Шманьківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шманьківці
Вигляд на село, із Шманьківського замку
Вигляд на село, із Шманьківського замку
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Заводська селищна громада
Код КОАТУУ 6125589200
Облікова картка с. Шманьківці 
Основні дані
Засноване 16 липня 1449
Перша згадка 16 липня 1449
Населення 681 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2.27 км²
Площа 14,405 км²
Поштовий індекс 48580
Телефонний код +380 3552
Катойконіми шманьківчани
День села жовтень
Географічні дані
Географічні координати 48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 25.91750° сх. д. / 48.99306; 25.91750Координати: 48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 25.91750° сх. д. / 48.99306; 25.91750
Середня висота
над рівнем моря 		280 м
Водойми р. Нічлава
Відстань до
обласного центру 		90 км
Відстань до
районного центру 		12 км
Відстань до
центру громади/сільради 		1.55 км
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Відстань до
залізничної станції 		5 км
Місцева влада
Адреса ради с. Шманьківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Староста Ніколайченко Надія Михайлівна
Карта
Шманьківці. Карта розташування: Україна
Шманьківці
Шманьківці
Шманьківці. Карта розташування: Тернопільська область
Шманьківці
Шманьківці
Мапа

CMNS: Шманьківці у Вікісховищі

Шма́ньківці (пол. Szmańkowce) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Шманьківської сільської ради. До складу Шманьківців входить хутір Струсівка — колишнє село.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Географічні координати: 48° 59’ північної широти і 25° 55’ східної довготи. Середня висота над рівнем моря — 280 м[2]. Територія — 2,27 км². Дворів — 268.

Біля села витікає потік Самець, що впадає в р. Нічлаву[3].

У селі є вулиці[4]:

  • Зелена;
  • Івана Франка;
  • Коротка;
  • Нова;
  • Січових Стрільців;
  • Степана Чарнецького;
  • Стрілка;
  • Струсівка;
  • Тараса Шевченка.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Шманьківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,3 5,3 13,8 19,6 22,8 23,9 23,3 19,3 13,1 5,9 1 18,7
Середня температура, °C −7,9 −6,4 −2,6 3,4 8,6 12,1 13,5 12,6 8,9 3,9 −0,1 −4,7 7,8
Середній мінімум, °C −4,6 −3,1 1,3 8,6 14,1 17,4 18,7 17,9 14,1 8,5 2,9 −1,9 18,7
Норма опадів, мм 33 31 32 52 74 98 99 65 54 35 35 38 646
Джерело: [1]

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Катеринівка — хутір, розташований за два км від села. У XIX ст. на хуторі — двоє дворів. Сьогодні тут поле площею 0,36 га[5].

Топоніміка[ред. | ред. код]

Шнаньківці на стародавніх картах
Шманьківці на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст.
Шманьківці на австрійській топографічній мапі, 1806—1869 рр.
Шманьківці на австірійській топографічній мапі, 1869—1887 рр.
Дорога в село
В'їзд у село

Інформація про етимологію походження назви села Шманьківці є в монографії провідного українського фахівця із ономастики, доктора філологічних наук, професора Львівського національного університету імені І. Франка Михайла Лукича Худаша (1925—2011): «Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів)», що була видана в 2004 році у Львівському видавництві Інституту народознавства НАН України.

Шманьківці, Чортківський район, Тернопільська область[6]; Szmankowce (XVI w.), z. hal. (Husiatyn)[7]; Szmankowce 1617, 1642[8]; 1629, 1650 1661, 1667[9]; pro villa Szmankowce 1661[10]; 1662[11]; 1678[12]; Czerminkofce[13]; 1785 р.[14]; Szmańkowce 1790[15].

