Королівська кобра
| Королівська кобра | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Ophiophagus hannah Cantor, 1836 | ||||||||||||||||||||||||||||
 Розповсюдження королівської кобри | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Королівська кобра (Ophiophagus hannah) — єдиний вид роду Ophiophagus родини аспідові.
Опис[ред. | ред. код]
Королівська кобра досягає розмірів 3—4 м. Найдовша відома особина має довжину 5,85 м[1].
На голові за потиличними щитками розташовані напівкільцем ще 6 великих щитків. Колір шкіри жовто-зелений з чорними косопоперечними кільцями. Язик чорний. Очі золотисті з овальними зіницями. Молодь королівської кобри має яскравіший колір.
Особини королівської кобри статево диморфічні: самці більші за розміром та мають більш блідий колір, особливо у сезон спарювання.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Королівська кобра мешкає в Індії на південь від Гімалаїв, південному Китаї, Індокитаї, півострові Малакка, Великих Зондських островах до острова Балі, Філіппінах.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Водиться у лісових з густим підліском місцевостях. Добре лазить деревами, а також гарно плаває. При цьому більшу частину життя королівська кобра проводить на землі. Веде денний спосіб життя.
Линяння у королівської кобри відбувається 4—6 разів на рік, триває до 10 днів.
Харчування[ред. | ред. код]
Харчується здебільшого зміями як вужоподібними, так й отруйними, серед яких крайти, прикрашені аспіди, кобри, інколи великі ящірки. Через повільний метаболізм, живиться раз на декілька місяців.[2]
Розмноження[ред. | ред. код]
Королівська кобра — яйцекладна змія. Перед відкладанням яєць будує гніздо з листя (пізній березень-травень), куди відкладає 10—40 яєць. Гнізда розташовані при основі дерев. Центр висотою в 55 см, ширина основи — 140 см. Інкубаційний період яєць — 70—105 днів.
Отрута молодих королівських кобр настільки ж небезпечна, як і дорослих. Дитинчата можуть мати яскраве забарвлення, котре стає менш насичене з віком.
Середня тривалість життя — 20 років.[3]
Захист[ред. | ред. код]
Королівська кобра не агресивна[4]. Зазвичай уникає людей, але може захищати свою територію та кладку. Коли налякана, підіймає верхню частину тіла, розкриває каптур, показує ікла і голосно шипить. Шипіння відбувається на частотах нижче за 5,500 Гц.
Королівську кобру можуть налякати різкі рухи. Вона здатна залишити кілька укусів за один напад.[5]
Отрута[ред. | ред. код]
Отрута містить цитотоксини та нейротоксини. Отрута впливає на центральну нервову систему жертви, що призводить до сильного болю, порушення зору, координації та паралічу. Якщо отруєння серйозне, жертва впадає в кому через колапс серцево-судинної системи. Смерть настає через дихальну недостатність. Жертва може померти через 30 хвилин після отруєння.[6]
Для порятунку жертви потрібно ввести велику кількість антитоксину.[5] Не всі укуси королівської кобри є фатальними.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chanhome; Cox; Vasaruchapong; Chaiyabutr; Sitprija (2017). Characterization of venomous snakes of Thailand (англійською) . Asian Biomedicine 5 (3). с. 311–328. doi:10.5372/1905-7415.0503.043.
- ↑ Mehrtens, John (1987). Living snakes of the world in color (англійською) . New York : Sterling P. с. 263–. ISBN 0-8069-6461-8.
- ↑ King Cobra. National Geographic Society. 20 жовтня 2022.
- ↑ Tweedie (1983). The snakes of Malaya (англійською) . Singapore: Singapore National Printers. с. 142. OCLC 686366097.
- ↑ а б Davidson (24 вересня 2011). IMMEDIATE FIRST AID. University of California. Архів оригіналу за 30 червня 2010. Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Tin-Myint; Rai-Mra; Maung-Chit; Tun-Pe; Warrell (1991). Bites by the king cobra (Ophiophagus hannah) in Myanmar: Successful treatment of severe neurotoxic envenoming. doi:10.1093%2Foxfordjournals.qjmed.a068624.
{{cite book}}: Перевірте значення|doi=(довідка)
Джерела[ред. | ред. код]
- Coborn, John (October 1991). The Atlas of Snakes of the World. New Jersey: TFH Publications. pp. 30, 452. ISBN 978-0-86622-749-0.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|