Колбін Дмитро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Петрович Колбін
Народився19 червня 1930(1930-06-19) (94 роки)
м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьскрипаль, педагог, методист, музикознавець. Канд. мистецтвознавства (1974), проф. (1996)
Alma materЛьвівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
НагородиВідзнака Міністерства Культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв», Па'мятна медаль Катовіцької Музичної Академії, Пам'ятна медаль Музичного Товариства ім. Кароля Ліпінського в м. Радзинь-Подляський

Колбін Дмитро Петрович[1] (19 червня 1930, Свердловськ, Російська РФСР, СРСР) — скрипаль, педагог, методист, музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1974), професор (1996). Закінчив Львівську консерваторію в 1953 по класу викладача П. М. Макаренко та аспірантуру при Київській консерваторії (1957); кер. В. М. Гольдфельд, О. Г. Манілов. Від 1957 викладає у Львівській Національній Музичній Академії ім. М. В. Лисенка. Водночас у 1957-60 роках періодично працював у Львівській музичній школі — інтернаті ім. Соломії Крушельницької. У 2002—2012 роках був головою Моцартівського товариства у Львові.

Професор кафедри скрипки Львівської Національної Музичної Академії ім. М. В. Лисенка, протягом 60 років, поєднує практично-викладацьку роботу професора по класу скрипки (частково і камерного ансамблю, квартету) з методико-теоретичною, історико-дослідницькою та музично-просвітницькою діяльністю. У нього навчались і отримали вищу освіту з фаху «скрипка» та «альт» понад сто випускників. Деякі стали популярними солістами — шоу-менами, наприклад, Народний артист України Олег Кульчицький, або Заслужений артист України Василь Попадюк (заочник). Інші обрали працю в симфонічних, оперних оркестрах, ансамблях або пішли на педагогічний шлях, наприклад, доцент Львівської Держконсерваторії Лідія Цьокан-Савицька яка ряд років була завідувачкою кафедри камерного ансамблю. Випускники Д. П. Колбіна працюють крім України та Росії також у різних країнах світу — у США, Канаді, Китаї, Польщі, Чехії, Угорщині, Ізраїлі, Іспанії. Деякий час учнями Д. Колбіна у ДМШ були Богодар Которович, Михайло Стрихарж, Олександр Крамаров (пізніше, як студ Ю. І. Янкелевича — 1 премія на конкурсі Н. Паганіні у 1973 р.), Богдан Каськів (зав.кафедрою скрипки у Львівській Національній Музичній Академії ім. М. В. Лисенка).

Життєпис

[ред. | ред. код]

КОЛБІН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ народився 19 червня 1930 року у м. Свердловську (тепер Єкатеринбург РФ), в сім'ї музикантів. Мати — Ія Олексіївна Зубрицька була концертмейстером-піаністкою в Уральській консерваторії, потім — концертмейстером та викладачем фортепіано у Львівських Музичному- та Музично-педагогічному училищах. Батько — Колбін Петро Родіонович, у ЛМУ — педагог-вокаліст, який підготував багатьох співаків-солістів театрів, філармоній, лауреатів конкурсів.