З наведених вище фіксацій Smankowce, яку слід читати як Szmanukowce, це напевне писарське помилкове написання замість Smankowce. А ось фіксація Smajkowce, яку слід читати Szmajkowce, наводить на думку, що первісно назва цього села звучала Шмайковці з паралельним секундарним фонетичним варіантом Шманьковці із перезвуком й / нь за уподібненням. На цю думку наводить нас те, що не бачимо іншого, раціональнішого шляху етимологізації твірної основи Шмань — даного ойконіма. Тому вважаємо, що первісний варіант Шмайковци — це патронім на -овци (> -івці) ОН Шмайко. Перв. знач.: «шмайковци рід (або піддані) Шмайка». Фактично — «населений пункт, який заселяють шмайковци». Нашими антропонімійними матеріалами ОН Шмайко не засвідчена. Однак пор. Szmajek[16], що відповідає укр. Шмайко. ОН Шмайко — демінутивне суфіксальне утворення на -ко від вихідного Шмай[17]. Пор. структурно й семантично близьку ННП: укр. Шманьківчики (Тернопільщина)[18].

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

У селі знайдено старожитності трипільської культури (4—3 тис. до н.е). голіградської культури (Гава—Голігради 11—7 ст. до н.е). Поселення та мольник давньоруського часу Із середньовічним періодом пов'язані знахідки різноманітних бронзових та срібних прикрас: персні, кульчики, намисто, бляшки діадем[19], датовані XVI—XVII ст., які до Другої світової війни зберігалися в музеї археології Яґеллонського університету в Кракові (Польща)[20][21].

Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]

У багатотомному виданні актових джерел Бернандинського архіву у Львові знаходиться перша згадка про село Шманьківці. Згідно акту від 16 липня 1449 року, який був зроблений в Теребовлі, Зимгунд Кирдей отримав вищезгадане село, а також Давидківці, Лопотівці (тепер це вулиця у с. Колиндянах) та Чорнокінці.[22]

Наступна письмова згадка датована 1485 роком, коли: польський король і великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик видав грамоту, якою, зокрема, підтвердив продаж половини села Шманьківців Скальського повіту[23]; населений пункт придбали магнати брати Бучацькі гербу Абданк.[24]

На лівому березі р. Нічлавки, що утворює крутий виступ трикутної форми, в урочищі Замкова гора розташовувався дерев'яний замок. Відтоді почалося заселення правого берега Нічлавки, що стало основою теперішнього села.

6 лютого 1624 року під Шманьківцями належний відбій дали міщани Чорткова та вояки Брацлавського хорунжого Стефана Хмельницького і Яна Дзіка[25][26][27][28][29]

У середині XVII століття в Шманьківцях збудовано замок.

1784 року розпочато будівництво дерев'яної церкви Косми і Даміана, яке завершили у 1785 році[30][31].

1785 року в селі проживала 561 особа.

Ян Ксаверій Мушинський зі Шманьківців у 1842 році одружився з Кароліною Кульчицькою.[32]

XX століття[ред. | ред. код]

У Шманьківцях у 1900 році — 1229 жителів, 1910 — 1201, 1921 — 1127, 1931 — 1112; у 1921 році — 255 дворів, 1931 — 235.

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосилися мешканці села Василь Солодкий і Франц Шиндерик; в УГА воював Антін Слота.

У 1927—1928 роках багато мешканців Шманьківців емігрували до Канади та інших країн.

Після встановлення у вересні 1939 року радянської влади органи НКВС заарештували 25 жителів Шманьківців, зокрема[33]:

Під час Другої світової війни у Шманьківцях діяв військовий аеродром[35].

Від червня 1941 до березня 1944 роках — під нацистською окупацією[36].

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти в Червоній армії 67 жителів Шманьківців, зокрема:

  • Петро Білянінов (нар. 1923),
  • Іван Боднар (нар. 1901),
  • Петро Бойко (нар. 1899),
  • Михайло Васильович Бригідир (нар. 1903)
  • Михайло Михайлович Бригідир (нар. 1915),
  • Франко Вишневський (нар. 1915),
  • Іван Галянт (нар. 1913),
  • Роман Галянт (нар. 1919),
  • Йосип Гермак (нар. 1912),
  • Петро Гермак (нар. 1906),
  • Степан Гермак (нар. 1903),
  • Антон Германюк (нар. 1909),
  • Михайло Глух (нар. 1919),
  • Євстахій Гонта (нар. 1907),
  • Григорій Гуменюк (нар. 1915),
  • Василь Друк (нар. 1904),
  • Микола Забіяка (нар. 1907),
  • Адам Захарчук (нар. 1926),
  • Петро Іванчів (нар. 1912),
  • Йосип Ільмак (нар. 1915),
  • Франко Ільмак (нар. 1924).

