Шманьківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шманьківці
Шманьківці, Вид на село, 2.jpg
Вигляд на село зі Шманьківського замку
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Заводська громада
Код КОАТУУ 6125589200
Облікова картка с. Шманьківці 
Основні дані
Засноване 16 липня 1449
Перша згадка 16 липня 1449
Населення 681 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2.27 км²
Площа 14,405 км²
Поштовий індекс 48580
Телефонний код +380 3552
Катойконіми шманьківчани
День села жовтень
Географічні дані
Географічні координати 48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 25.91750° сх. д. / 48.99306; 25.91750Координати: 48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 25.91750° сх. д. / 48.99306; 25.91750
Середня висота
над рівнем моря
280 м
Водойми р. Нічлава
Відстань до
обласного центру
90 км
Відстань до
районного центру
12 км
Відстань до
центру громади/сільради
1.55 км
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради с. Шманьківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Староста Ніколайченко Надія Михайлівна
Карта
Шманьківці. Карта розташування: Україна
Шманьківці
Шманьківці
Шманьківці. Карта розташування: Тернопільська область
Шманьківці
Шманьківці
Мапа

CMNS: Шманьківці у Вікісховищі

Шма́ньківці (пол. Szmańkowce) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська громада. Адміністративний центр колишньої Шманьківської сільської ради. До складу Шманьківців входить хутір Струсівка — колишнє село.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Географічні координати: 48° 59’ північної широти і 25° 55’ східної довготи. Середня висота над рівнем моря — 280 м[2]. Територія — 2,27 км². Дворів — 268.

Біля села витікає потік Самець, що впадає в р. Нічлаву[3].

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є дев'ять вулиць:

Сучасна назва[4] Тип Колишні назви Додаткові відомості[5]
Зелена Вулиця Назва вулиці виникла штучно, на ній немає значних зелених насаджень, дерев. Розпочинається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується Новою вулицею.
Івана Франка Вулиця Названа на честь видатного українського поета Івана Франка. Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Тараса Шевченка.
Коротка Вулиця Назва говорить сама за себе. Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Тараса Шевченка.
Нова Вулиця Назва вулиці говорить сама за себе. Розпочинається від вулиці Зеленої і закінчується біля села Пастушого.
Січових Стрільців Вулиця Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Зеленою.
Степана Чарнецького Вулиця Шкільна[6] Розпочинається від вулиці Тараса Шевченка.
Стрілка Вулиця Стрівка[7] Назва вулиці походить від колишнього хутора Стрівка, який згадується в історико-мемуарному збірнику «Чортківська округа».
Струсівка Вулиця На початку XVIII століття існувало окреме село, яке з XIX та XX століть увійшло до Шманьківців. Назва вулиці походить від антропоніма Струс, який був засновником села. Ймовірно, це міг бути представник із польської шляхти Струсів. 12 липня 2013 року мешканці вулиці відзначали її день[8][9].
Тараса Шевченка Вулиця Центральна[10] Розпочинається на початку села і продовжується вулицею Новою. Згадується в історико-мемуарному збірнику «Чортківська округа», як вулиця Шевченка[11]. До 1939 року була частиною села[5]. Капітальний ремонт вулиці здійснювався в 1990-тих роках, коли мали відбутися перші червонокалинівські фестини, приурочені Степану Чарнецькому[12]. 19 березня 2004 року вулицю Центральну перейменовано на вулицю Тараса Шевченка до дня святкування 190-ї річниці з дня його народження[10]. У травні 2019 року встелено 600 метрів вулиці новим асфальтом[12].

Адміністративне підпорядкування[ред. | ред. код]


Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Шманьківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,3 5,3 13,8 19,6 22,8 23,9 23,3 19,3 13,1 5,9 1 18,7
Середня температура, °C −7,9 −6,4 −2,6 3,4 8,6 12,1 13,5 12,6 8,9 3,9 −0,1 −4,7 7,8
Середній мінімум, °C −4,6 −3,1 1,3 8,6 14,1 17,4 18,7 17,9 14,1 8,5 2,9 −1,9 18,7
Норма опадів, мм 33 31 32 52 74 98 99 65 54 35 35 38 646
Джерело: [1]

Топоніміка[ред. | ред. код]

Дорога в село
В'їзд у село

Провідний в Україні фахівець із ономастики, доктор філологічних наук, професор Львівського університету Михайло Худаш у своїй монографії «Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)» зазначив, що початкове значення було «Шмайківці», що означало «рід або підданці Шмайка». Тобто первісна назва села звучала Шмайківці, яка згодом переросла у Шманьківці у зв'язку із перезвучанням літери «й» на «н». Прямий аналог цьому — це український відповідник назви «Шмайко»[13].