Дмитро Колбін почав навчатися гри на скрипці у 1937 році, у Свердловській музичній школі у викладачів К. Садовнікова, Г. Я. Вороніна, М. І. Лідського (учня Л. Ауера). З початком війни у 1941 році до Свердловська приїхали евакуйовані митці, педагоги, у тому числі відомий одеський професор Петро Соломонович Столярський. З його діяльністю пов'язані перші здобутки радянських скрипалів на міжнародних конкурсах, а також започаткування спеціалізованих музичних шкіл-десятирічок. Дмитро Колбін був прийнятий в клас П. Столярського. Спочатку це називалося «Особливою групою музично обдарованих дітей», але через короткий час навчальний заклад було перетворено в музичну школу-десятирічку. Крім спеціальності, загальних та музично-теоретичних предметів там вивчали малювання, ритміку, бальні танці в широкому діапазоні. Учнями цієї школи були Ігор Ойстрах, піаніст Наум Штаркман та інші відомі музиканти. Асистентом П. С. Столярського був А. Л. Готсдінер, пізніше, після війни, — доктор психологічних наук, зав. кафедри психології РВУ. Тоді учень 3-го класу, Дмитро Колбін, брав участь у виступах класу П. С. Столярського в обласній філармонії. Виконував Тріо Ре-мажор Й. Гайдна з віолончелістом Вадимом Червовим та піаністом Юрієм Муравльовим (пізніше — професорами Київської та Московської консерваторій). Після смерті П. С. Столярського Д. Колбін навчався в цій школі у В. М. Гольдфельда, учня Л. Ауера, та у М. Б. Рейсона, (учня М. Лєсмана),- професора Ленінградської, а потім Ташкентської консерваторій.

По закінченні війни сім'я переїхала до Львова і Д. Колбін навчався в музичному училищі у викладачів Й. В. Москвичіва, О. О. Єгорова, С. З. Крепса (учня Ф. Ондржичка та Л. Капе в Парижі). У 1947 році Д. Колбін поступив до Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка. Його викладачем по класу скрипки став випускник московської консерваторії П. М. Макаренко (учень Б.Сібора), активний скрипаль — соліст, ансамбліст і педагог. Після недовготривалих занять в Київській консерваторії в класі Б. С. Фішмана (учня Б..Цейтліна) Д. Колбін, через хворобу маючи перерву в навчанні, повернувся до Львівської консерваторії, яку з відзнакою закінчив у 1953 році. З 1954 по 1957 роки вдосконалювався як скрипаль в аспірантурі при Київській консерваторії у професорів В. М. Гольдфельда, О. Г. Манілова. Виступав з сольними програмами з концертами В. А. Моцарта, П. Чайковського, О.Глазунова, творами Г.Ернста, Е.Шоссона. Виконував. З альтистом З. О. Дашаком виконував Концертну симфонію В. А. Моцарта; Тріо В. Косенко — з віолончелістом Г. Б. Авер'яновим та піаністкою проф.. Р. О. Лисенко; квартети В. А. Моцарта з А.Брусковим, З.Дашаком і В.Безгінським, (а пізніше у Львові — Л.в. Бетховена, О. С. Теплицького з Д. М. Лекгером, К. К. Михайловим, Г. Б. Авер'яновим). Почавши з 1957 року працювати у Львівській консерваторії, педінституті та музичній школі-десятирічці, він вів клас скрипки, альта, квартету, педагогічної практики і курси історії смичкового мистецтва, методики навчання гри на скрипці. Ці теоретичні предмети вивчав спочатку під керівництвом доц. В. К. Стеценка, потім — Л. М. Раабена, Л. С. Гінзбурга, В. Ю. Григор"єва.. Виступав як скрипаль в концертах-лекціях в консерваторії, по радіо, телебаченню та в різних аудиторіях м. Львова з такими творами, як Поема Шоссона, Золотий півник М. А. Римського-Корсакова, Інтродукція і Рондо-Капріччіозо К. Сен-Санса, Друга Українська Рапсодія М. Лисенка, з творами О. Глазунова, Б.Маріні, М.Учелліні, В. А. Моцарта, Г.Ернста, Д.Тартіні, Ф.Крейслера. Пізніше виступав як соліст у містах Перемишль та Любачів. Виконував твори Г.Венявського, Ф.Шопена, М.Скорика та інші. На фестивалі гітаристів у литовському містечку Тракаї грав з гітаристом К. І. Сухановим твори Н.Паганіні, П.Джуліані, Ф.Каруллі та литовських композиторів.

Його аспіранти та студенти брали участь у відкритих концертах класу в різних містах України, у конкурсах, конференціях, телепередачах, тематичних концертах, у тому числі в музичних навчальних закладах Варшави, Кракова, у Радзинському товаристві ім. К.Ліпінського.