У 1954 році на вулиці Стрілка сталася масштабна пожежа[37].

Період Незалежности[ред. | ред. код]

26 травня 1991 року відбулися перші червонокалинівські фестини з відкриття пам'ятника Степану Чарнецькому[38].

У 2000 році в ніч із 4-го на 5-те липня селом пронеслася стихія, яка завдала матеріальних збитків жителям села[39].

У 2005 році Надія Мориквас видала книжку «Меланхолія Степана Чарнецького»[40].

3 листопада 2013 року жителі вулиці Стрілка відзначили її день[37].

24 серпня 2016 року біля каплиці Богородиці, що на вул. Струсівка, відбувся Молебень за країну приурочений 25-річчю Незалежності України.[41]

Упродовж двох днів 3–4 вересня 2016 року на полях села літак обприскував соняшникові поля агрофірми, що орендує паї в селян зі Шманьківців та сусідніх сіл, від шкідників. Унаслідок цього погоріла городина, фруктові дерева скинули листя, кілька людей потрапили до лікарні з отруєнням невідомою речовиною.[42][43][44][45]

У травні 2019 року в селі оновлено 600 метрів автошляху районного значення С201609 «Швайківці — Залісся» та пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні[46]. 26 травня відбулася святкова молитва з нагоди 150-річчя каплички святого Миколая[47]. 8 червня засновано однойменний блог села[48].

З 27 листопада 2020 року Шманьківці належать до Заводської селищної громади.[49]

Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]

Докладніше: Пандемія коронавірусної хвороби 2019
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Україні

Перший випадок появи коронавірусної хвороби було виявлено на території села 7 жовтня 2020 року[50].

Згодом нові випадки було виявлено: 10 жовтня (1 випадок)[51], 13 листопада (2 випадки)[52], 23 листопада (2 випадки)[53], 30 листопада (1 випадок)[54] та 9 січня (1 випадок)[55].

Релігія[ред. | ред. код]

Каплиці
  • святого Миколая (1869),
  • богослужебна каплиця (1890, реставрована 2016)[59],
  • Матері Божої (1990)[60],
  • з нагоди проголошення Незалежності України (1992)[61][62].

  • Каплиця св. Миколая

  • Богослужебна каплиця

  • Каплиця Матері Божої

  • Каплиця Пресвятої Богородиці

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Біля села є печера «Лисеня» (довжина 34 м, пісковик).[65][66]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У 1903, 1932 та 1940 роках встановлені польські пам'ятні хрести на хвалу Божу[67].

У 1943 році насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України (зруйновано 1946, відновлено 1990).

У 1994 році встановлено пам'ятний знак воякам УПА.

У 2010 році встановлено пам'ятник Романові Шухевичу та пам'ятний хрест трьом невідомим солдатам[68][69].

Також встановлено три пам'ятні хрести, зокрема два — на честь скасування в 1848 р. панщини; пам’ятний хрест на могилі загиблих від епідемії тифу[70]; дерев'яний хрест (був вкопаний у землю біля Замкової гори); хрест на могилі невідомого солдата який загинув у бою під с. Залісся[71][72].

  • Могила Українським Січовим Стрільцям

  • Пам'ятний знак воякам УПА

  • Пам'ятник Романові Шухевичу

  • Пам'ятник Тарасові Шевченкові

  • Пам'ятник Іванові Франку

  • Пам'ятник Степану Чарнецькому

  • Пам'ятник воїнам землякам

  • Пам'ятний хрест в честь скасування панщини

Пам'ятник Іванові Франку[73][74]

Пам'ятник споруджено 1990 року біля сільської ради та будинку культури[75].

Погруддя виготовлене з бетону та масового виробництва.

На постаменті викарбуваний напис:

1856 – 1916

Обриваються
звiльна всi пута,
Що в’язали нас з давнiм життем;
З давнiх брудiв i думка розкута —
Ожиємо, брати, ожиєм!

