Шманьківці

село Шманьківці
Вигляд на село, із Шманьківського замку
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Рада/громада	Шманьківська сільська рада
Код КОАТУУ	6125589200
Облікова картка	Шманьківці // ВРУ.
Основні дані
Засноване	невідомо
Перша згадка	1449
Населення	681 (на 1.01.2018)
Територія	2.27 км²
Густота населення	319.38 осіб/км²
Поштовий індекс	48580
Телефонний код	+380 3552
Катойконіми	шманьківчани
День села	жовтень
Географічні дані
Географічні координати	48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	280 м
Водойми	р. Нічлава
Найближча залізнична станція	Шманьківчики
Місцева влада
Адреса ради	с. Шманьківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Сільський голова	Надія Ніколайченко
Карта
Шманьківці
Шманьківці
Шманьківці на Вікісховищі

Шма́ньківці — село в Україні, у Чортківському районі Тернопільської області. Центр сільради. До складу Шманьківців входить колишнє село, нині хутір Струсівка.

Географія

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Географічні координати: 48° 59’ північної широти і 25° 55’ східної довготи. Середня висота над рівнем моря — 280 м.

Біля села витікає потік Самець, що впадає у р. Нічлавку . Територія — 2,27 кв. км. Дворів — 268.

У селі є вулиці

• Зелена;
• Івана Франка;
• Коротка;
• Нова;
• Січових Стрільців;
• Степана Чарнецького;
• Стрілка;
• Струсівка;
• Тараса Шевченка.

Клімат

Клімат Шманьківців
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	−1,3	0,3	5,3	13,8	19,6	22,8	23,9	23,3	19,3	13,1	5,9	1	18,7
Середня температура, °C	−7,9	−6,4	−2,6	3,4	8,6	12,1	13,5	12,6	8,9	3,9	−0,1	−4,7	7,8
Середній мінімум, °C	−4,6	−3,1	1,3	8,6	14,1	17,4	18,7	17,9	14,1	8,5	2,9	−1,9	18,7
Норма опадів, мм	33	31	32	52	74	98	99	65	54	35	35	38	646
Джерело: [1]

Місцевості

• Катеринівка — хутір, розташований за 2 км від села. У XIX ст. на хуторі — 2 двори. Сьогодні тут поле площею 0, 36 га.

Топоніміка

Шнаньківці на стародавніх картах

Шманьківці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Шманьківці на мапі фон Міґа, XIX ст.

Шманьківці на мапі фон Міґа, XIX ст.

Дорога в село

В'їзд у село

За легендою, в основу назви села лягло слово «Семанько» — ім'я селянина-бідняка, котрого селяни називали Шманьком. Краєзнавці (Михайло Крищук та інші) вважають, що назва походить від прізвища польського шляхтича Шманьковського. Відома й версія, що від слова «шмон» — облава, грабунок (поселення часто грабували турки й татари).

Історія

Давні часи

У селі знайдено старожитності трипільської культури (4—3 тис. до н.е). голіградської культури (Гава—Голігради 11—7 ст. до н.е). Поселення та мольник давньоруського часу Із середньовічним періодом пов'язані знахідки різноманітних бронзових та срібних прикрас: персні, кульчики, намисто, бляшки діадем, датовані XVI—XVII ст., які до Другої світової війни зберігалися в музеї археології Яґеллонського університету в Кракові (Польща).

Середньовіччя, Новий Час

Згадується 1449 року в книгах галицького суду.

Наступна письмова згадка датована 1485 роком, коли: польський король і великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик видав грамоту, якою, зокрема, підтвердив продаж половини села Шманьківців Скальського повіту; населений пункт придбали магнати брати Бучацькі гербу Абданк.

На лівому березі р. Нічлавки, що утворює крутий виступ трикутної форми, в урочищі Замкова гора розташовувався дерев'яний замок. Відтоді почалося заселення правого берега Нічлавки, що стало основою теперішнього села.

