Швайківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Швайківці
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Швайківська сільська рада
Код КОАТУУ 6125589100
Облікова картка Швайківська сільська рада 
Основні дані
Перша згадка 1485
Населення 148 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.060 км²
Густота населення 195.28 осіб/км²
Поштовий індекс 48516[2]
Телефонний код +380 3552
Катойконіми швайківчани
Географічні дані
Географічні координати 49°01′15″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 49.02083° пн. ш. 25.93417° сх. д. / 49.02083; 25.93417Координати: 49°01′15″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 49.02083° пн. ш. 25.93417° сх. д. / 49.02083; 25.93417
Середня висота
над рівнем моря
283 м
Водойми р. Нічлавка
Найближча залізнична станція Гадинківці
Місцева влада
Адреса ради с. Швайківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48516
Сільський голова Микола Антохів[3]
Карта
Швайківці. Карта розташування: Україна
Швайківці
Швайківці
Швайківці. Карта розташування: Тернопільська область
Швайківці
Швайківці

Швайківці у Вікісховищі?

Шва́йківці — село Чортківського району Тернопільської області України. Центр сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

У селі є вулиці[4]:

  • Гранична,
  • Чортківська,
  • Шкільна,
  • Центральна.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Кугутівка — хутір, розташований за 1, 40 км від села[5].

Топоніміка[ред. | ред. код]

За переказами, назва села походить від слова «швайка» (шило); можливо, від однойменного прізвища.

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено курган та поселення давньоруської культури.

Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про населений пункт — 1485 р. як власність братів Бучацьких гербу Абданк.

1485 р. сини Давида Бучацькогo Mіхал, Станіслав i Ян нaбули від Фредра села Швайківці i Секманівці (пол. Sekmanowce) нa Поділлі.[6]

У 1785 р. в селі проживало 306 мешканців. За Австро-Угорщини у Швайківцях були дві корчми (власники — євреї) та дві крамнички. 1880 р. в селі — 96 будинків, 633 особи. Кілька місцевих мешканців еміґрували до Канади. В селі функціонували фільварок (власність спольщеного німця Рудрофа), млин.

XX століття[ред. | ред. код]

За Австро-Угорщини фуціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

20–21 липня 1941 р. органи НКВС розстріляли в місті Умані на Черкащині жителів села Дмитра Іванціва й Антона Яворського.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Ярослав Байрак (нар. 1912),
  • Григорій Бисюк (нар. 1913),
  • Йосип Боднарчук (нар. 1917),
  • Петро Боднарчук (нар. 1906),
  • Антон Бойко (нар. 1899),
  • Роман Бойко (нар. 1925),
  • Антон Віват (нар. 1900),
  • Григорій Говенко (нар. 1910)
  • Григорій (нар. 1910),
  • Дмитро Іванців (нар. 1909),
  • Євстахій Іванців (нар. 1915),
  • Мирослав Іванців (нар. 1915),
  • Павло Васильович Іванців (нар. 1911),
  • Павло Романович Іванців (нар. 1918),
  • Роман Іванців (нар. 1926),
  • Франко Іванів (нар. 1919).

В УПА воювали Іван Василишин, Антін Іванців, Роман Процьків, Омелян Хабенюк та інші місцеві жителі.

Освіта[ред. | ред. код]

Світлини
Каплиця Всіх святих українського народу
Пам'ятник Віталію Байраку
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
Пам'ятник Св. Флоріану

За Австро-Угорщини фуціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти[7].

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є капличка Всіх Святих українського народу на честь приїзду в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ (збудована 2004).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Курган Швайківці I (західноподільська група скіфського часу) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1479[8].
  • Поселення Швайківці II (епоха бронзи; ранньозалізний час; трипільська культура; черняхівська культура) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1850[8].

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
  • пам'ятник релігійному діячеві В. Байраку (2004, скульптор Д. Пилип'як)
  • На околиці села збережено «фіґуру» святого Флоріана — захисника від вогню (1864; фундатор Рудофор). За переказами, вона встановлена на честь австрійського офіцера-драґуна, який загинув при гасінні пожежі у Швайківцях.

Населення[ред. | ред. код]

Кількість дворів у 1910 р. — 127, 1931 — 128.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2003 2011 2013 2014 2015 2017 2018
721 755 723 752 155[9] 150[10] 145[4] 148[1]

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта» (від 1906 р.), «Січ», «Луг», «Сільський господар» та інші; бібліотека, хоровий і театральний гуртки, кооператива.

Працюють клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Злагода», фермерські господарства «Андрій», «Сокіл-2», «Курган-2».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Володимир Байрак (чернече ім'я — Віталій; 1907—1946) — релігійний діяч, ієромонах-василіянин.
  • Фелікс Юзеф Лянцкоронський (1737—?), син Константія та Юстини Злотницької[11].

Дідичі[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

  • Рох Лянцкоронський (1738—1739), син Константія та Юстини Злотницької
  • Мар'янна Лянцкоронська (1748—1750), дочка Казімежа та Вікторії[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Швайківці // Поштові індекси України.
  3. Швайківська сільська виборча комісія повідомляє // Голос народу. — 2015. — № 43 (6 листопада). — С. 6. — (Вибори-2015).
  4. а б Блаженко, А. Село між двох осель // Голос народу. — 2017. — № 12/41 (13 жовтня). — С. 7. — (День газети «Голос народу»).
  5. Огородник М. Чому Катеринівка та Кугутівка? // Чортківський Вісник. — 2018. — № 37—38 (21 вересня). — С. 8. — (Краєзнавство).
  6. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 221. (пол.)
  7. Історична довідка. Швайківці
  8. а б Відповідь Тернопільської ОДА на інформаційний запит 07-5714/42-29 від 19 вересня 2018 р.
  9. Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Швайківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 519—520. — ISBN 978-966-457-246-7.
  10. Паспорт Чортківської міської громади.
  11. а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 349.
  12. Kotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 452—453. (пол.)
  13. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]