Теріологічна школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теріологічна школа
Дата заснування 1993 (24.11.93 р.)
Тип відділення Українського теріологічного товариства
Голова Ігор Загороднюк
Офіційний сайт ТЕРІОЛОГІЧНА ШКОЛА

Теріологічна школа — назва професійної й освітньої мережі (network), що об'єднує фахівців-теріологів України та суміжних країн (Білорусь, Польща, РФ, Румунія тощо). Теріологічна школа є однією з головних форм діяльності Українського теріологічного товариства НАН України після 1991 року. Теріологічна школа як спільнота існує у двох іпостасях — як мережа фахівців і як щорічне зібрання. Вся діяльність Теріологічної школи тримається виключно на ентузіазмі її Ради і постійних учасників.

Теріологічна школа як мережа[ред.ред. код]

Теріологічна школа як мережа фахівців діє у складі Українського теріологічного товариства (УТТ) НАН України і заснована на правах його секції. Теріологічну школу започатковано 1993 року за ініціативою Ігора Загороднюка, який є керівником цієї мережі (Головою УТТ є проф. Ігор Емельянов). Діяльність Школи спрямована на активізацію досліджень ссавців і розробку заходів з їх охорони, налагодження мережі дистанційних досліджень, підтримку ініціатив з охорони кажанів та великих хижих, налагодження обміну інформацією.

Трьома основними інформаційними форумами Школи є такі:

Теріологічна школа як семінар[ред.ред. код]

Наукова сесія в мультимедійному центрі Луганського національного університету (засідання 12 Теріологічної школи)

Щороку Теріологічна школа (переважно восени) проводить збір фахівців і «школярів» на базі однієї з освітніх або природоохоронних установ. Перша Школа пройшла на базі Карпатського біосферного заповідника, остання (2013) — на базі Карпатського НПП. Кількість учасників на щорічних зібраннях становить близько 40-60 осіб.

Школа-семінар триває 5 повних робочих днів, звичайно з понеділка до п'ятниці. Два дні семінару присвячено одній заздалегідь обраній головній темі. Для прикладу, основною темою школи 2009 р. було обрано «Динаміка популяцій і хижацтво»[1], 2013 року — «Таксономічне різноманіття ссавців природних і заповідних території»[2]. Традиційними і незмінними акціями і сесіями щорічних шкіл є: круглий стіл групи «Український центр охорони кажанів», круглий стіл «Обліки фауни: методологія та методика», конкурс молодіжних наукових праць «Нові імена в теріології», круглий стіл «Інформаційний ярмарок» тощо.

Тематика теріошкіл[ред.ред. код]

Кожна теріошкола має основну тему обговорення, навколо якої будується вся її програма, окрім традиційних круглих столів, майстер-класів та конкурсу «нові імена». Темами теріологічних шкіл останніх 20-ти років були[3]:

Логотип та наклейка IX Теріологічної школи-семінару (2002, Заповідник Розточчя)
  • I: «Теріофауна заповідників» (Карпатський біосферний заповідник, 3-7 жовтня 1994 року);
  • II: «Моніторингові дослідження і методи обліку теріофауни» (Канівський природний заповідник, 23-27 жовтня 1995 року);
  • III: «Аналіз фауністичних угруповань» (біостаціонар «Ядути» Ніжинського державного педагогічного інституту, 21-25 жовтня 1996 року);
  • IV: «Ссавці у Червоній книзі» (Поліський природний заповідник, 20-26 жовтня 1997 року;
  • V: «Історичні зміни фауни та проблеми ведення Літопису природи» (біостанція "Гайдари" Харківського державного університету, 28 вересня — 3 жовтня 1998 року);
  • VI: «Макротеріофауна, її сучасний стан та перспективи збереження» (Тернопіль та біостанція Тернопільського державного педуніверситету у ботаніко-ентомологічному заказнику «Голицький», 28 вересня — 2 жовтня 1999 року);
  • VII: «Великі хижі ссавці України та прилеглих країн» (Поліський природний заповідник (с. Селезівка Житомирської обл.), 15-17 грудня 2000 року);
  • VIII: «Ссавці відкритих просторів» (Луганський природний заповідник НАН України (Провальський степ), 13-18 травня 2001 року);
  • IX: «Методики обліку теріофауни» (Природний заповідник Розточчя, 7-12 жовтня 2002 року);
  • X: «Острівні ефекти та геоінформаційні системи» (Крим, Прохолодне, географічний стаціонар МДУ, 6-11 жовтня 2003 року);
Логотип та наклейка XII Теріошколи в Луганському національному університеті (2005)
Логотип XVI Теріологічної школи-семінару 2009 року в Поліському природному заповіднику

Організатори семінарів та актив теріошколи[ред.ред. код]

Теріологи, що були засновниками та учасниками від 1 до 20 теріологічних шкіл (Ігор Загороднюк, Зоя Селюніна, Василь Покиньчереда, Олександр Киселюк)

Кожна теріошкола за задумом проводиться в іншому місці, її організатором від приймаючої сторони є відомий місцевий теріолог. Зокрема, «господарями» шкіл були: Олександр Кондратенко (8 теріошкола), Ігор Дикий (9 та 17 теріошкола), Альфред Дулицький (10 теріошкола), Сергій Гащак (14 теріошкола), Микола Товпинець (18 теріошкола), Олександр Киселюк (20 теріошкола):

За пропозицією дирекції БЛ Асканія-Нова організаторами наступної XXI теріошколи виступлять зоологи з цього заповідника, зокрема одних з активних учасників низки теріологічних шкіл і відомий дослідник теріофауни степу Ігор Поліщук.

Видання Теріологічної школи[ред.ред. код]

Обкладинка (з корінцем) 9 випуску Праць Теріошколи «Раритетна теріофауна та її охорона» (2008)

Загалом Теріологічною школою видано близько 20 видань, у тому числі 11 видань у серії «Праці Теріологічної школи» (ISBN 966-02-0692-5 для серії). Ця серія видань Українського теріологічного товариства започаткована 1998 року і вперше презентована на 5-й Теріологічній школі (Харків-Гайдари). Всі випуски серії є тематичними і видаються з періодичністю в середньому один випуск на рік (наведено у порядку зворотної хронології):

Форум Теріологічної школи[ред.ред. код]

Один з круглих столів на XII теріошколі (2005), на якому домовлено започаткувати форум для обговорень тем упродовж року

На форумі Теріологічної школи[4] висвітлюються актуальні питання розвитку теріології в Україні, хроніки теріологічного життя (конференції, видання), обговорення стану популяцій і статусу окремих видів тощо. Форум відкрито 01 грудня 2005 року. За даними на 23.10.2013 року на форумі всього є 389 тем (2131 повідомлень), в обговоренні яких беруть участь 113 колег. Окремі найактуальніші теми:

  • Статус вовка в Україні — 74 записи (35659 переглядів);
  • ведмідь в Україні: поки не знищили всіх — 52 записи (21077 переглядів);
  • зубр в Україні: гібридний статус — 49 записів (22672 переглядів);
  • Рись на Поліссі — 34 записи (17435 переглядів);
  • такси на здобування тварин — 26 записів (15900 переглядів);
  • Вернакулярні назви ссавців: чи мають бути стандарти? — 24 записи (10622 переглядів);
  • Несинантропи в місті? — 18 записів (32804 переглядів).

Лідером обговорень і переглядів є тематика збереження великих ссавців. На основі і з урахуванням цих обговорень формується тематика круглих столів під час проведення чергових шкіл-семінарів, а в частині випадків, навпаки, форум стає продовженням проведених круглих столів.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]