6 лютого 1624 — загін війська Речі Посполитої (командир — Станіслав Конецпольський) розбив біля села значний татарський загін, інший — втік.

У середині XVII століття в Шманьківцях збудовано замок.

1785 року в селі проживала 561 особа.

Ян Ксаверій Мушинський зі Шманьківців у 1842 році одружився з Кароліною Кульчицькою.

XX століття

У Шманьківцях у 1900 році — 1229 жителів, 1910 — 1201, 1921 — 1127, 1931 — 1112; у 1921 році — 255, 1931 — 235 дворів.

1905 року в селі була велика пожежа.

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосилися мешканці села Василь Солодкий і Франц Шиндерик; в УГА воював Антін Слота.

У 1927—1928 роках багато мешканців Шманьківців емігрували до Канади та інших країн.

Після встановлення у вересні 1939 року радянської влади органи НКВС заарештували 25 жителів Шманьківців, зокрема:

• Антін Баранович,
• Мирослав Боднарук,
• Антон Бойко,
• Євгеній Галянт,
• Лука Гермак,
• Петро Гермак,
• Петро Гермак,
• Іван Глух,
• Іван Глух,
• Осип Глух,
• Анна Горяча,
• Ганна Горяча,
• Іван Горячий,
• Іван Горячий,
• Михайло Горячий,
• Олексій Горячий,
• Станіслава Горяча,
• Теодор Давидюк,
• Іван Давидюк,
• Іван Круцик,
• Антон Сивак,
• Антон Слота,
• Олена Слота
• Микола Стратій,
• Остап Федорович,
• Олександр Цебровський,
• Василь Шальвицький.

Під час Другої світової війни у Шманьківцях діяв військовий аеродром.

Від червня 1941 до березня 1944 роках — під нацистською окупацією.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти в Червоній армії 67 жителів Шманьківців, зокрема:

• Петро Білянінов (нар. 1923),
• Іван Боднар (нар. 1901),
• Петро Бойко (нар. 1899),
• Михайло Васильович Бригідир (нар. 1903)
• Михайло Михайлович Бригідир (нар. 1915),
• Франко Вишневський (нар. 1915),
• Іван Галянт (нар. 1913),
• Роман Галянт (нар. 1919),
• Йосип Гермак (нар. 1912),
• Петро Гермак (нар. 1906),
• Степан Гермак (нар. 1903),
• Антон Германюк (нар. 1909),
• Михайло Глух (нар. 1919),
• Євстахій Гонта (нар. 1907),
• Григорій Гуменюк (нар. 1915),
• Василь Друк (нар. 1904),
• Микола Забіяка (нар. 1907),
• Адам Захарчук (нар. 1926),
• Петро Іванчів (нар. 1912),
• Йосип Ільмак (нар. 1915),
• Франко Ільмак (нар. 1924).

Період Незалежності

У 2000 році в ніч із 4-го на 5-те липня селом пронеслася стихія, яка завдала матеріальних збитків жителям села.

У 2005 році Надія Мориквас видала книжку «Меланхолія Степана Чарнецького».

13 жовтня 2013 року в селі відбувся обласний фестиваль мистецтв української національної пісні «Червона калина», приурочений 132-й річниці з дня народження Степана Чарнецького, а також Покрові Пресвятої Богородиці, Дню українського козацтва та 71-ої річниці створення УПА.

24 серпня 2016 року біля каплиці Богородиці, що на вул. Струсівка, відбувся Молебень за країну приурочений 25-річчю Незалежності України.

Упродовж двох днів 3–4 вересня 2016 року на полях села літак обприскував соняшникові поля агрофірми, що орендує паї в селян зі Шманьківців та сусідніх сіл, від шкідників. Унаслідок цього погоріла городина, фруктові дерева скинули листя, кілька людей потрапили до лікарні з отруєнням невідомою речовиною.