Дав багато скрипкових майстер-класів (відкритих уроків) в аудиторіях вищих, середніх та початкових музичних навчальних закладів України та в польських містах, у десяти ДМШ Подкарпацького воєводства, у муз.академіях, ліцеумах Вроцлава, Катовіць, Гданська. Кракова, Олесніци, Битома, Сувалок, Аугустова. Кілька років надавав регулярну методико-педагогічну допомогу струнним відділам музучилищ м. Рівне, Хмельницький, струнникам польських ДМШ у містах Любачув та Пшеворск. У 1996 році, після участі методистом у роботі літніх Міжнародних Курсів інтерпретації в польському місті Ланцюті, був також доповідачем на ювілейній конференції Європейської асоціації струнників (ESTA) в Сан-Лоренцо ель Ескоріал (Іспанія, біля Мадриду), на чолі з Головою цієї конференції Ієгуді Менухіним. Д. П. Колбін регулярно брав участь у міністерських методичних заходах, конференціях, інспекціях вищих та середніх навчальних закладів України, Очолював ДЕК на випускних іспитах музучилищ Чернівців, Івано-Франківська. Організовував концерти-лекції, де виступав як соліст і лектор-музикознавець. Підготував та провів багато музично-тематичних радіо- та теле-сторінок, як автор, лектор і виконавець-скрипаль 3 Неодноразово Д. П. Колбін брав участь у журі міжнародних конкурсів ім. С. Прокоф'єва в Маріуполі, «Синій птах» — у Сімферополі, М. Стрихаржа  та обласних і міських конкурсів ДМШ міст Львів, Хмельницький, загальнопольського конкурсу ДМШ у м. Ланцюті. Часто проводив методичні семінари для викладачів ДМШ Львова та області.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Дисертацію на здобуття наукового ступіню кандидата мистецтвознавства захистив у Московській Консерваторії в 1974 році на тему «Скрипкові концерти Моцарта». Науковим керівником був Л. С. Гінзбург, науковими опонентами — О. С. Берлянд-Чорная та І. С. Безродний.

Д. Колбін опублікував ряд дослідницьких праць в наукових збірках Львова, Києва, Москви, Зальцбурга, Відня, Вроцлава, Ряшева. Значною часткою внеску Д. П. Колбіна до історії музики є піднесення у міжнародному моцартознавстві ролі В. А. Моцарта як скрипаля, публікація невідомих моцартівських автографів а також відкриття для вітчизняних слухачів та музикознавців творчої постаті сина В. А. Моцарта — Франца Ксавера Вольфганга Моцарта (т. зв. «львівського» Моцарта). В Зальцбурзькій музикознавчій пресі (MJB des JSM та Mozarteums Mitteilungen) він опублікував невідомі моцартівські нотні, листовні автографи та інші сімейні матеріали, у тому числі дві церковні сонати G-dur KV 241, -dur KV 263, портрет Франца Ксавера Моцарта — літографію, зроблену у Львові Й.Хаусштайном. Крім статей про Ф. К. Моцарта в науковій українській, російській, австрійській, польській пресі, доповідей на музикознавчих конференціях Спілки композиторів у Москві, у Харківській консерваторії, у концертах–лекціях, Д.Колбін підготував та організував також виконання двох ново- віднайдених ним церковних сонат В. А. Моцарта, інструментальних та вокальних творів його сина — Франца Ксавера по радіо та TV у Львові, Москві, Ленінграді, Ризі, Варшаві. Десять років Д. П. Колбін був головою Моцартівського товариства у Львові. Пізніше обраний його почесним головою. З ініціативи Д. П. Колбіна у львівському кафедральному соборі св. Юра в ювілейний рік Моцарта здійснено урочисте історико-ретроспективне виконання Реквієму В. А. Моцарта та встановлено на стіні собору пам'ятну таблицю про перше виконання цього твору у 1826 р. хором св. Цецилії, створеним та керованим Ф. К. Моцартом.