Жителі Шманьківців були активними учасниками політичних акцій, що відбувалися в районі та державі, зібрань, віче, ланцюга Злуки. Серед них — Євген Овод, Михайло Гнатишин, Мстислав Гуменюк, Юрій Захарчук i ще багато інших. За їхньої ініціативи та підтримки села, було відкрито погруддя велетня українського слова Івана Франка[73].

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятник споруджено 1992 року біля сільської ради та будинку культури[75].

Погруддя виготовлене з бетону, висота — 1 м, постамент — із каменю, висота — 2,5 м. Погруддя масового виробництва[76].

На постаменті викарбуваний напис:

1814—1861

І мене в сім'ї великій
В сім'ї вольні новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Жителі Шманьківців були активними учасниками політичних акцій, що відбувалися в районі та державі, зібрань, віче, ланцюга Злуки. Серед них — Євген Овод, Михайло Гнатишин, Мстислав Гуменюк, Юрій Захарчук i ще багато інших. За їхньої ініціативи та підтримки села, було відкрито погруддя велетня українського слова Тараса Шевченка[73].

Пам'ятник Степану Чарнецькому

Пам'ятник видатному поету, театральному критику, січовому стрільцю Степану Чарнецькому, встановлений 26 травня 1991 року під час першого фестивалю «Червона калина». Розташований біля православної церкви (скульптор Іван Мулярчук, ініціатор встановлення — Надія Процьків[77][78]). Біля пам'ятника щорічно в день народження Степана Чарнецького відбуваються святкові урочини[79].

Пам'ятник має вигляд великого калинового куща, що схилив свої гілки. В часи скрути, воєн цей ніжний образ перетворювався на символ боротьби за національну незалежність, визволення від поневолювачів[80].

Оголошений пам'яткою монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 2986[81].

Пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні

Пам'ятний знак, де викарбувані імена загиблих, звели біля цвинтаря ще 1969 року[82].

Меморіальний комплекс складається із шести плит, на яких викарбувані імена загиблих. По центру розташований хрест і табличка, на якій викарбувано напис: «Односельцям, полеглим у боротьбі з фашизмом. Вічна пам'ять 1941—1945». Позаду розташовано скульптурну композицію «Матір та син», що сумують за своїми рідними[82].

Біля пам'ятника щорічно 9 травня на День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбуваються поминальні панахиди[82].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Протягом 1883—1909 років у Шманьківцях діяли олійня, два млини, один із них зруйнований під час Першої світової війни. За сприяння о. Івана Гордієвського побудовано дім читальні «Просвіти», засновано Братство тверезості, касу ощадності, крамницю мішаних товарів.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, споживча і кредитова кооперативи, дитячий садок; театральний та хоровий гуртки, бібліотека. Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

Нині працюють школа I—II ступенів, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 торгових заклади.

У Шманьківцях підтримують давні традиції: щороку 7 січня ходить вертеп[83], а 14 січня — Маланка[84].

Господарство[ред. | ред. код]

У 1940 році примусово організовано колгосп, який відновив свою роботу в 1948 році.

Із сільськогосподарських підприємств працювали аграрно-пайове господарство «Маяк», ПАП «Злагода», ПАП «Мрія-2000», нині працює ПАП «Паросток». У 2015 році на підприємстві розпочалося спорудження міні-елеватора й водночас сушильного комплексу, який майже закінчений. Підприємство обробляє 1200 га земель, паї в оренду передали 650 пайовиків у селах Шманьківці, Шманьківчики, Швайківці (частково) та Пастуше[85][86][87].

Також у селі проживає фермер Юрій Захарчук, який вирощує каракулеві вівці й варить бринзу[88][89][90].

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1785 561 —
1900 1229 +119.1%
1910 1201 −2.3%
1921 1127 −6.2%
1931 1112 −1.3%
2007 728 −34.5%
2014 729 +0.1%
2015 725 −0.5%
2018 681 −6.1%
Мовний склад

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[91]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,87
Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шманьківцях[92]:


  • вічко (отвір у вулику),
  • воко (око),
  • вочко (вставлений камінь у перестіні),
  • дернюга (дерен),
  • дзядовство (дідова, жеброта),
  • залін (пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх),
  • кайдак (жук-рогач),
  • курєчки (курячий послід),
  • чинити (чистити пшеницю, жито решетом),
  • чинити (виправляти шкіру).

