Козімо Медічі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козімо Медічі
Jacopo Pontormo 055.jpg
Народився 5 жовтня 1389
Флоренція[1]
Помер 10 серпня 1464 (74 роки)
Villa Medici at Careggi[d]
Поховання Basilica of San Lorenzo[d]
Діяльність політик, дипломат і банкір[d]
Рід Медичі
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ко́зімо Ме́дічі (італ. Cosimo de' Medici, 27 вересня 1389 — 1 серпня 1464) — флорентійський банкір і державний діяч, найбагатша людина Європи, неофіційний правитель Флоренції з 1434 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Один з найкращих державних людей свого часу, Козімо майже непомітно, без потрясінь, перетворив Флорентійську республіку в спадкову синьйорію, незмінно зберігаючи народну любов. Вперше обраний пріором республіки у 1416, він зумів скласти собі сильну партію (Аверардо Медічі, нащадки Сальвестро МедічІ, роди Пуччі, Аччаюолі), що зіткнулася з аристократичною партією Альбіцці, що стояв тоді на чолі Флоренції. Спочатку Козімо зазнав поразки; в 1433 його заарештували і лише за допомогою підкупу гонфалоньєра Бернадо Гваданьї за 1000 дукатів йому вдалося уникнути смерті, віддалившись у вигнання спочатку у Павію, потім у Венецію. Уже наступного року його партія здобула гору (при підтримці папи римського Євгена IV, банкірами якого були Медічі), і Козімо повернувся до Флоренції.

Ставши на чолі держави, Козімо залишався простим громадянином, не прийнявши ніякого титулу і не змінюючи республіканських форм. Лише у 1435, 1440, 1445 роках стає гонфалоньєром, членом комітету з охорони порядку у 1445 та 1449 роках.

Від тиранії, здирств і насильств Козімо була майже цілком вільний і користувався владою для усунення внутрішніх смут й для керівництва дуже важкими стосунками з Міланом, Венецією і Неаполем. Для придушення застосовував реформу оподткування. Було впроваджено кадастр, за яким податки вираховувалися в залежності від доходу та майна. Маніпулюючи цим Козімо Медічі зламав могутню опозицію. Іншим засобом були таємні попередження, згідно з яким потенційний противник (або занадто заможний громадянин) повинен був не накопичувати капітал, а розподілити його, купуючи маєтності у сільскій місцевості (ця галузь давала найменше доходу). До того ж Козімо Медічі сприяв отриманю церковних посад своїми родичами — Філіппо Медічі (архієписокпство у Пізі), Донато Медічі (єпископством у Пістойї).

Величезні кошти, придбані великими і вдалими комерційними операціями, Козімо вживав для народу: за роздачу хліба на голодний рік він отримав назву «батько Батьківщини».

Флоренція зобов'язана йому багатьма спорудами. Козімо перший із Медічі почав широко сприяти художникам (Фра Філіппо Ліппі), особливо ученим (Нікколо Нікколі) і поетам. Його палац називають першим великим гуманістичним центром у Флоренції.

Сандро Боттічеллі. Портрет юнака (з портретом Козімо Медічі в руках). Уффіці, Флоренція

Родина[ред.ред. код]

У 1414 р. Козімо одружився з Контессіне де Барді, двоє дітей:

У нього такою був позашлюбний син Карло (14301492).

Література[ред.ред. код]

  • Fabronius, «Cosmi Medicei vita» (Піза, 1780)
  • Pellegrini, «Sulla repubblica florentina a tempo di Cosimo il Vecchio» (Піза, 1889).

Посилання[ред.ред. код]

  1. Record #118732463 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.