Микола Крикун подає[15] наступні варіанти назв с. Шманьківці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

  • Szmankowce, с. — Кам'янецька земська книга 1617, 1642;
  • Szmankowce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650 1661, 1667;
  • Szmankowce, с. — Поголовний реєстр 1662;
  • Szmankowce, с. — Комісарський реєстр 1678;
  • Czerminkofce, с. — Боплан.

Історія[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Каплиці

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Біля села є печера «Лисеня» (довжина 34 м, пісковик).[23][24]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У 1943 році насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України (зруйновано 1946, відновлено 1990[25]).

Споруджено та встановлено:

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

ФК «Шманьківці» перед матчем Шманьківці-Росохач, квітень 2021 р.

Протягом 1883—1909 років у Шманьківцях діяли олійня, два млини, один із них зруйнований під час Першої світової війни. За сприяння о. Івана Гордієвського побудовано дім читальні «Просвіти», засновано Братство тверезості, касу ощадності, крамницю мішаних товарів.

Діяли філії українських товариств «Просвіта»[34], «Сокіл»[35], «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа»[36] та інших, споживча і кредитова кооперативи, дитячий садок; театральний та хоровий гуртки, бібліотека. Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

Нині працюють школа I—II ступенів, Будинок культури, бібліотека (від 1885[12]), фельдшерсько-акушерський пункт, 4 торгових заклади.

У Шманьківцях підтримують давні традиції: щороку 7 січня ходить вертеп[37], а 14 січня — Маланка[38].

Бібліотека[ред. | ред. код]

У 1885 р. засновано першу читальню в Шманьківцях[12].

У 1905 р. о. Іван Гордієвський збудував дім для читальні «Просвіти»[39]; 1907 р. читальня розпочала свою діяльність. Її бібліотеку поповнювали завдяки аматорським виставам. Театральний гурток вели Олекса Горичий, Микола Трач і Йосиф Гордієвський[40].

У ДАТО зберігаються книги з архіву М. Трача, зокрема: збірка новел «Гю де Мопассан. Дика пані і иньші оповіданя» (1899, Львів), К. Гриневичева «Шестикрилець» (1935), М. Остромира «У вирій» (1938), М. Чезаре «Серця на грані = Questopovera Arianna» (1938)[40].

До 2021 р. бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради[41]. Від 2021 р. бібліотека с. Шманьківці у підпорядкуванні Заводської селищної громади[42].

Господарство[ред. | ред. код]

У 1940 році примусово організовано колгосп, який відновив свою роботу в 1948 році.

Із сільськогосподарських підприємств працювали аграрно-пайове господарство «Маяк», ПАП «Злагода», ПАП «Мрія-2000», нині працює ПАП «Паросток». У 2015 році на підприємстві розпочалося спорудження міні-елеватора й водночас сушильного комплексу, який майже закінчений. Підприємство обробляє 1200 га земель, паї в оренду передали 650 пайовиків у селах Шманьківці, Шманьківчики, Швайківці (частково) та Пастуше[43][44][45].

Також у селі проживає фермер Юрій Захарчук, який вирощує каракулеві вівці й варить бринзу[46][47][48].

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1785 561
1900 1229 +119.1%
1910 1201 −2.3%
1921 1127 −6.2%
1931 1112 −1.3%
2007 728 −34.5%
2014 729 +0.1%
2015 725 −0.5%
2018 681 −6.1%
Мовний склад

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[49]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,87
Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шманьківцях[50]:


  • вічко (отвір у вулику),
  • воко (око),
  • вочко (вставлений камінь у перестіні),
  • дернюга (дерен),
  • дзядовство (дідова, жеброта),
  • залін (пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх),
  • кайдак (жук-рогач),
  • курєчки (курячий послід),
  • чинити (чистити пшеницю, жито решетом),
  • чинити (виправляти шкіру).