Панорама[ред. | ред. код]

Панорамний вигляд на Шманьківці

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися
Проживали
  • Василь Мозиль — учасник національно-визвольних змагань[106].
  • о. Іван Гордієвський (1881—1944) — священник, громадський діяч, був парохом села. Похований у Богослужебній каплиці разом із дружиною.[107]
  • о. Микола Чарнецький (1830—1882 — греко-католицький священник, батько Степана Чарнецького[108].
  • о. Михайло Грабович (1803—1867) — греко-католицький священник, адміністратор Скальського деканату[109].
  • Іван Юзва — учасник національно-визвольних змагань[110].
  • Стефанія Сов'як (псевдо «Лебідка»; 1921–?) — учасниця національно-визвольних змагань.[111]
Дідичі
Охрещені
  • Саломея (1745 року, в метриці названа дочкою Яна Лянцкоронського та Констанції зі Злотницьких, хоча Адам Бонецький припускав, що вона була дочкою Константія Лянцкоронського) — дружина інфляндського підчашого Юзефа Ширина[116].
Шманьківці
у соціальних мережах
Facebook f logo (2019).svg Шманьківці на сайті Facebook
YouTube play button rounded square (2013-2017).svg Шманьківці на сайті YouTube

У літературі[ред. | ред. код]

