Шманьківці

село Шманьківці
Вигляд на село зі Шманьківського замку
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Громада	Заводська громада
Код КОАТУУ	6125589200
Облікова картка	с. Шманьківці
Основні дані
Засноване	16 липня 1449
Перша згадка	16 липня 1449
Населення	681 (на 1.01.2018)
Територія	2.27 км²
Площа	14,405 км²
Поштовий індекс	48580
Телефонний код	+380 3552
Катойконіми	шманьківчани
День села	жовтень
Географічні дані
Географічні координати	48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	280 м
Водойми	р. Нічлава
Відстань до обласного центру	90 км
Відстань до районного центру	12 км
Відстань до центру громади/сільради	1.55 км
Найближча залізнична станція	Шманьківчики
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Шманьківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Староста	Ніколайченко Надія Михайлівна
Карта
Шманьківці
Шманьківці
Мапа
Шманьківці у Вікісховищі

Шма́ньківці (пол. Szmańkowce) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська громада. Адміністративний центр колишньої Шманьківської сільської ради. До складу Шманьківців входить хутір Струсівка — колишнє село.

Географія

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Географічні координати: 48° 59’ північної широти і 25° 55’ східної довготи. Середня висота над рівнем моря — 280 м. Територія — 2,27 км². Дворів — 268.

Біля села витікає потік Самець, що впадає в р. Нічлаву.

Вулиці

У селі є дев'ять вулиць:

Сучасна назва	Тип	Колишні назви	Додаткові відомості
Зелена	Вулиця		Назва вулиці виникла штучно, на ній немає значних зелених насаджень, дерев. Розпочинається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується Новою вулицею.
Івана Франка	Вулиця		Названа на честь видатного українського поета Івана Франка. Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Тараса Шевченка.
Коротка	Вулиця		Назва говорить сама за себе. Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Тараса Шевченка.
Нова	Вулиця		Назва вулиці говорить сама за себе. Розпочинається від вулиці Зеленої і закінчується біля села Пастушого.
Січових Стрільців	Вулиця		Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Зеленою.
Степана Чарнецького	Вулиця	Шкільна	Розпочинається від вулиці Тараса Шевченка.
Стрілка	Вулиця	Стрівка	Назва вулиці походить від колишнього хутора Стрівка, який згадується в історико-мемуарному збірнику «Чортківська округа».
Струсівка	Вулиця		На початку XVIII століття існувало окреме село, яке з XIX та XX століть увійшло до Шманьківців. Назва вулиці походить від антропоніма Струс, який був засновником села. Ймовірно, це міг бути представник із польської шляхти Струсів. 12 липня 2013 року мешканці вулиці відзначали її день.
Тараса Шевченка	Вулиця	Центральна	Розпочинається на початку села і продовжується вулицею Новою. Згадується в історико-мемуарному збірнику «Чортківська округа», як вулиця Шевченка. До 1939 року була частиною села. Капітальний ремонт вулиці здійснювався в 1990-тих роках, коли мали відбутися перші червонокалинівські фестини, приурочені Степану Чарнецькому. 19 березня 2004 року вулицю Центральну перейменовано на вулицю Тараса Шевченка до дня святкування 190-ї річниці з дня його народження. У травні 2019 року встелено 600 метрів вулиці новим асфальтом.

Адміністративне підпорядкування

• Хорватське племінне об'єднання (8—10 ст.),
• Київська Русь (10—11 ст.),
• Теребовлянське князівство (1084—1141),
• Теребовлянська земля Галицького князівства (1141—1199),
• Галицько-Волинське князівство (1199—1349),
• Подільське князівство (1363—1404),
• Скальський округ (кін. 14 ст.),
• Велике князівство Литовське (1404—1434),
• Королівство Польське (1434—1569),
• Перша Річ Посполита (1569—1672),
• Чортківська нахія Язловецького саджаку Кам'янецького еялету (Подільського пашалику) Османської імперії (1672—1699),
• Перша Річ Посполита (1700—1772),
• Габсбурзька монархія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина (1772—1810, 1815—1915, 1917—1918),
  • Село громада Шманьківці деканат Шманьківці циркулу Заліщики Австрійської імперії (за Йосифинською метрикою — 1785—1788),
  • Гміна Шманьківці Циркул Чортків Австрійської імперії (за Францисканською метрикою — 1815—1854),
  • Гміна Шманьківці Чортківського повіту Тернопільське воєводство Австрійської імперії (1854—1867),
  • Гміна Шманьківці Чортківського повіту Австро-Угорщини (1867—1914),
• Заліщицька округа Тернопільського краю Російської імперії (1810—1815),
  • Гміна Шманьківці Австрійської імперії (1815—1915),
• Російська імперія (1915—1917),
  • Гміна Шманьківці Австро-Угорщини (1917—1918),
• Чортківського військового округу Тернопільської військової области ЗУНР (1918—1919),
• Гміна Шманьківці Чортківського повіту Тернопільського воєводства Друга Польська Республіка (1920—1934)
• Гміна Колиндяни Чортківського повіту Тернопільського воєводства Друга Польська Республіка (1934—1939),
• Шманьківська сільська рада Чортківського району Тернопільської области УРСР (СРСР) (1939—1941),
• Крайсгауптманшафт Чортків (1941—1944),
• Шманьківська сільська рада Чортківського району Тернопільської області
  • УРСР (1944—1991)
  • України (1991—2020)
• Заводська селищна громада Чортківського району Тернопільської области України (від листопада 2020).

