Кондратенко Олександр Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кондратенко.
Кондратенко Олександр Віктрович
Народився 8 червня 1975(1975-06-08)
Станично-Луганське
Помер 30 грудня 2004(2004-12-30) (29 років)
Луганськ
Країна  Україна
Діяльність зоолог, теріолог, педагог, орнітолог
Alma mater Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь зоологія
Заклад Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Науковий керівник Загороднюк І.В.
Відомий завдяки: зоологічні дослідження
Особ. сторінка terioshkola.org.ua/ua/persona/kond-home.htm
Могила О. В. Кондратенка

Кондратенко Олександр Вікторович (8 червня 1975 — 30 грудня 2004) — український зоолог, теріолог та орнітолог.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився і прожив все своє життя в смт Станично-Луганське. Випускник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка (на час випуску — Луганського педагогічного інституту при Східноукраїнському університеті). Випускник ЛДПІ 1997 р. за спеціальністю «біологія та географія»[1].

Працював в сільській школі в с. Герасимівка[2] Станично-Луганського району Луганської області, потім — в Луганському природному заповіднику НАНУ. Закінчив аспірантуру при Інституті зоології НАНУ під керівництвом І. Загороднюка. Після захисту дисертації перейшов на роботу в Луганський національний педагогічний інститут, де і працював до кінця життя.

Чіткі і ясні плани на докторантуру, нові наукові дослідження і подальшу педагогічну практику були обірвані трагічною смертю 30 грудня 2004 року.

Похований в Станиці Луганській.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Науковими дослідженнями займався з першого курсу навчання в інституті, чому сприяло знайомство з відомим луганським орнітологом Віталієм Вєтровим. Надалі, захопившись вивченням живлення сов, жертвами (поживою) яких були переважно дрібні ссавці, перейшов на вивчення дрібних ссавців (гризунів і землерийок). Дипломну роботу готував по гризунах Луганської області. Працюючи вчителем, займався вивченням фауни майже виключно шляхом проведення маршрутних екскурсій та вивчення вмісту сов'ячих пелеток.

Надалі, при переході на роботу в Луганський природний заповідник цілком присвятив себе вивченню фауни та екології хребетних тварин, досліджуючи впродовж всіх років роботи в заповіднику всі його відділення — Стрільцівський степ, Провальський степ і Придінцівську заплаву. Маючи надзвичайно товариський характер і унікальні здібності швидко знаходити спільні інтереси з іншими фахівцями, часто відвідував інші заповідні території та об'єкти східних областей України: Святі Гори, Крейдяну Флору, Кам'яні Могили, Хомутівський Степ, Кремінські ліси. Завдяки цьому, а найбільше завдяки унікальній працелюбності, йому вдалося зібрати унікальний матеріал щодо складу фауни і особливостей екології (рівні чисельності, біотопи тощо) багатьох видів тварин цих заповідників.

З ім'ям Олександра Кондратенка пов'язані знахідки двох нових для фауни України видів ссавців — мишівок темної і донської — Sicista severtzovi та Sicista strandii (остання назва запропонована саме ним), перші та вперше підтверджені (до того сумнівні) для сходу України знахідки низки інших видів ссавців, птахів і комах. Серед них — кажани нічниця війчаста (Myotis nattereri) та нетопир білосмугий (Pipistrellus kuhlii), гризун норик підземний (Terricola subterraneus) та інші.

Олександр був активним учасником всіх щорічних зібрань Українського теріологічного товариства — Теріологічних шкіл-семінарів. Одну з них організував і провів сам (звісно, за сприяння багатьох колег і друзів, але за своєї надзвичайної викладки) у заповіднику «Провальський степ»: ця школа мала назву «Ссавці відкритих просторів» (2000) і зібрала рекордну для подібних зібрань кількість учасників — понад 80. За матеріалами цього зібрання було впорядковано окреме видання «Теріологія в Україні 2001», опубліковане як спеціальний випуск журналу «Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки» (2002, № 1 (45). 241 с.).