У 2008 році учнями школи написана пісня про Шманьківці.[117]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лист Чортківської РДА № 01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. ↑ Погода в с. Шманьківці (Тернопільська область, Чортківський район) — прогноз погоди в Україні // weather.in.ua.
  3. ↑ Огородник, М. Тече Самець сивочолий крізь давні роки… // Свобода. — 2017. — № 17 (3 березня). — (Нам пишуть).
  4. ↑ Довідник поштових адрес // Укрпошта.
  5. ↑ Огородник М. Чому Катеринівка та Кугутівка? // Чортківський Вісник. — 2018. — № 37—38 (21 вересня). — С. 8. — (Краєзнавство).
  6. ↑ АТУ, с. 267
  7. ↑ Atl. Jabł. m. 7
  8. ↑ КЗМ
  9. ↑ ЛНБ Сап.
  10. ↑ АЮЗР VII / II, с. 519
  11. ↑ AGAD / ASK (dz. I)
  12. ↑ RC
  13. ↑ Боплан
  14. ↑ ІМСУ(Тр.), с. 582
  15. ↑ RGLZal. (18)
  16. ↑ SSNO V, s. 312
  17. ↑ Худ. 2004, с. 402.
  18. ↑ АТУ, с. 453
  19. ↑ Петегтрич, В. Про одне поховання Княжої Доби з Волині. — 2011. — 165—166 с.
  20. ↑ Przybysławski, Władysław. Repertoryum zabytków przedhistorycznych na obszarze szesnastu powiatów Galicyi Wschodniej. — Lwów : drukarnia W. A. Szyjkowskiego, 1906. — 23 с.
  21. ↑ Janusz, Bohdan. Zabytki przedhistoryczne Galicji Wschodniej. — Lwów, 1918. — 101 с.
  22. ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — T. 12. — S. 218, № 2528 (лат.)
  23. ↑ Крикун, М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст. — 166 с.
  24. ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 62-63.
  25. ↑ Світло і тіні чортківських замків (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.) Книга перша) / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 542. — ISBN 978-966-457-355-6.
  26. ↑ Czapliński W. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok. 1594—1646) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 523. (пол.)
  27. ↑ Тимів І. Напад татар на Поділля і Прикарпаття взимку 1624 р. // Наукові записки з української історії. — 2015. — Вип. 37. — С. 13—19.
  28. ↑ Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki s Polską. — Warszawa : Książka i wiedza, 1987. — 359 s.
  29. ↑ Савка Б. Копичинці. Мандрівка через століття. — Тернопіль : Джура, 2001. — С. 49 — ISBN 966-7497-59-3.
  30. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' 1887, С. 187.
  31. ↑ SMAN'KTVCI, Cortkiv, then later Ternopil' // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 212. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  32. ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 13. — S. 140. (пол.)
  33. ↑ Шманьківська сільська рада // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492——494. — ISBN 978-966-457-338-9.
  34. ↑ Явна, У. «Ні хвилини про те не жалкую…» // Голос народу. — 2017. — № 2 (13 січня). — С. 4.
  35. ↑ Огородник, М. Шманьківський аеродром: міф чи реальність? // Чортківський Вісник. — 2017. — № 48 (15 грудня). — С. 4. — (Історичне).
  36. ↑ Відповідь Архівного відділу Чортківської РДА на інформаційний запит від 4 січня 2019 року № 53
  37. ↑ а б Захарчук, П. Стрілися на Стрілці дружною юрбою // Голос народу. — 2013. — № 46 (15 листопада). — С. 6. — (Свято вулиці).
  38. ↑ Блаженко, А. І нам воскреснути пора // Голос народу. — 1991. — № 48-49 (1 червня). — С. 5. — (Цінності).
  39. ↑ Місцеві ради → Шманьківці → Історична довідка // Чортківська районна рада.
  40. ↑ Мориквас, Н. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 384. : іл. — ISBN 966-603-435-2.
  41. ↑ Огородник, М. Україно моя, ти серед тисячі доріг! // Голос народу. — 2016. — № 36 (вересень). — С. 7. — (Зоринки волі).
  42. ↑ Токсичне зрошування: кілька сіл на Тернопільщині постраждали від недбальства агрофірми на сайті YouTube // ТСН. — 2016. — 16 вересня.
  43. ↑ На Тернопіллі через літак з хімікатами захворіли діти? // Тернополяни. — 2016. — 7 вересня.
  44. ↑ Свистун О., Габруський Л. орні-чорні соняхи, мов сум // Голос народу. — 2016. — № 37 (9 вересня). — С. 3.
  45. ↑ Томчишин Ю. Чортківські села покропили… Хімією // Наш день. — 2016. — № 38 (21 вересня). — С. 7.
  46. ↑ 600 метрів автошляху районного значення «Швайківці — Залісся» оновили // Чортків.City. — 2019. — 4 червня.
  47. ↑ Огородник, М. Півтора століття під омофором Миколая Чудотворця // Наш день. — 2019. — № 22 (4 червня). — С. 8. — (Духовність).
  48. ↑ Шманьківці // Blogger