Клімат

Клімат Шманьківців
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,3	0,3	5,3	13,8	19,6	22,8	23,9	23,3	19,3	13,1	5,9	1	18,7
Середня температура, °C	−7,9	−6,4	−2,6	3,4	8,6	12,1	13,5	12,6	8,9	3,9	−0,1	−4,7	7,8
Середній мінімум, °C	−4,6	−3,1	1,3	8,6	14,1	17,4	18,7	17,9	14,1	8,5	2,9	−1,9	18,7
Норма опадів, мм	33	31	32	52	74	98	99	65	54	35	35	38	646
Джерело: [1]

Топоніміка

Дорога в село

В'їзд у село

Провідний в Україні фахівець із ономастики, доктор філологічних наук, професор Львівського університету Михайло Худаш у своїй монографії «Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)» зазначив, що початкове значення було «Шмайківці», що означало «рід або підданці Шмайка». Тобто первісна назва села звучала Шмайківці, яка згодом переросла у Шманьківці у зв'язку із перезвучанням літери «й» на «н». Прямий аналог цьому — це український відповідник назви «Шмайко».

Микола Крикун подає наступні варіанти назв с. Шманьківці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

• Szmankowce, с. — Кам'янецька земська книга 1617, 1642;
• Szmankowce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650 1661, 1667;
• Szmankowce, с. — Поголовний реєстр 1662;
• Szmankowce, с. — Комісарський реєстр 1678;
• Czerminkofce, с. — Боплан.

Релігія

• церква святих безсрібників Косми і Даміана (1895; ПЦУ; мурована)
• церква святих Косми і Дам'яна (2001; УГКЦ; мурована),
• костел святої Марії Магдалини оо. Домініканців (1912, мурований, реставрований 1986).

Каплиці

• святого Миколая (1869),
• богослужебна каплиця (1890, реставрована 2016),
• Матері Божої (1990),
• з нагоди проголошення Незалежності України (1992).

Пам'ятки

• Дуб Шашкевича — пам'ятка природи, названа на честь Маркіяна Шашкевича, зростає біля дзвіниці православної церкви.
• Поселення Шманьківці І (трипільська культура та давньоруський час, XII—XIII ст.) — щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1417.
• Поселення Шманьківці ІІ (трипільська та черняхівська культури) — щойно виявлений об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1418.
• Поселення Шманьківці III (замчище) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 2088.

Біля села є печера «Лисеня» (довжина 34 м, пісковик).

Пам'ятники

У 1943 році насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України (зруйновано 1946, відновлено 1990).

Споруджено та встановлено:

• три пам'ятні хрести, зокрема два — на честь скасування в 1848 р. панщини;
• пам'ятний хрест жертвам епідемії тифу;
• польські пам'ятні хрести на хвалу Божу (1903, 1932, 1940);
• дерев'яний хрест (1919, був вкопаний у землю біля Замкової гори);
• могилу невідомому солдату, який загинув у бою під с. Залісся (1944).
• погруддя Івана Франка (1990),
• погруддя Тараса Шевченка (1990),
• пам'ятник Степанові Чарнецькому (1991, скульптор Іван Мулярчук, ініціаторка встановлення — Надія Процьків),
• пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1992),
• пам'ятний знак воякам УПА (1994);
• пам'ятний хрест трьом невідомим солдатам (2013);
• пам'ятник Романові Шухевичу (2013).

Соціальна сфера

ФК «Шманьківці» перед матчем Шманьківці-Росохач, квітень 2021 р.

Протягом 1883—1909 років у Шманьківцях діяли олійня, два млини, один із них зруйнований під час Першої світової війни. За сприяння о. Івана Гордієвського побудовано дім читальні «Просвіти», засновано Братство тверезості, касу ощадності, крамницю мішаних товарів.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, споживча і кредитова кооперативи, дитячий садок; театральний та хоровий гуртки, бібліотека. Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

Нині працюють школа I—II ступенів, Будинок культури, бібліотека (від 1885), фельдшерсько-акушерський пункт, 4 торгових заклади.