Дисертація О. В. Кондратенка мала назву «Мікротеріофауна Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів» і була захищена за спеціальністю 03.00.08 в Інституті зоології ім. Івана Шмальгаузена НАН України (Київ) 27 травня 2003 р.

Олександр величезну увагу приділяв дослідженням фауни Донецько-Донських (Старобільських) степів і басейну Сіверського Дінця. Мав величезний досвід організації і проведення комплексних експедицій з колегами-зоологами і ботаніками. Цікавився і мав наукові доробки у вивченні дуже різних груп тварин (птахи, ссавці, плазуни, комахи) з особливою увагою до раритетів та видів, поширення яких обмежене в Україні переважно східними областями.

Значну увагу приділяв вивченню не тільки степових фауністичних комплексів, але й фауни Придінців'я. У 2000–2001 рр. був учасником унікальної за тематикою і довжиною маршруту експедиції у пошуках рідкісних видів ссавців, зокрема хохулі і кажанів. За результатами цих двох експедицій було видано низку важливих публікацій, у тому числі виявлено два нових для фауни Придінців'я види кажанів — нічницю війчасту та нетопира пігмея. У той же час обстеження заплавних озер, в яких раніше мешкала хохуля, показало цілковиту відсутність будь-яких доказів існування цього раритетного виду на Дінці.

Колекційні зразки[ред. | ред. код]

Олександр Кондратенко був фаховим колектором зоологічних зразків, і чимало колег мали можливість досліджувати зразки, які їм передавав Олександр: як на замовлення колег, так і для уточнення власних визначень і, врешті, поповнення відомостей про склад фауни. Велику частку зразків дослідник готував для передачі в зоологічні музеї: препарував, етикетував, робив визначення. Зібрані ним матеріали були використані в дослідженнях як арахнологів (кліщі, павуки), так і ентомологів (джмелі, метелики тощо), іхтіологів, герпетологів, теріологів.

Колекційні зразки ссавців, яким приділялася найбільша увага, після дослідження передавалися в різні зоологічні музеї. Зокрема, зібрані Кондратенком зразки зберігаються у фондових колекціях Зоологічного музею ім. Б. Дибовського (Львів), Зоологічного музею ім. М. Щербака (ННПМ НАНУ, Київ), Зоологічного музею Луганського національного університету.

В колекції Зоомузею ЛНУ зберігається, зокрема, потужна остеологічна колекція дрібних ссавців, зібрана О. Кондратенком в різних куточках Луганщини та Донеччини під час проведення досліджень за темою кандидатської дисертації. Її загальний опис представлено у праці С. Заїки (2008).

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Після захисту дисертації Олександр перейшов на роботу в Луганський педагогічний університет, де став асистентом нещодавно створеної кафедри садово-паркового господарства та екології. Саме з його ім'ям пов'язано успішне проходження кафедрою акредитації зі спеціальності «екологія», і весь колектив бачив Олександра майбутнім завідувачем кафедри.

За час роботи в університеті Олександр Вікторович створив потужне об'єднання студентів і викладачів, що мало назву Еколого-туристичний клуб «Корсак» (згодом — Лабораторія «Корсак»). За два роки своєї діяльності куратором цього клубу дослідник залучив до наукової роботи багатьох молодих науковців, частина з яких згодом стала аспірантами академічних інститутів (Сергій Глотов, Сергій Заїка, Оксана Приходько, Віталій Бондарев) і провідними фахівцями екологічних, лісогосподарських і мисливських організацій і установ Луганщини (Віталій Клюєв, Данило Максименко, Олександр Рєзнік).

Наукові праці[ред. | ред. код]

Олександр Кондратенко є автором 63 наукових статей і тез доповідей. Всі в галузі зоології (переважно орнітологічні та теріологічні праці). Повна бібліографія наукових праць дослідника є на сайті Теріологічної школи[3]. Там само можна знайти електронні версії більшості публікацій дослідника.