  49. ↑ Рішення Заводської селищної ради від 27 листопада 2020 року № 9 «Про реорганізацію Залісянської сільської ради, Шманьківської сільської ради, Шманьківчицької сільської ради та Швайківської сільської ради шляхом приєднання до Заводської селищної ради»
  50. ↑ У Чортківському районі — 20 нових випадків COVID-19 // Чортків.City, 8 жовтня 2020 р.
  51. ↑ На Чортківщині новий антирекорд COVID-19: за добу захворіли 44 особи // Чортків.City, 11 жовтня 2020 р.
  52. ↑ На Чортківщині за добу 26 випадків COVID-19 // Чортків.City, 14 листопада 2020 р.
  53. ↑ На Чортківщині дев'ять нових випадків COVID-19 та два летальних // Чортків.City, 24 листопада 2020 р.
  54. ↑ Вісім нових випадків коронавірусу на Чортківщині // Чортків.City, 1 грудня 2020 р.
  55. ↑ Коронавірус на Чортківщині: 5 нових випадків // Чортків.City, 10 грудня 2021 р.
  56. ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  57. ↑ Огородник, М. Історія костелу в Шманьківцях // Чортківський Вісник. — 2017. — № 44 (17 листопада). — С. 5.
  58. ↑ Світло і тіні чортківських замків (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.) Книга перша) / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — 800 с. : іл. — ISBN 978-966-457-355-6.
  59. ↑ Огородник, М. Каплиця, яка зведена... ще два століття тому // Чортківський Вісник. — 2018. — № 9 (23 березня). — С. 3. — (З історії святинь).
  60. ↑ Каплиця Матері Божої. Вікімапія. Процитовано 05.08.2019. 
  61. ↑ Капличка з нагоди проголошення Незалежності України. Вікімапія. Процитовано 05.08.2019. 
  62. ↑ Огородник, М. Каплиця Пресвятої Богородиці: ровесниця незалежності України // Голос народу. — 2016. — № 29 (22 липня). — С. 7.
  63. ↑ а б Наказ управління Тернопільської ОДА № 17 від 27.01.2010 р.
  64. ↑ Наказ управління Тернопільської ОДА № 124-од від 12.10.2017 р.
  65. ↑ Добрянський, В. Печера Лисеня поблизу Шманьківців: пошук невідомого // Голос народу. — 2017. — № 5 (3 лютого). — С. 5. — (Знахідка).
  66. ↑ Добрянський, В. Участь музейних працівників в археологічних дослідженнях карстових порожнин на Західному Поділлі // Збірник праць НТШ Т. 8..
  67. ↑ Огородник, М. Польські хрести у Шманьківцях // Монітор Волинський. — 2019. — № 16 (29 серпня). — С. 9. — (Мозаїка).
  68. ↑ Лякуш, Т. Не згубиться пам'ять людська // Голос народу. — 2013. — Жовтень. — (Урочини).
  69. ↑ Цих Шманьківців вітри скорботи // Золота Пектораль. — 2017. — 9 травня.
  70. ↑ Огородник, М. Хрест, який пам'ятає епідемію тифу // Свобода. — 2017. — № 80 (13 жовтня). — С. 4.
  71. ↑ Свистун, О. А край села могила солдатська травою рясною давно поросла // Голос народу.
  72. ↑ Хто ж захоронений на околиці села Шманьківці? // Чортків.онлайн. — 2017. — 8 травня.
  73. ↑ а б в Вишньовська, М. Моє село — ти мій рай маленький (історія села Шманьківці). — 2013. — С. 11
  74. ↑ Огородник, М. Іван Франко та Чортківщина // Чортківський Вісник. — 2018. — № 33 (24 серпня). — С. 2. — (До Дня Незалежності).
  75. ↑ а б Гуцал П., Уніят В. Шманьківці //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 645. — ISBN 978-966-528-279-2.
  76. ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 121. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  77. ↑ Левицький В. Процьків Надія Федорівна //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 492. — ISBN 978-966-528-318-8.
  78. ↑ Габруський Л. «А ми тую червону калину підіймемо…» // Голос народу. — 2013. — № 42 (18 жовтня). — С. 7. — (Фестиваль).
  79. ↑ Мориквас, Н. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 327. : іл. — ISBN 966-603-435-2.
  80. ↑ Іванова Ю. Символіка калини в українській традиції
  81. ↑ Розпорядження голови Тернопільської ОДА № 209 від 26.05.1997 р.
  82. ↑ а б в Огородник, М. Зі сльозами на очах // Свобода. — 2017. — № 39 (19 трав.). — С. 2.
  83. ↑ Огородник, М. Нова рідість стала, або Як у Шманьківцях вертеп ходив / Максим Огородник // Голос народу. — 2017. — № 2 (13 січня). — С. 6. — (Звичаї).
  84. ↑ Огородник, M. Гуляла Маланка у Шманьківцях // Вільне життя плюс. — 2017. — № 4 (18 січня). — С. 4. — (Традиції).
  85. ↑ ПАП Паросток. 
  86. ↑ а б Блаженко, А. Господаря пізнати здаля // Голос народу. — 2016. — № 47 (18 листопада). — С. 6. — (Напередодні свята).
