (1988), «Коронарна хірургія: реальність та перспективи» (1996), «Aortic Aneurisms at the site of the repair of coarctation of the aorta» (1996), «Принцип „золотого сечения“ в регуляции сердечно-сосудистой системы: теоретические и клинико-физиологические исследования» (2000), «Surgical treatment of Wolf-Parkinson-White syndrome during plastic operation in patients with Ebstein's anomaly» (2000), 12 винаходів.

Підготував 21 кандидата і 10 докторів наук.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

8 листопада 2016 року у Солом'янському районі меморіальну дошку видатному кардіохірургу Геннадію Книшову встановили на будинку на вулиці Янгеля, 14/1, де понад 30 років жив вчений.

16 грудня 2021 року у Києві вулиця Дмитрівська була перейменована на вулицю Академіка Книшова.[9]

1 листопада 2022 року по вулиці Академіка Книшова, 6, урочисто відкрили одноіменну меморіальну дошку пам'яті видатного кардіохірурга, Героя України Геннадія Книшова.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Останнє інтерв’ю Геннадія Книшова[:ru]Последнее интервью Геннадия Кнышова | Ваше Здоров'я. Ваше здоров'я (укр.). 25 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 Червня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. 
  2. Геннадій Книшов провів понад п'ять тисяч операцій на серці
  3. Указ Президента України від 10 листопада 2004 року № 1391/2004 «Про присвоєння Г. Книшову звання Герой України»
  4. Указ Президента України від 22 квітня 2008 року № 375/2008 «Про відзначення державними нагородами України співробітників Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»
  5. Указ Президента України від 28 травня 1999 року № 576/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  6. Указ Президента України від 15 червня 1994 року № 313/94 «Про присвоєння почесних звань України медичним працівникам»
  7. Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1782/2005 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року»
  8. а б в КНИШОВ Геннадій Васильович [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт НАМН України
  9. У Києві перейменували чотири вулиці. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021. 
  10. https://www.facebook.com/vechirkanova (1 листопада 2022). У Голосіївському районі відкрили меморіальну дошку видатному київському кардіохірургу. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 7 серпня 2023. 

Джерела[ред. | ред. код]