Найважливіші наукові праці О. В. Кондратенка:
_____________________________________________

  • Кондратенко А. В., Ветров В. В. О гнездовании серебристой чайки в Луганской области // Птицы бассейна Северского Донца. Матер. 3-й конференции «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца», 13-15 сент. 1995 г. — Харьков, 1996. — Вып. 3. — С. 68-70.
  • Кондратенко А. Фауна рукокрылых Луганской области // Європейська ніч кажанів '98 в Україні / Під ред. І. Загороднюка. — Київ, 1998. — С. 139–145. — (Праці Теріологічної школи, випуск 1).
  • Кондратенко А. В. Курганчиковая мышь (Mus spicilegus, Mammalia) в восточных регионах Украины // Вестник зоологии. — 1998. — Том 32, № 5-6. — С. 133–136.
  • Кондратенко О., Загороднюк І. Степові гризуни як кандидати до Бернських списків // Ссавці України під охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка. — Київ, 1999. — С. 185–191. — (Праці Теріологічної школи, випуск 2).
  • Кузнєцов В., Кондратенко О. Мікротеріофауна заповідних територій Луганщини за результатами аналізу погадок хижих птахів // Заповідна справа в Україні. — 1999. — Том 5, № 2. — С. 28-29.
  • Загороднюк І. В., Кондратенко О. В. Sicista severtzovi та близькі до неї форми гризунів в Україні: цитогенетичний та біогеографічний аналіз // Вестник зоологии. — 2000. — Suppl. 15. — С. 101–107.
  • Кондратенко А. В., Кузнецов В. Л., Тимошенков В. А. Особенности питания ушастой совы (Asio otus) в Донецко-Донских и Приазовских степях // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки. — 2001. — № 6 (38). — С. 116–120.
  • Кондратенко А. В., Товпинец Н. Н. Млекопитающие в питании сов Донецко-Донских и Донецко-Приазовских степей // Вестник зоологии. — 2001. — Том 35, № 6. — С. 95-98.
  • Кондратенко А. В., Мороз В. А. Современная авифауна заповедника «Провальская степь» и его окрестностей // Заповідна справа в Україні. — 2002. — Том 8, випуск 1. — С. 57-62.
  • Загороднюк І., Кондратенко О., Домашлінець В. Хохуля (Desmana moschata) в басейні Сіверського Дінця // Праці Теріологічної школи — Вип. 4. — Київ, 2002. — 64 с.
  • Ветров В. В., Кондратенко А. В. Особенности питания филина (Bubo bubo) в Луганской области (Восточная Украина) // Вестник зоологии. — 2002. — Том 36, № 6. — С. 31-38.
  • Загороднюк І., Кондратенко О. Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 106–118.
  • Кондратенко О., Петрушенко Я., Годлевська О. Результати дослідження фауни кажанів (Chiroptera, Mammalia) долини середньої течії Сіверського Дінця як аспект створення нових об'єктів ПЗФ // Перспективи розвитку Луганщини в контексті екологічних проблем України та світу. — Луганськ 2002. — С. 20-21.
  • Кондратенко А. В., Колесников М. А., Соловьева Т. В. Современное состояние фауны рукокрылых Луганского заповедника // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки. — 2002. — № 7 (51) липень. — С. 89-98.
  • Кондратенко О. В. Мікротеріофауна Донецько-Донських та Донецько-Приазовських степів: Автореферат дисертації канд. біол. наук. — Київ: Інститут зоології НАНУ, 2003. — 20 с.
  • Кондратенко О. В., Кузнєцов В. Л., Золотухіна С. І. Хом'ячок, строкатка та сліпачок (Rodentia, Mammalia) у Донецько-Донських та Донецько-приазовських степах // Заповідна справа в Україні. — 2003. — Том 9, вип. 2. — С. 30-33.
  • Наглов В. А., Кондратенко А. В., Кузнецов В. Л. Сообщества мелких млекопитающих в поймах рек Восточной Украины // Зоологический журнал. — 2003. — Том 82, № 5. — С. 639–647.
  • Колесніков М., Кондратенко О. Історія дослідження хижих ссавців Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2004. — Вип. 38. — С. 21-42.
  • Кондратенко О. В., Загороднюк І. В. Склад і структура схожості мікротеріофаун заповідних ділянок східної частини України // Ученые записки Таврического национального университета. Серия «Биология, Химия». — 2004. — Том 17 (56), № 2. — С. 82-89.
  • Колесников М. А., Кондратенко А. В. Современное состояние популяций редких хищных млекопитающих семейства Mustelidae на юго-востоке Украины // Ученые записки Таврического национального университета. Серия «Биология, Химия». — 2004. — Том 17 (56), № 2. — С. 121–129.
  • Кондратенко О., Пилипенко Д., Д'яков В. Особливості розповсюдження крота європейського в долині середньої течії р. Сіверський Донець // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 17. — С. 165–168.
  • Кондратенко А. В., Литвиненко С. П. Современное состояние орнитофауны заповедника «Придонцовская пойма» и его окрестностей // Птицы бассейна Северского Донца. — Донецк, 2005. — Выпуск 9. — С. 19-29.
  • Глотов С. В., Євтушенко Г. О., Кондратенко О. В. Раритетні види комах квазіприродних екосистем м. Луганськ // Наукова молодь: Збірник праць молодих вчених. — Луганськ, 2005. — С. 132–137.
  • Кондратенко О. Історія досліджень мікротеріофауни регіону Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 8-17. — (Праці Теріологічної школи, випуск 7).
  • Кондратенко О., Загороднюк І. Мікротеріофауна заповідних ділянок Східної України за результатами обліків пастками і канавками // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 120–135. — (Праці Теріологічної школи, випуск 7).
  • Кондратенко О., Загороднюк І. Зональні фауністичні угруповання дрібних ссавців східної України та їх історичні зміни // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 167–173. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 7).
  • Кондратенко О., Загороднюк І., Товпинець М. Нариси про рідкісні види степових ссавців для нового видання Червоної книги України // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 204–210. — (Праці Теріологічної школи, випуск 7).
  • Загороднюк І., Кондратенко О. Сучасне поширення і стан популяцій ховрахів (Spermophilus) на сході України // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 211–214. — (Праці Теріологічної школи, випуск 7).