Панорама[ред. | ред. код]

Панорамний вигляд на Шманьківці

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися
Проживали
  • о. Іван Гордієвський (1881—1944) — священник, громадський діяч, був парохом села. Похований у Богослужебній каплиці разом із дружиною.[51]
  • о. Микола Чарнецький (1830—1882 — греко-католицький священник, батько Степана Чарнецького[52].
  • о. Михайло Грабович (1803—1867) — греко-католицький священник, адміністратор Скальського деканату[53].
Дідичі
Охрещені
  • Саломея (1745 року, в метриці названа дочкою Яна Лянцкоронського та Констанції зі Злотницьких, хоча Адам Бонецький припускав, що вона була дочкою Константія Лянцкоронського) — дружина інфляндського підчашого Юзефа Ширина[56].


У літературі[ред. | ред. код]

У 2008 році учнями школи написана пісня про Шманьківці.[58]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лист Чортківської РДА № 01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Погода в с. Шманьківці (Тернопільська область, Чортківський район) — прогноз погоди в Україні // weather.in.ua.
  3. Огородник, М. Тече Самець сивочолий крізь давні роки… // Свобода. — 2017. — № 17 (3 березня). — (Нам пишуть).
  4. Довідник поштових адрес // Укрпошта.
  5. а б Огородник, М. Історична мандрівка вулицями Шманьківців / Максим Огородник // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
  6. Рішення Шманьківської сільської ради від 14 жовтня 2001 року № 107 «Переіменування назв вулиць».
  7. в «Стрілка» 2013 на YouTube // Зенон Друк. — 2013.
  8. Огородник, М. Безслідно зникле село // Наш день. — 2021. — № 18 (12 травня). — С. 6.
  9. Огородник, М. Безслідно зникле село: із Струсівки на Чортківщині залишилася лише однойменна вуличка // Наш день. — 2021. — 12 травня.
  10. а б Рішення Шманьківської сільської ради від 19 березня 2004 року № 99 «Про перейменування вулиці Центральної на вулицю Тараса Григоровича Шевченка до дня святкування 190-ї річниці з дня його народження».
  11. Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 230.
  12. а б в г 600 метрів автошляху районного значення «Швайківці — Залісся» оновили // Чортків.City, 4 червня 2019 р. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  13. а б Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
  14. Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 34 (7 травня). — С. 3. — (Акценти).
  15. Шманьківці (Szmankowce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.
  16. Огородник, М. Історія костелу в Шманьківцях // Чортківський Вісник. — 2017. — № 44 (17 листопада). — С. 5.
  17. Огородник, М. Каплиця, яка зведена... ще два століття тому // Чортківський Вісник. — 2018. — № 9 (23 березня). — С. 3. — (З історії святинь).
  18. Каплиця Матері Божої. Вікімапія. Процитовано 05.08.2019. 
  19. Капличка з нагоди проголошення Незалежності України. Вікімапія. Процитовано 05.08.2019. 
  20. Огородник, М. Каплиця Пресвятої Богородиці: ровесниця незалежності України // Голос народу. — 2016. — № 29 (22 липня). — С. 7.
  21. а б Наказ управління Тернопільської ОДА № 17 від 27.01.2010 р.
  22. Наказ управління Тернопільської ОДА № 124-од від 12.10.2017 р.
  23. Добрянський, В. Печера Лисеня поблизу Шманьківців: пошук невідомого // Голос народу. — 2017. — № 5 (3 лютого). — С. 5. — (Знахідка).
  24. Добрянський, В. Участь музейних працівників в археологічних дослідженнях карстових порожнин на Західному Поділлі // Збірник праць НТШ Т. 8..
  25. Казьва, О. Мітки жертовності й духу снаги на Чортківщині // Золота пектораль. — 2013. — 18 квітня.
  26. Чорпіта, Я. Про скасування панщини на Чортківщині // Золота пектораль. — 2014. — 11 січня.
  27. Огородник, М. Хрест, який пам'ятає епідемію тифу // Свобода. — 2017. — № 80 (13 жовтня). — С. 4.
  28. Огородник, М. Польські хрести у Шманьківцях // Монітор Волинський. — 2019. — № 16 (29 серпня). — С. 9. — (Мозаїка).
  29. Свистун, О. А край села могила солдатська травою рясною давно поросла // Голос народу.
