Которович Богодар Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Богодар Антонович Которович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 3 липня 1941(1941-07-03)
Місце народження Польща Польща Грубешів
Дата смерті 4 липня 2009(2009-07-04)
Місце смерті Україна Україна Київ
Роки активності 19712009
Країна Україна Україна
Професія скрипаль, диригент
Освіта Львівська консерваторія
Московська консерваторія
Інструменти скрипка,
диригентська паличка
Жанр камерна музика
Колективи «Київські солісти»
Лейбл Фірма «Мелодія»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985
Премія ім. В. І. Вернадського
Звання Народний артист України — 1979
Професор

Богодар Антонович Которович (3 липня 1941, Грубешів — 4 липня 2009, Київ) — український скрипаль, диригент, педагог, народний артист УРСР (1979). Завідувач кафедри скрипки та професор Київської консерваторії1985). Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997). Один із засновників сучасної української скрипкової школи. Фундатор і беззмінний художній керівник Державного камерного ансамблю «Київські солісти». Батько відомої української скрипальки Мирослави Которович.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 3 липня 1941 року в місті Грубешеві, Холмщина, тепер Польща. У 1945 році родина майбутнього скрипаля переїхала на Волинь, а згодом до Львова.

Закінчив музичну школу у Львові, рік навчався у Львівській консерваторії. Звідти потрапив до Московської консерваторії — до класу відомого педагога Ю.Янкелевича.

1971 — ще студентом завоював дві премії на конкурсах ім. Нікколо Паганіні в Генуї та ім. Дж. Енеску (Бухарест).

Пізніше Которович мав ще дві символічні зустрічі з Паганіні: через 20 років він був членом журі генуезького конкурсу, а в травні 1999 на завершення виконавської кар'єри, відіграв два аншлагових бенефіси в Національній опері на знаменитій скрипці Паганіні роботи Гварнері — Il Cannone Guarnerius[en] — її на два вечори доставили до Києва спеціальним рейсом. Которович залишається єдиним скрипалем-неіталійцем, який двічі грав на цьому інструменті за межами Італії.

1984 — створив інструментальний ансамбль «Київські солісти», що спочатку виступав в легкому жанрі — на літній естраді Маріїнського парку.

1994 — викладач Консерваторії Сіднея (Австралія)

1995 у Харкові відкрив Перший міжнародний конкурс юних скрипалів, що носить його ім'я.

Маестро був постійним членом журі найвідоміших міжнародних конкурсів (ARD у Мюнхені, ім. Н. Паганіні в Генуї, ім. П. І. Чайковського в Москві, ім. К. Нільсена в Оденсе, ім. Б. Бріттена в Лондоні та інші).

Крім того, професор постійно очолював Український міжнародний конкурс скрипалів ім. Лисенка в Києві, а 2004 став артистичним директором Britten Kyiv Festival.

Один із засновників української скрипкової школи. Випускники класу Которовича створили плеяду яскравих музикантів, які продовжують його традиції в різних країнах світу: О.Семчук (Італія), А. Коміссарова (Данія), М. Которович (Україна), О. Которович (Нова Зеландія), Я. Рудницький (США), Т. Печений (Хорватія), Б. Півненко, К. Стеценко (Україна), Д. Ткаченко (Англія), С. Шотт (Україна) О. Пушкаренко та інші. «Київські солісти», де грають учні самого Которовича, є одним з найкращих в Україні камерних оркестрів.

Могила Богодара Которовича

Помер 4 липня 2009 року.

Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Відзнаки[ред.ред. код]

Народний артист УРСР (з 1979 року).

Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1985).

Лауреат премії імені В. І. Вернадського (2000).

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

За результатами творчої діяльності 1999 та 2000 став двічі лауреатом престижної всеукраїнської премії «Людина року».

Цікаві факти[ред.ред. код]

Богодар Которович — єдиний скрипаль у світі, удостоєний честі дати два концерти на легендарній скрипці «Cannone» Нікколо Паганіні за межами Італії.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]