У Шманьківцях підтримують давні традиції: щороку 7 січня ходить вертеп, а 14 січня — Маланка.

Бібліотека

У 1885 р. засновано першу читальню в Шманьківцях.

У 1905 р. о. Іван Гордієвський збудував дім для читальні «Просвіти»; 1907 р. читальня розпочала свою діяльність. Її бібліотеку поповнювали завдяки аматорським виставам. Театральний гурток вели Олекса Горичий, Микола Трач і Йосиф Гордієвський.

У ДАТО зберігаються книги з архіву М. Трача, зокрема: збірка новел «Гю де Мопассан. Дика пані і иньші оповіданя» (1899, Львів), К. Гриневичева «Шестикрилець» (1935), М. Остромира «У вирій» (1938), М. Чезаре «Серця на грані = Questopovera Arianna» (1938).

До 2021 р. бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради. Від 2021 р. бібліотека с. Шманьківці у підпорядкуванні Заводської селищної громади.

Господарство

У 1940 році примусово організовано колгосп, який відновив свою роботу в 1948 році.

Із сільськогосподарських підприємств працювали аграрно-пайове господарство «Маяк», ПАП «Злагода», ПАП «Мрія-2000», нині працює ПАП «Паросток». У 2015 році на підприємстві розпочалося спорудження міні-елеватора й водночас сушильного комплексу, який майже закінчений. Підприємство обробляє 1200 га земель, паї в оренду передали 650 пайовиків у селах Шманьківці, Шманьківчики, Швайківці (частково) та Пастуше.

Також у селі проживає фермер Юрій Захарчук, який вирощує каракулеві вівці й варить бринзу.

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1785	561	—
1900	1229	+119.1%
1910	1201	−2.3%
1921	1127	−6.2%
1931	1112	−1.3%
2007	728	−34.5%
2014	729	+0.1%
2015	725	−0.5%
2018	681	−6.1%

Мовний склад

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова	Число осіб	Відсоток
українська		99,87

Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шманьківцях:

• вічко (отвір у вулику),
• воко (око),
• вочко (вставлений камінь у перестіні),
• дернюга (дерен),
• дзядовство (дідова, жеброта),
• залін (пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх),
• кайдак (жук-рогач),
• курєчки (курячий послід),
• чинити (чистити пшеницю, жито решетом),
• чинити (виправляти шкіру).

Панорама

Панорамний вигляд на Шманьківці

Відомі люди

Народилися

• Іларіон Грабович (1856—1903) — український письменник, публіцист, педагог.
• Ігор Качмар (нар. 1952) — український поет.
• Степан Чарнецький (1881—1944) — український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч, автор гімну Українських Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина…».

Проживали

• о. Іван Гордієвський (1881—1944) — священник, громадський діяч, був парохом села. Похований у Богослужебній каплиці разом із дружиною.
• о. Микола Чарнецький (1830—1882 — греко-католицький священник, батько Степана Чарнецького.
• о. Михайло Грабович (1803—1867) — греко-католицький священник, адміністратор Скальського деканату.

Дідичі

• Миколай Іскшицький — ротмістр поточної оборони, снятинський староста, кам'янецький стольник, підкоморій і староста, посідав частину села.
• Станіслав Лянцкоронський — подільський воєвода, галицький каштелян; також був дідичем міст Бучача, Підгайців, сіл Швайківці, Шманьківчики та інших.
• Константій Лянцкоронський — мечник гостинський, у 1741 році після тривалого процесу уклав угоду з домініканцями Чорткова.
• Представники роду Карчевських (пол. Karczewscy) гербу Ясенчик — у XVIII ст.

Охрещені

• Саломея (1745 року, в метриці названа дочкою Яна Лянцкоронського та Констанції зі Злотницьких, хоча Адам Бонецький припускав, що вона була дочкою Константія Лянцкоронського) — дружина інфляндського підчашого Юзефа Ширина.

У літературі

У 2008 році учнями школи написана пісня про Шманьківці.

Джерела

• Гуцал П., Уніят В. Шманьківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 645. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Шманьківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 521–522. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Шманьківці. Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 230—232.
• Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 331—349. (пол.)
• Szmańkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 6. (пол.) — S. 6—7. (пол.)

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Шманьківці на YouTube // Відеоканал Like Productions. — 2012. — 15 липня.
	с. Шманьківці свято вул.Стрілки на YouTube // Відеоканал Дмитра Анісімова. — 2013. — 18 листопада.
	Різдвяний вертеп с. Шманьківці 2012 рік на YouTube // Відеоканал користувача qaz23sws. — 2012. —13 січня.
	Шманьківці. Протягом 25 років Незалежності України на YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.
	Шманьківський став на YouTube // Відеоканал Максима Огородника. — 2016. — 12 червня.

• Шманьківці на сайті Верховної ради України.