Крайня Мартинка
| село Крайня Мартинка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Іршавська міська |
| Основні дані | |
| Населення | 582 |
| Площа | 0,741 км² |
| Густота населення | 785,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90110 |
| Телефонний код | +380 3144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′05″ пн. ш. 23°00′48″ сх. д. / 48.41806° пн. ш. 23.01333° сх. д.Координати: 48°25′05″ пн. ш. 23°00′48″ сх. д. / 48.41806° пн. ш. 23.01333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
440 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90110, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Чорний Потік, 153 |
| Карта | |
  Крайня Мартинка | |
 Крайня Мартинка | |
| Мапа | |
| |
Крайня Мартинка — село в Україні, в Іршавській міській громаді Хустського району Закарпатської області.
Церква св. Петра і Павла. 1838.
Уперше церкву згадано в 1692 р. У документах 1733 р. в селі згадують дерев'яну церкву св. Миколи з трьома дзвонами, вкриту соломою. В селі розповідають, що дерев'яна церква стояла в місцевості, що зветься «Цинтарь на Гальчовиці».
Крайня Мартинка і сусідні села Смологовиця та Підгірне розташовані досить далеко в горах. Можливо, тому тут збереглися традиційні верховинські дерев'яні дзвіниці, хоч церкви в цих селах вже давно кам'яні.
На церкві напис такого змісту: «Церква Петра і Павла збудована 1838 р. (можливо, це початок будівництва, бо є й інша дата — 1872 p.), відремонтована 1902 p., реставрована 1988 р. в честь тисячоліття хрещення Русі».
Новий іконостас встановлено в 1908 р. за гроші, зібрані земляками в Америці. Розказують, що землю для цієї церкви дали Глеби. Турня довго була вкрита шинґлами і лише в 1980-х роках майстер Малета з Великих Ком'ят вкрив її бляхою.
Написи на дзвонах свідчать, що великий дзвін відлив Ф. Еґрі в 1921 р. (можливо, тоді збудували дзвіницю), а малий — давній, з 1770-х років. Біля церкви стоїть литий металевий хрест з 1888 р.
водоспад Гучало.
Висота падіння води — 5-6 метрів, з невеликими перепадами. Складається з одного великого каскаду та двох менших, один з яких значно повноводніший від інших.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 601 особа, з яких 279 чоловіків та 322 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 582 особи.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,48 % |
| російська | 0,34 % |
| польська | 0,17 % |
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- храм св. Петра і Павла. 1838.
- водоспад Гучало. Висота падіння води — 5-6 метрів, з невеликими перепадами. Складається з одного великого каскаду та двох менших, один з яких значно повноводніший від інших.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Крайня Мартинка [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||