Івано-Франкове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Івано-Франкове
Coats of arms of Iv Fr.png Flag of Iv Fr.png
Герб Івано-Франкового Прапор Івано-Франкового
Селищна церква — Храм святого Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія УПЦ КП), 2007
Селищна церква — Храм святого Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія УПЦ КП), 2007
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Яворівський район
Рада Івано-Франківська селищна рада
Код КОАТУУ: 4625855300
Основні дані
Засноване 1611
Магдебурзьке право 15 листопада 1611 року
Статус з 1940 року
Площа — км²
Населення 6379 (01.01.2016)[1]
Густота 3142,9 осіб/км²
Поштовий індекс 81071
Телефонний код +380 3259
Географічні координати 49°55′09″ пн. ш. 23°43′24″ сх. д. / 49.91917° пн. ш. 23.72333° сх. д. / 49.91917; 23.72333Координати: 49°55′09″ пн. ш. 23°43′24″ сх. д. / 49.91917° пн. ш. 23.72333° сх. д. / 49.91917; 23.72333
Водойма річка Верещиця, озеро Янівський став
Відстань
Найближча залізнична станція: Янів
До райцентру:
 - автошляхами: 30 км
Селищна влада
Адреса 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1
Карта
Івано-Франкове is located in Україна
Івано-Франкове
Івано-Франкове
Івано-Франкове is located in Львівська область
Івано-Франкове
Івано-Франкове

Commons-logo.svg Івано-Франкове у Вікісховищі

Іва́но-Франко́ве (до 1946 року Янів) — селище міського типу Яворівського району Львівської області України, на південному заході Розточчя. Назване на честь Івана Франка.

Розташоване за 22 км на захід від Львова. До 1946 року поселення називалось Янів, але історія його сягає давніших часів.

Історія[ред.ред. код]

Храм Зіслання Святого Духа
Костел св. Трійці

Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу, який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Ваську Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці, за що Васько мав своїм коштом влаштувати в Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець заснував у Заліссі костел.

1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся[2]) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право. Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік.[3]

Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».

1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача, Кам'янця-Подільського, Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.

За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл,[3] зокрема, Залісся, Поріччя, Страдч, Ставки, Бірки, Тична (нова осада), Сухолісся, Великополе, Карачинів, Вороців.[2]

У 1867-1940 рр. Янів входив до Грудецького повіту.

1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[4].

27 березня 1934 р. Янів отримав статус міста[5].

У 19401941 та 19441962 рр було центром Янівського (Івано-Франківського) району.

В середу 18 листопада 2013, близько 16:00, неподалік від готелю «Олімп» згоріла маршрутка «Львів — Старичі — Верещиця». Жертв не було.[6]

В Івано-Франковому діє храм святого рівноапостольного князя Володимира УПЦ КП[7]

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою[8] дружиною Ельжбетою Жечицькою.
  • В місті було 3 синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).

Освіта[ред.ред. код]

Діє Художнє професійно-технічне училище № 14.

Культура[ред.ред. код]

В селищі розташований Музей природи Розточчя.

Особистості[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Пов'язані з містечком[ред.ред. код]

Янівські старости[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року, Київ-2016 (pdf)
  2. а б Janów 1)… — S. 424.
  3. а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
  4. Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
  6. В смт. Івано-Франкове згоріла маршрутка — деталі
  7. Предстоятель Київського Патріархату освятив росписи храму рівноапостольного князя Володимира у смт. Івано-Франкове Львівської області
  8. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
  9. Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine (англ.)
  10. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105
  12. Czartoryscy (02) (пол.)
  13. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
  14. Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.) — S. 353. (пол.)
  15. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
  16. Jabłonowscy (01) (пол.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]