У 2019 році в селі оновлено 600 метрів автошляху районного значення С201609 «Швайківці — Залісся» та пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні. 26 травня відбулася святкова молитва з нагоди 150-річчя каплички святого Миколая. 8 червня засновано однойменний блог села.

Релігія

• церква святих великомучеників і безсрібників Косми і Даміана (1895; ПЦУ; мурована)
• церква святих Косми і Дам'яна (2002; УГКЦ; мурована),
• костел святої Марії Магдалини оо. Домініканів (1912, мурований, реставрований 1986)

Богослужебна каплиця

Збудована 1890 року. Розташована біля сільського цвинтаря. На Великдень проводяться відправи. У 2016 році проводилася реконструкція.

Каплиця Святого Миколая

Каплиця Богородиці Марії

До 1-ї річниці Незалежності України, місцеві жителі на зібрані кошти спорудили пам'ятну капличку Богородиці Марії на вулиці Струсівка. Також у селі є ще одна каплиця Пресвятої Богородиці на вулиці Центральній.

Пам'ятки

• Дуб Шашкевича — пам'ятка природи, названа на честь Маркіяна Шашкевича, зростає біля дзвіниці православної церкви.
• Поселення Шманьківці І (трипільська культура та давньоруський час, XII—XIII ст.) — щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1417.
• Поселення Шманьківці ІІ (трипільська та черняхівська культури) — щойно виявлений об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1418.
• Поселення Шманьківці III (замчище) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 2088.

Біля села є печера «Лисеня» (довжина 34 м, пісковик).

Пам'ятники

У 1943 році насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України (зруйновано 1946, відновлено 1990).

У 1994 році встановлено пам'ятний знак воякам УПА.

У ? році встановлено пам'ятний хрест односельцям, які загинули в катівнях НКВС.

У 2013 році встановлено пам'ятник Романові Шухевичу та пам'ятний хрест трьом невідомим солдатам.

Також встановлено три пам'ятні хрести, зокрема два — на честь скасування в 1848 р. панщини; пам'ятний хрест загиблим від епідемії тифу; дерев'яний хрест (був вкопаний у землю біля Замкової гори); хрест на могилі невідомого солдата який загинув у бою під с. Залісся.

Пам'ятник Іванові Франк

Пам'ятник Іванові Франку

Пам'ятник споруджено 1990 року біля сільської ради та будинку культури.

Погруддя виготовлене з бетону.

Погруддя масового виробництва.

На постаменті викарбуваний напис:

1856 – 1916 Обриваються звiльна всi пута, Що в’язали нас з давнiм життем; З давнiх брудiв i думка розкута — Ожиємо, брати, ожиєм!

Жителі Шманьківців були активними учасниками політичних акцій, що відбувалися в районі та державі, зібрань, віче, ланцюга Злуки. Серед них — Євген Овод, Михайло Гнатишин, Мстислав Гуменюк, Юрій Захарчук i ще багато інших. За їхньої ініціативи та підтримки села, було відкрито погруддя велетня українського слова Івана Франка.

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Табличка на пам'ятнику Тарасові Шевченку

Пам'ятник споруджено 1992 року біля сільської ради та будинку культури.

Погруддя виготовлене з бетону, висота — 1 м, постамент — із каменю, висота — 2,5 м. Погруддя масового виробництва.

На постаменті викарбуваний напис:

1814—1861 І мене в сім'ї великій В сім'ї вольні новій Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.

Жителі Шманьківців були активними учасниками політичних акцій, що відбувалися в районі та державі, зібрань, віче, ланцюга Злуки. Серед них — Євген Овод, Михайло Гнатишин, Мстислав Гуменюк, Юрій Захарчук i ще багато інших. За їхньої ініціативи та підтримки села, було відкрито погруддя велетня українського слова Тараса Шевченка</ref>.