  30. Огородник, М. Іван Франко та Чортківщина // Чортківський Вісник. — 2018. — № 33 (24 серпня). — С. 2. — (До Дня Незалежності).
  31. Левицький В. Процьків Надія Федорівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 492. — ISBN 978-966-528-318-8.
  32. а б Цих Шманьківців вітри скорботи // Золота Пектораль. — 2017. — 9 травня.
  33. Лякуш, Т. Не згубиться пам'ять людська // Голос народу. — 2013. — Жовтень. — (Урочини).
  34. ЦДІАЛ, Ф. 348, Товариство «Просвіта» м. Львів, оп. 1, спр. 6071, звіти про діяльність читальні у с. Шманьківці, 1906 — 1939 рр.
  35. ЦДІАЛ, Ф. 312, Українське спортивне товариство «Сокіл-Батько» м. Львів, оп. 1, спр. 777, звіти, протоколи, листування та інші матеріали про діяльність філіалу у с. Шманьківці, 1904 — 1935 рр.
  36. ЦДІАЛ, Ф. 206, Українське педагогічне товариство «Рідна Школа» м. Львів, оп. 1, спр. 2654, списки членів гуртка у с. Шманьківці Чортківського повіту, 1925 — 1938 рр.
  37. Огородник, М. Нова рідість стала, або Як у Шманьківцях вертеп ходив / Максим Огородник // Голос народу. — 2017. — № 2 (13 січня). — С. 6. — (Звичаї).
  38. Огородник, M. Гуляла Маланка у Шманьківцях // Вільне життя плюс. — 2017. — № 4 (18 січня). — С. 4. — (Традиції).
  39. Шманьківці // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 231.
  40. а б Маньовська, В. Книги «Просвіти» — морська глибина... // Вільне життя плюс. — 2013. — № 5 (18 січня). — С. 6. — (Рядок з біографії краю).
  41. Чортківська ЦБС // ТОУНБ
  42. Рішення Заводської селищної ради від 26 січня 2021 року № 55 «Про перейменування бібліотек-філіалів»
  43. ПАП Паросток. 
  44. Блаженко, А. Господаря пізнати здаля // Голос народу. — 2016. — № 47 (18 листопада). — С. 6. — (Напередодні свята).
  45. Блаженко, А. Міцна крона в'юниться з «Паростка» // Голос народу. — 2016. — № 48 (25 листопада). — С. 5. — (Адреси досвіду).
  46. Смільська, О. Бізнес в селі: житель Тернопільщини справжній рецепт бринзи зберігає таємницею // Нова Тернопільська газета. — 2014. — Липень.
  47. Свистун, О. Й любов свою, і працю мозолистих рук, усі надії свої і тривоги — усе до краплі віддає землі хто ймення горде носить хлібороба // Голос народу. — 2012. — № 48 (16 листопада). — С. 3. — (Одержимість).
  48. Блаженко, А. Галузки вовняного сімейства // Голос народу. — 2013. — № 9 (1 березня). — С. 8. — (Подорожні замальовки).
  49. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область // Населення.
  50. Огородник, М. Діалекти нашого краю // Чортківський Вісник. — 2018. — № 9 (23 березня). — С. 7. — (Як ми «балакаємо»).
  51. Wikimapia: Богослужебна капличка. wikimapia.org. 
  52. Мориквас, Н. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 304, 306, 314, 323. : іл. — ISBN 966-603-435-2.
  53. Hrabovyč Myxajlo // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 149. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  54. Spieralski Z. Iskrzycki Mikołaj h. Rogala (ok.1480–1540) // Polski Słownik Biograficzny. — T. X. — S. 171—172. (пол.)
  55. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 336. (пол.)
  56. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 349. (пол.)
  57. Karczewscy — historia rodu XIV—XVIII w. — S. 146. (пол.)
  58. Вишньовська М. Пісня про Шманьківці / М. Вишньовська // Голос народу. — 2014. — № 26 (20 черв.). — С. 4. — (Присвята).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Шманьківці на YouTube // Відеоканал Like Productions. — 2012. — 15 липня.
Nuvola apps kaboodle.svg с. Шманьківці свято вул.Стрілки на YouTube // Відеоканал Дмитра Анісімова. — 2013. — 18 листопада.
Nuvola apps kaboodle.svg Різдвяний вертеп с. Шманьківці 2012 рік на YouTube // Відеоканал користувача qaz23sws. — 2012. —13 січня.
Nuvola apps kaboodle.svg Шманьківці. Протягом 25 років Незалежності України на YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.
Nuvola apps kaboodle.svg Шманьківський став на YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.