Д. П. Колбін є також дослідником життя та творчості видатного польського скрипаля, диригента, композитора Кароля Ліпінського, якому присвятив п'ять праць, опублікованих у наукових збірках Вроцлавської Музичної академії. Він неодноразово був науковим опонентом та рецензентом при захисті дисертацій в консерваторіях Москви, Ленінграда, у тому числі і закордонних пошукувачів з Алжиру, Югославії, Польщі. Рецензував також монографії, підручники, напр. у 1965 році в київській газеті «Культура і життя» прокоментував випуск першого тому «Методики навчання гри на скрипці» В. К. Стеценка, у 1990 році був одним з рецензентів монографії Л. С. Гінзбурга та В. Ю. Григор'єва «История скрипичного искусства», робив доповіді в муз. академіях, училищах Львова, Хмельницького, Москви, польських міст. Допоміг відшукати могилу Ліпінського, брав участь у міжнародних урочистостях з освячення та оновлення його пам'ятника. Там виступали також і студенти Д. П. Колбіна. Брав участь і у польсько-українських музикознавчих конференціях у м. Ряшеві, публікуючи потім свої доповіді в томах наукових збірок Musica Galiciana. Кількаразово виступав із доповідями під час проведення Днів Кароля Ліпінського Товариством його імені у Радзині—Подляському. Ряд матеріалів друкував у науково-довідкових виданнях, напр. в Ősterreichisches Biographisches Lexikon W., в Музыкальном Энциклопедическом Словаре, М. Д. П. Колбін неодноразово був науковим опонентом та рецензентом при захисті дисертацій в консерваторіях Москви, Ленінграда, у тому числі і закордонних пошукувачів з Алжиру, Югославії, Польщі. Рецензував також монографії, підручники, напр. у 1965 році в часопису  «Культура і життя»   коментував випуск першого тому «Методики навчання гри на скрипці» В. К. Стеценка, а в 1990 році був рецензентом книги Л. С. Гінзбурга і В. Ю. Григор"єва «История скрипичного искусства». На кафедрі скрипки ЛНМА ім. М. В. Лисенко керував підготовкою праць «магістр», «бакалавр».

Дмитро Петрович Колбін працює у своєму кабінеті

Дав багато срипкових майстер-класів (відкритих уроків) в аудиторіях вищих, середніх та початкових музичних навчальних закладів України та в польських містах, у десяти ДМШ Подкарпацького воєводства, у музичних академіях, ліцеумах Вроцлава, Катовіць, Гданська. Кракова, Олесніци, Битома, Сувалок, Аугустова. Кілька років надавав регулярну методико-педагогіч. допомогу струнним відділам музучилищ м. Рівне, Хмельницький, струнникам польських ДМШ у містах Любачув та Пшеворск. У 1996 році, після участі методистом у роботі літніх Міжнар. курсів інтерпретації в польському місті Ланцюті, був також доповідачем на ювілейній конференції Європейської асоціації струнників (ESTA) в Сан-Лоренцо ель Ескоріал (Іспанія, близько Мадріду), на чолі з Головою цієї конференції Ієгуді Менухіним.

Д. П. Колбін регулярно брав участь у міністерських методичних заходах, конференціях, інспекціях вищих та середніх навчальних закладів України, Очолював ДЕК на випускних іспитах музучилищ Чернівців, Івано-Франківська. Організовував концерти-лекції, де виступав як соліст і лектор-музикознавець. Підготував та провів багато музично-тематичних радіо- та теле-сторінок, як автор, лектор і виконавець-скрипаль 4 Неодноразово Д. П. Колбін брав участь у журі міжнародних конкурсів ім. С. Прокоф'єва в Маріуполі, «Синій птах» — у Сімферополі, М. Стрихаржа  та обласних і міських конкурсів ДМШ міст Львів, Хмельницький, загальнопольського конкурсу ДМШ у м. Ланцюті. Часто проводив методичні семінари для викладачів ДМШ Львова та області.