_____________________________________________

In Memorium[ред. | ред. код]

Пам'яті Олександра Вікторовича присвячено окремий випуск в серії «Праці Теріологічної школи», що має назву «Теріофауна сходу України» (2006). У цьому випуску вміщено найважливіші теріологічні публікації Олександра Вікторовича і праці цього найближчих колег за темами і напрямками, яким дослідник приділяв найбільшу увагу.

Пам'яті Олександра Кондратенка присвячено XII Теріологічну школу-семінар, проведену в Луганську в університеті, де він колись вчився і де працював останні два роки свого життя.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Загороднюк І. В., Косогова Т. М., Соколов С. О., Шейко В. І., Шайдурова С. О. Факультет природничих наук Луганського національного університету ім. Т. Шевченка в особах відомих випускників. — Луганськ: ПП КФ Графік, 2013. — 44 с.
  2. ↑ В усіх документах щодо Олександра Вікторовича та на етикетках численних колекційних зразків, зібраних ним, цей населений пункт значиться як Герасимівка (через «Е»), проте в електронних картах та у Вікіпедії — як «Гарасимівка» (проте суміжний пропускний пункт через кордон — як «Герасимівка»).
  3. ↑ http://terioshkola.org.ua/library/pts7-kondrat/pts7-71-kond-(bibl).pdf[недоступне посилання з липня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кондратенко_Олександр_Вікторович&oldid=41604702