Пам'ятник Степану Чарнецькому

Пам'ятник Степану Чарнецькому

Пам'ятник видатному поету, театральному критику, січовому стрільцю Степану Чарнецькому, встановлений 26 травня 1991 року під час першого фестивалю «Червона калина». Розташований біля православної церкви (скульптор Іван Мулярчук, ініціатор встановлення — Надія Процьків). Біля пам'ятника щорічно в день народження Степана Чарнецького відбуваються святкові урочини.

Пам'ятник має вигляд великого калинового куща, що схилив свої гілки. В часи скрути, воєн цей ніжний образ перетворювався на символ боротьби за національну незалежність, визволення від поневолювачів.

Оголошений пам'яткою монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 2986.

Пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні

Пам'ятний знак, де викарбувані імена загиблих, звели біля цвинтаря ще 1969 року.

Меморіальний комплекс складається із шести плит, на яких викарбувані імена загиблих. По центру розташований хрест і табличка, на якій викарбувано напис: «Односельцям, полеглим у боротьбі з фашизмом. Вічна пам'ять 1941—1945». Позаду розташовано скульптурну композицію «Матір та син», що сумують за своїми рідними.

Біля пам'ятника щорічно 9 травня на День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбуваються поминальні панахиди.

Соціальна сфера

Протягом 1883—1909 років у Шманьківцях діяли олійниця, два млини, один із них зруйнований під час Першої світової війни. За сприяння о. Івана Гордієвського побудовано дім читальні «Просвіти», засновано Братство тверезості, касу ощадності, крамницю мішаних товарів.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, споживча і кредитова кооперативи, дитячий садок; театральний та хоровий гуртки, бібліотека. Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

Нині працюють школа I—II ступенів, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 торгових заклади.

У Шманьківцях підтримують давні традиції: щороку 7 січня ходить вертеп, а 14 січня — Маланка.

Господарство

У 1940 році примусово організовано колгосп, який відновив свою роботу в 1948 році.

Із сільськогосподарських підприємств працювали аграрно-пайове господарство «Маяк», ПАП «Злагода», ПАП «Мрія-2000», нині працює ПАП «Паросток». У 2015 році на підприємстві розпочалося спорудження міні-елеватора й водночас сушильного комплексу, який майже закінчений. Підприємство обробляє 1200 га земель, паї в оренду передали 650 пайовиків у селах Шманьківці, Шманьківчики, Швайківці (частково) та Пастуше.

Також у селі проживає фермер Юрій Захарчук, який вирощує каракулеві вівці й варить бринзу.

Населення

Чисельність населення, чол.
1785	1900	1910	1921	1931	1938	1959	1970	1979	1989	2001	2003	2007	2008	2013	2014	2015	2016	2017	2018
561	1229	1201	1127	1112								728			729	725			681.

Мовний склад

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова	Число осіб	Відсоток
українська		99,87

Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шманьківцях:

• вічко (отвір у вулику),
• воко (око),
• вочко (вставлений камінь у перестіні),
• дернюга (дерен),
• дзядовство (дідова, жеброта),
• залін (пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх),
• кайдак (жук-рогач),
• курєчки (курячий послід),
• чинити (чистити (пшеницю, жито решетом),
• чинити (виправляти (шкіру).

