Котівка (Гусятинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Котівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Гусятинський район
Рада/громада Котівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121682701
Основні дані
Засноване 1678
Населення 724 (на 1.01.2014)
Територія 2.619 км²
Густота населення 308.13 осіб/км²
Поштовий індекс 48270
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°04′56″ пн. ш. 25°55′26″ сх. д. / 49.08222° пн. ш. 25.92389° сх. д. / 49.08222; 25.92389Координати: 49°04′56″ пн. ш. 25°55′26″ сх. д. / 49.08222° пн. ш. 25.92389° сх. д. / 49.08222; 25.92389
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Копичинці
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48270, с. Котівка, вул . Шевченка, 53
Сільський голова Мацевко Галина Степанівна[1]
Карта
Котівка is located in Україна
Котівка
Котівка
Котівка is located in Тернопільська область
Котівка
Котівка

Ко́тівка — село Гусятинського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на південному заході району. Центр сільради, якій підпорядковані села Ємелівка й Теклівка.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на берегах р. Нічлавка (права притока витоку р. Нічлава, басейн Дністра), за 27 км від районного центру і 4 км від найближчої залізничної станції Копичинці. За 1,5 км на північний захід від Котівки проліг автошлях Т 2011 Тернопіль – Чернівці. У меридіональному напрямі вздовж русла р. Нічлавка прокладена залізниця ЧортківКопичинці, що ділить село на дві частини.

Географічні координати: 49º 05´ північної широти 25º 54´ східної довготи.

Територія – 3,23 кв. км. Дворів – 271 (2014 р.).

Назва[ред.ред. код]

Перша письмова згадка – 1443 р. у теребовльських судових актах, тоді село називалось Остапівка. Сучасна назва походить, імовірно, від прізвища першого поселенця – Кіт, за іншою версією від назви сусіднього села Кутець (до 1960-х рр. називалось Кутівка, з 1967 р. належить до м. Копичинці).

Історія[ред.ред. код]

Давні часи[ред.ред. код]

На території села археологи Чернівецького державного університету виявили поселення трипільців.

Середньовіччя, Новий Час[ред.ред. код]

У XV – XVI ст. власниками села, як і сусідніх Копичинців були польські шляхтичі Копицінські. Після першого поділу Речі Посполитої село від 1772 р. належало до Австрії (Заліщицький циркул, від 1816 р. – Чортківський). Протягом 1863–1914 рр. – Гусятинського повіту.

1884 р. прокладено залізницю з Чорткова до Гусятина.

XX століття[ред.ред. код]

У листопаді 1918 р. в Котівці проголошено владу ЗУНР. Значна частина національно свідомої молоді села вступила в УГА.

Восени 1920 р. у селі встановлено польську владу. Протягом 1920 рр. село – Копичинецького повіту Тернопільського воєводства.

Після 17 вересня 1939 р. в Котівці встановлена радянська влада. Наприкінці 1939 р. село виведено з підпорядкування м. Копичинці, створено сільську раду. Від січня 1940 р. до травня 1963 р. Котівка – Копичинецького району.

Від 7 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. – під нацистською окупацією. У роки німецько-радянської війни до Червоної армії мобілізовано із села 48 чоловіків, 18 із яких не повернулися додому.

За участь у національно-визвольній боротьбі арештовано більше 28 осіб та депортовано в Сибір 8 сімей із Котівки.

В УПА за волю України загинули: Йосип Джума (1914–1947), підрайоновий провідник ОУН Микола Колодницький (1922–1941), Дем’ян Сагайдак (1905–1941).

Після війни у селі владою було поселено понад 20 сімей депортованих українців із Закерзоння (згідно з договором про обмін населення між Польщою і Радянською Україною 1945 р.).

28 квітня 1948 р. в Котівці розклеєно антиколгоспні листівки з карикатурами на “щасливе” життя колгоспників. У 1949 р. в селі створено колгосп та реорганізовано початкову школу у семирічку. Із травня 1963 р. до січня 1965 р. село – Чортківського району; відтоді й донині – Гусятинського району.

В 1976 р. збудовано приміщення для місцевої школи. 1987 р. заасальтовано 1,5 км дороги від села до автошляху Тернопіль–Чернівці. У 1988 р. до Котівки підведено природний газ.

2007 р. коштом сім’ї В. Липки збудовано капличку Матері Божої. Під керівництвом пароха о. Степана Котика виходить часопис церкви Різдва Івана Хрестителя “Поклик церкви”.

Релігія[ред.ред. код]

  • церква Різдва святого Івана Хрестителя (2001 р., мурована; УГКЦ),
  • каплиця Пресвятої Богородиці (2007 р., фундатори В. і Н. Липки).

Освіта[ред.ред. код]

У 1902 р. збудовано приміщення для початкової школи, в якій навчали польською мовою, у чой час велика земельна власність належала Рудольфові Баворовському.

Нині діє Котівська загальноосвітня школа I—I ступенів.[2]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • чотири “фіґури” Матері Божої (1898 р., 1905 р., 1937 р., 2012 р.),
  • «фігура» св. Анни (1873 р.).
  • встановлено пам’ятний хрест на честь скасування панщини (1898 р.).

Споруджено:

  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р.);

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

Діяли філії товариств “Просвіта”, “Рідна школа”, “Союз Українок”, “Сільський господар”, “Луг” та осередок ОУН.

Нині працюють дитячий садок, Будинок культури (від 1984 р.), бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв’язку, фермерське господарство “Масарівські Липки” (Василь Липка), торговий заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Працювали[ред.ред. код]

  • Роман Нарадка (1932–1993) — бригадир тракторної бригади, Герой соціалістичної праці і господарник (голова колгоспу "Маяк" з 1956 р., директор агрофірми "Маяк").
  • Іван Сороколіт (1926 р. н.)  — Герой соціалістичної праці, учасник німецько-радянської війни

Природа[ред.ред. код]

На східній околиці с. Котівка росте Копичинецький ліс.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. ЗОШ І-ІІ ступенів с. Котівка Гусятинський район: Візитівка школи. ЗОШ І-ІІ ступенів с.Котівка Гусятинський район. 

Література[ред.ред. код]