Кобалевиця
| село Кобалевиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Іршавська міська |
| Основні дані | |
| Населення | 126 |
| Площа | 300 км² |
| Густота населення | 0,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90112 |
| Телефонний код | +380 3144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°26′11″ пн. ш. 22°56′41″ сх. д. / 48.43639° пн. ш. 22.94472° сх. д.Координати: 48°26′11″ пн. ш. 22°56′41″ сх. д. / 48.43639° пн. ш. 22.94472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
384 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90112, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Загаття, вул. А. Ерделі, 2 |
| Карта | |
  Кобалевиця | |
 Кобалевиця | |
| Мапа | |
| |
Кобале́виця — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Іршавської міської громади.
Історія[ред. | ред. код]
Історичні назви: 1645: Gal Falva, 1649: Gálfalva, 1773: Gálfalva, Gobalowicza, 1808: Gálfalva, Holowyca, Gobolovicza, Kobolovicza, 1851: Gálfalva (Gobolovicza), 1877: Gálfalva, Kobalevica, Kobalyovica, 1913: Gálfalva, 1925: Kobalevice, Kobalovice, 1944: Gálfalva, Кобаловица, 1983: Кобалевиця, Кобалевица.
На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Кобаловиця.
Кобалевиця вперше згадується в грамоті королеви Єлизавети в 1383 році.
У середині XIX століття тут поселились німецькі родини, нащадки яких на сьогоднішній день складають трохи менше половини населення села.
Єдиною культовою спорудою у Кобалевиці була дерев'яна конструкція, яка утримувала дзвін, захищений дашком. Згодом довкола неї збудували каркасну дзвіницю. 10 вересня Апостольский нунцій в Україні архієпископ Антоніо Франко освятив наріжний камінь майбутнього мурованого костелу на терені біля дзвіниці. Будівництво, яке вели коштом єпископату та допомоги з Німеччини, було завершено 1996 року. 9 листопада цього року храм освятив єпископ Антал Майнек. Святинею послуговуються також греко-католики.
Присілки[ред. | ред. код]
Мала Ілошва
Мала Ілошва - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Кобалевиця
Згадки: 1543: Kÿs Iloſwa, 1544: Kÿs Iloſwa, 1650: Kisilosva, 1682: Kisilosva
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 114 осіб, з яких 58 чоловіків та 56 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 126 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,83 % |
| російська | 1,59 % |
| німецька | 0,79 % |
| інші | 0,79 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі [Архівовано 6 Листопада 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||