Панорама

Панорамний вигляд на Шманьківці

Відомі люди

Народилися

• Антін Баранович (1908—?) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН.
• Мирослав Боднарук (1913—?) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН.
• Антон Бойко (1911—?) — учасник національно-визвольних змагань.
• Євгеній Галянт (1900—?) — учасник національно-визвольних змагань.
• Лука Гермак (1890—1938) — учасник національно-визвольних змагань.
• Петро Гермак (1918—1941) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН.
• Петро Гермак (1906—1941) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН.
• Іван Глух (1911—1941) — учасник національно-визвольних змагань. Зв'язковий ОУН.
• Іван Глух (1903—1937) — учасник національно-визвольних змагань.
• Осип Глух (1921—?) — учасник національно-визвольних змагань.
• Ганна Горяча (1904—?) — учасниця національно-визвольних змагань.
• Іван Горячий (1912—1943) — учасник національно-визвольних змагань.
• Михайло Горячий (1901—?) — учасник національно-визвольних змагань.
• Олексій Горячий (1892—1941) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН.
• Іларіон Грабович (1856—1903) — український письменник, публіцист, педагог.
• Йосип Гуменюк — український педагог, директор Чортківського педагогічного училища, дядько Мстислава Гуменюка.
• Михайло Гуменюк — український педагог, директор Чортківської школи-інтернату.
• Мстислав Гуменюк (нар. 1958) — український краєзнавець, вчитель, дослідник і знавець творчості Степана Чарнецького.
• Теодор Давидюк (1888—1941) — учасник національно-визвольних змагань.Член ОУН.
• Ігор Качмар (нар. 1952) — український поет.
• Прокіп Мостович (1867—1937) — український педагог, гімназійний професор, директор Коломийської української гімназії.
• Людмила Павлінська (нар. 1983) — українська громадсько-політична дічка.
• Антон Сивак (1892—?) — учасник національно-визвольних змагань.
• Антон Слота (1901—1941) — учасник національно-визвольних змагань.
• Микола Стратій (1885—1954) — учасник національно-визвольних змагань.
• Остап Федорович (1884—1938) — учасник національно-визвольних змагань.
• Олександр Цебровський (1918—1942) — учасник національно-визвольних змагань.
• Степан Чарнецький (1881—1944) — український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч, співавтор гімну Українських Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина…».
• Віталій Човник (нар. 1983) — український співак, чоловік і продюсер Ірини Федишин.
• Василь Шальвицький (1899—1937) — учасник національно-визвольних змагань.
• Євген Шкабар (нар. 1963) — український підприємець, меценат, громадсько-політичний діяч.

Проживали

• Василь Мозиль — учасник національно-визвольних змагань.
• Іван Гордієвський (1881—1944) — священик, громадський діяч, був парохом села. Похований у Богослужебній каплиці разом із дружиною.
• Іван Юзва — учасник національно-визвольних змагань.
• Стефанія Сов'як (псевдо «Лебідка»; 1921–?) — учасниця національно-визвольних змагань.

Дідичі

• Миколай Іскшицький — ротмістр поточної оборони, снятинський староста, кам'янецький стольник, підкоморій і староста, посідав частину села.
• Станіслав Лянцкоронський — подільський воєвода, галицький каштелян; також був дідичем міст Бучача, Підгайців, сіл Швайківці, Шманьківчики та інших.
• Константій Лянцкоронський — мечник гостинський, у 1741 році після тривалого процесу уклав угоду з домініканцями Чорткова.
• Представники роду Карчевських (пол. Karczewscy) гербу Ясенчик — у XVIII ст.

Охрещені

• Саломея (1745 року, в метриці названа дочкою Яна Лянцкоронського та Констанції зі Злотницьких, хоча Адам Бонецький припускав, що вона була дочкою Константія Лянцкоронського) — дружина інфляндського підчашого Юзефа Ширина.

У літературі

У 2008 році учнями школи написана пісня про Шманьківці.

Джерела

• Гуцал П., Уніят В. Шманьківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 645. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Шманьківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 521–522. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Ольги Соневицької та інші. — Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 230—232 — іл.
• Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 331—349. (пол.)
• Szmańkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 6—7. (пол.)

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Шманьківці на YouTube // Відеоканал Like Productions. — 2012. — 15 липня.
	с. Шманьківці свято вул.Стрілки на YouTube // Відеоканал Дмитра Анісімова. — 2013. — 18 листопада.
	Різдвяний вертеп с. Шманьківці 2012 рік на YouTube // Відеоканал користувача qaz23sws. — 2012. —13 січня.
	Шманьківці. На протязі 25 років Незалежності України на YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.
	Шманьківський став на YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.

• Шманьківці на сайті Верховної ради України.