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Відзнака Міністерства Культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв»,
  • Пам'ятна медаль Катовіцької Музичної Академії
  • Пам'ятна медаль Музичного Товариства ім. Кароля Ліпінського в м. Радзинь-Подляський

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  1. Скрипичные концерты В. А. Моцарта. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. Московская Государственная дважды ордена Ленина Консерватория им. П. И. Чайковского, М.1974
  2. В. А. Моцарт — скрипач, его исполнительские принципы // Скрипичное искусство. История, исполнительство, педагогика.- ГМПИ им. Гнесиных.-Сборник трудов — Выпуск 78 — М. 1985, С.27–50 — ISSN 0207 — 9933
  3. Невідомі автографи Моцарта // Мистецтво К.1966 № 6, С.18-19
  4. Улыбки Моцарта // Советская Музыка, М. 1966 № 2, С.35-40[K1]
  5. До питання про редакторську роботу над творами класиків // Українське Музикознавство 2 (науковий міжвідомчий щорічник) «Музична Україна» К. 1967.С.141-151
  6. Моцартовские автографы в СССР // Советская Музыка 1968 № 1, С.98-107
  7. Львівський Моцарт // Музика К.№ 4 1972 
  8. К вопросу о подлинности скрипичного концерта D-dur Моцарта (К.271а-і) / Музыкальное исполнительство. Седьмой сборник статей. М.,1972 С.266 — 303
  9. Деякі принципи розвитку техніки гри на струнно-смичкових інструментах // Методичні розробки з питань викладання гри на струнно-смичкових інструментах. Міністерство культури Української РСР, Відділ учбових закладів. Науково-методичний кабінет. К.1973, С.1–53
  10. Моцарт (Mozart) Франц Ксавер Вольфганг // Музыкальная Энциклопедия 3 том, Издательство «Советская Энциклопедия» М. 1976, С. 714
  11. Під ім"ям Вольфганга Амадея Моцарта // Записки Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка Том CCXXXII Праці Музикознавчої Комісії. Львів 1976, С.81–98
  12. Сторінки з життя та діяльності Франца Ксавера Моцарта в Галичині // Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з XXI сторіччя. Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Випуск
  13. Львів Сполом 2006.С.113–122.- ISBN 966-665-434-2 12. Франц Ксавер Моцарт у Львові // Львів епохи Ф. К. Моцарта 1813—1838. Незалежний культурологічний часопис 86. Львів. 2017. С.57 -71
  14. Про помилки, загадки і містифікації в авторстві музики // Українська Музика. Науковий часопис, щоквартальник, число 4.(26), Львів 2017, С.135-150
  15. Франц Ксавер Моцарт Концерт № 2 для фортепиано с оркестром Ор25. Жанна Пархомовская. Дирижер Микола Колесса; Соната для виолончели и ф-но Ор.19 Владимир Жилин, Ж. Пархомовская. Аннотация Д.Колбина // Грамзапись ВПТО «Мелодия», Москва,1990 /СІО 29867 003/      
  16. Ein wiedergefundenes Mozart-Autograph // Mozart-Jahrbuch 1967 der Internationalen Stiftung Mozarteum Salzburg.1968. S.193-204
  17. Autographe Mozarts und seiner Familie in der UdSSR // MJb 1968-70 Salzburg 1970. S.281-303
  18. Lwower Lithographie Porträts von Franz Xaver Mozart // Mitteilungen der Internationalen Stiftung Mozarteum. Zwanzigsten Jahrgang. Doppelheft ¾. Salzburg 1972 S.1-4
  19. Syn Mozarta we Lwowie // Ruch muzyczny Warszawa, 1991, 22 września
  20. Ein Lemberger Porträt von Franz Xaver Mozart // Lemberg/ L'viv 1772—1918. Historisches Museum der Stadt Wien.179. Sonderausstellung 17. September bis 14. November 1993, gemeinsam mit L'vivśkyj istoryčnyj Muzej und L'vivśka Naukova Biblioteka im.V.Stefanyka
  21. Lipińskiana we Lwowie // Karol Lipiński, Życie, działalność, epoka. Akademia muzyczna im.Karola Lipińskiego we Wrocławiu. Wrocław 1993, Tom II, S.157-182
  22. Виступи Ференца Ліста у Львові // Musica Galiciana  
  23. Wyższej Szkoły Pedagogicznej. Rzeszów 1999, S.189-195 23. Концертні виступи у Львові видатних іспанських митців // Musica Galiciana Tom V, Wydawnictwo WSP Rzeszów 2000, S.193-201
  24. Karol Lipiński a austro-niemiecka kultura muzyczna.// Karol Lipiński. Życie, działalność, epoka. AM im.Karola Lipińskiego we Wrocławiu. Tom III Wrocław 2003, S.45-72
  25. Cechy romantyczne w twórczości Karola Lipińskiego // Karol Lipiński. Życie, działalność, epoka. AM im.Karola Lipińskiego we Wrocławiu. Tom IV. Wrocław 2007, S.180-214. ISBN 978-83-86534-43-2
  26. Karol Lipiński — promotor zbliżenia europejskich kultur muzycznych // Karol Lipiński — AM im.Karola Lipinskiego we Wrocławiu — Tom V. — Wrocław 2013, BiS.37-64
  27. (У співавторстві з Романом Гораком): Spuścizna Karola Lipińskiego oraz fundacja imienia Karola i Reginy Lipińskich // AM im.Karola Lipińskiego we Wrocławiu. Tom IV. Wrocław 2007, S.325-333. ISBN 978-83-86534-43-
  28. [Schmied] Mieczysław Henryk; Schürrer; Skarbek Stanislaw  // Österreisches ographisches Lexikon 1993, «S»: «Schmied» Schmid Meczyslaw Henryk,; Schürrer Josef,; Schwarz Rudolf,; Skarbek Stanisław[1]….----[1] ----[K1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В.С.Грабовський. Колбін Дмитро Петрович. — Кн. Енциклопедія сучасної України. (укр.)

