- ініціатива з відновлення будинку-пам'ятки місцевого значення у м. Бібрка, Львівського району Львівської області та перетворення його у мультикультурний центр. Здійснює команда волонтерів БФ "Спадщина.УА", у співпраці з бізнесом, митцями, владою та громадою.
Посвячення наріжного каменя відбулося 14 листопада 1906 року, про що є повідомлення у краківському журналі “Nowosci Illustrowane” за листопад 1906 року:
Повідомлення у краківському журналі за листопад 1906 року
“У нашому краю постав новий дім “Cокола”! У Бібрці, з нагоди 10-тиліття розвитку, головним чином, зусиллями нинішньої Управи, почато будову дому спортивного Товариства “Сокіл”, урочисте освячення якого відбулося 14 листопада. Мури сокільського дому, святково прикрашені, оточили схвильовані маси місцевого люду, а польські серця билися в той момент сильніше, бо на давньому полі бою з ордами татар має постати – як сказав один з промовців, доктор Ґабришевський – “добрий дух, що приносить перед трон Творця чисті сльози радості, і перед яким руки двох братніх народів об’єднаються”. Сьогодні ми публікуємо фото цих стін, ще не завершених, прикрашених фестонами і вінками, стіни, серед яких мають зазвучати дорогі для нас пісні, і виховуватися щира дружба, що стане важливою цеголкою у великій справі відродження.”
У Бібрці народився один з визначних діячів польського сокільського руху, адвокат Казимир Чарнік (Kazimierz Czarnik). Він, від 24 листопада 1900 року, впродовж кількох років був головою львівського гнізда “Сокола” та віцепрезидентом Союзу польських сокільських гімнастичних товариств в Австрійській імперії. Ймовірно, саме його стараннями було здобуто ресурси на будівництво будинку “Сокола” у Бібрці.
У першому інформаційному повідомленні, доктор Тадеуш Ґабришевський озвучує цікаву і дуже важливу для історії будинку фразу:
“ …руки двох братніх народів об’єднаються”. Бо, паралельно з польським спортивним товариством, у Бібрці також активно діяло і розвивалося українське спортивно-руханкове і тіловиховне товариство “Сокіл”.
Очевидно, що цей будинок мав служити для розвитку ідей спортивного руху, поза політичними чи національними рамками.
Зважаючи на сміливе і вдале містобудівне рішення для будинку “Сокола”, можемо вважати, що автором його проєкту був фаховий, але наразі, на жаль, не відомий нам, галицький архітектор.
Яскраву сецесійну архітектуру можна розгледіти на поштовій листівці, орієнтовно, з періоду 1910-20 років. Зображення не надто чітке, але ми бачимо функціональний будинок (спортивний зал) і невелику, одноповерхову вхідну частину. Бо “Сокіл” мав кілька будівельних періодів і поєднує у собі кілька архітектурних стилів, але про це у наступних дописах.
.jpg)