  87. ↑ Блаженко, А. Міцна крона в'юниться з «Паростка» // Голос народу. — 2016. — № 48 (25 листопада). — С. 5. — (Адреси досвіду).
  88. ↑ Смільська, О. Бізнес в селі: житель Тернопільщини справжній рецепт бринзи зберігає таємницею // Нова Тернопільська газета. — 2014. — Липень.
  89. ↑ Свистун, О. Й любов свою, і працю мозолистих рук, усі надії свої і тривоги — усе до краплі віддає землі хто ймення горде носить хлібороба // Голос народу. — 2012. — № 48 (16 листопада). — С. 3. — (Одержимість).
  90. ↑ Блаженко, А. Галузки вовняного сімейства // Голос народу. — 2013. — № 9 (1 березня). — С. 8. — (Подорожні замальовки).
  91. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область // Населення.
  92. ↑ Огородник, М. Діалекти нашого краю // Чортківський Вісник. — 2018. — № 9 (23 березня). — С. 7. — (Як ми «балакаємо»).
  93. ↑ Гермак Петро Миколайович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492. — ISBN 978-966-457-338-9.
  94. ↑ Глух Іван Григорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 493. — ISBN 978-966-457-338-9.
  95. ↑ Глух Іван Іванович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492—493. — ISBN 978-966-457-338-9.
  96. ↑ Горячий Олексій Теодорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 493. — ISBN 978-966-457-338-9.
  97. ↑ Освітні інтернатні заклади Тернопільської області. Архів оригіналу за 22 листопад 2016. Процитовано 20 вересень 2016. 
  98. ↑ Легіт Л. Про Степана Чарнецького у Шманьківцях знають багато/ Л. Легіт // Слово Краю. — 2011. — № 17 (4 лис.). — С. 4. — (Обличчя).
  99. ↑ Давидюк Теодор (Федір) Іванович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 493. — ISBN 978-966-457-338-9.
  100. ↑ Цей день в історії Прикарпаття. 16 липня // Галицький кореспондент. — 2015. — 16 липня.
  101. ↑ Блаженко А. Чуття єдиної родини // Голос народу. — 2016. — № 7 (19 лютого). — С. 6.
  102. ↑ Шманьківці // Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал.
  103. ↑ Блаженко А. Україна колядує — колядує вся земля / А. Блаженко // Голос народу. — 2017. — № 1 (6 січ.). — С. 7. — (Люстерко).
  104. ↑ Ярема Г. Ірина Федишин: «Друга дитина подвоїла наше щастя» // Високий замок. — 2015. — 14 липня.
  105. ↑ Ірина Федишин, Віталій Човник та синочок Юрчик «Долоньки»
  106. ↑ Мозиль Василь Юркович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.
  107. ↑ Wikimapia: Богослужебна капличка. wikimapia.org. 
  108. ↑ Мориквас, Н. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 304, 306, 314, 323. : іл. — ISBN 966-603-435-2.
  109. ↑ Hrabovyč Myxajlo // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 149. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  110. ↑ Юзва Іван Григорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.
  111. ↑ Вишньовська, М. Моє село — ти мій рай маленький (історія села Шманьківці). — 2013. — С. 9
  112. ↑ Spieralski Z. Iskrzycki Mikołaj h. Rogala (ok.1480–1540) // Polski Słownik Biograficzny. — T. X. — S. 171—172. (пол.)
  113. ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 336. (пол.)
  114. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 349.
  115. ↑ Karczewscy — historia rodu XIV—XVIII w. — S. 146. (пол.)
  116. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 349.
  117. ↑ Вишньовська М. Пісня про Шманьківці / М. Вишньовська // Голос народу. — 2014. — № 26 (20 черв.). — С. 4. — (Присвята).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Шманьківці
у сестринських Вікіпроектах
П: Портал «Тернопільщина»
s: Теми у Вікіджерелах?
CMNS: Шманьківці у Вікісховищі?
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Шманьківці на сайті YouTube // Відеоканал Like Productions. — 2012. — 15 липня.
Nuvola apps kaboodle.svg с. Шманьківці свято вул.Стрілки на сайті YouTube // Відеоканал Дмитра Анісімова. — 2013. — 18 листопада.
Nuvola apps kaboodle.svg Різдвяний вертеп с. Шманьківці 2012 рік на сайті YouTube // Відеоканал користувача qaz23sws. — 2012. —13 січня.
Nuvola apps kaboodle.svg Шманьківці. Протягом 25 років Незалежності України на сайті YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.
Nuvola apps kaboodle.svg Шманьківський став на сайті YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.
Смт
Села
Населені пункти над Нічлавкою
Гусятинський район
Чортківський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шманьківці&oldid=30508311