Література

[ред. | ред. код]
  1. Антків М. Нове про Моцарта // Льв. правда. 1967, 15 берез.;
  2. Романюк П. Синтетичний концерт // КіЖ. 1981, 26 берез.;
  3. Біленко П. Скрипаль-педагог Д. П. Колбін // Рад. Поділля. 1990, 2 лип.
  4. В. С. Грабовський (Енциклопедія Сучасної України, т.14 «Колбін Дмитро Петрович»). Див. «Посилання» 1.
  5. Г. Б. Бернандт, И. М. Ямпольский. Кто писал о музыке: Словарь. — М., 1974. * Т.II «К — П»,
  6. Герман Аберт. В. А. Моцарт часть первая, кн.2, издание 2, М., Музыка 1988, С. 515—516.
  7. Герман Аберт. В. А. Моцарт. Часть вторая, кн.,изд.2, М. 1988, С. 424
  8. Wolfgang A Mozart. Neue Ausgabe sämtlicher Werke. Serie X: Supplement. Werkgruppe 29. Werke zweifelhafter Echtheit. Band I: Bärenreiter Kassel.Basel London 1980 (Vorwort. S.XXXXIII — Christoph Helmut Mahling Violinkonzert in D). S.56-57
  9. Hudební Vĕda Československa Akademie Ved Nr3 1966 (« D.Kolbin v clanku Usmevy Mozartovy»)
  10. Karl F. Stock, Rudolf Heilinger, Marylène Stock. Mozart–Bibliographien / Mozart Bibliographies: Selbständige und versteckte (Kolbin Dmitrij).
  11. The Zenon Brzewski International Music Courses in Lańcut 1975—2004
  12. Interpretation — pedagogy. Lańcut, 2004. S. 111 — Dmitrij Kolbin Skrzypek violinist Kursy Course 1996

Посилання

[ред. | ред. код]