Загаття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Загаття
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Іршавський район
Рада/громада Загатянська сільська рада
Код КОАТУУ 2121983601
Основні дані
Засноване 1350
Населення 2578
Площа 3400 км²
Густота населення 0,76 осіб/км²
Поштовий індекс 90112
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°23′43″ пн. ш. 22°57′10″ сх. д. / 48.39528° пн. ш. 22.95278° сх. д. / 48.39528; 22.95278Координати: 48°23′43″ пн. ш. 22°57′10″ сх. д. / 48.39528° пн. ш. 22.95278° сх. д. / 48.39528; 22.95278
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Місцева влада
Адреса ради 90112, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Загаття, вул. Жовтнева, 2, тел. 36-2-23
Карта
Загаття (Україна)
Загаття
Загаття
Загаття (Закарпатська область)
Загаття
Загаття

Зага́ття (рус. Загатье, угор. Hátmeg, анг. Zahattya) — сільський населений пункт Закарпаття, розташований за 12 км від райцентру — міста Іршава.

Історія[ред.ред. код]

Село вперше згадується в документах Саболч-Сатмар-Березького комітатського архіву у виданні німецького автора — 1350 рік. До нинішнього часу вважалося, що першою письмовою згадкою про село є XV ст. До Тріанонського договору воно належало Угорському королівству, а потім увійшло до Чехословаччини. У 1945 році населений пункт отримав назву Загаття, а до того часу називався Гетмег. Після розпаду Радянського союзу (1991 р.) стало українським селом.

У «Географічному довіднику Угорщини» за 1851 рік про Загаття подані такі дані: Hátmeg, (Zahatka), orosz falu, Beregh vmegyében, ut. p. Munkácshoz keletre 2 mfldnyire: 8 r. kath., 106 g. kath., 10 zsidó lak. Gör. kath. parochia. Hegyes, erdős, sovány határ. F. u. gr. Schönborn.[1]

Походження назви[ред.ред. код]

Свою назву село дістало від невеликої гори — Гат. У давніх часах, як бувало і в інших місцях цього краю, так і тут, було багато розбійників, котрі по ночах грабували сусідні села. Вдень вони ховалися, і забрану худобу не виганяли з лісу на річку напувати, а загачували малі гірські потоки в лісі й напували їх там. Багато наробили розбійники гатей на тій горі. Через те люди й назвали її Гат, а село, яке розкинулось за горами — Загаття. Та є й інша версія, яка каже, що в лісі водилось багато змій (гадів), тож коли їх бачили селяни, то кричали гад. Згодом це місце так і почали називати — гад чи гат. Ця назва збереглась і дотепер, але змій вже немає.

Символіка[ред.ред. код]

На історичній печатці села Загаття зображений чоловік, який жне серпом колосся. На печатці є надпис «Печатка села Гатмег. 1844».[2]

Географічне розташування[ред.ред. код]

Розташоване Загаття в гірській частині Карпат — Великодільського хребта, з північної сторони — лісовий масив Гат. Навколо села, а найбільше з південної сторини, поширений ярково-балковий рельєф, який виник власлідок вирубування лісів і наявністю лісових невеликих потоків гірських вод та джерел. Через село тротікають три річки (Кривуля та Іршавка) із гірськими потічками, які їх живлять. Найвищими точками є гори Вел. Камень (434,5 м над р. м.) та Вел. Горатань (407,6 м. над р. м.).

Природоохоронні зони[ред.ред. код]

Біля села існує загальнозоологічний заказник місцевого значення — Гат. А недалеко від цього місця розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — «Берека європейська» (площа — 16,7 га). Охороняється рідкісна порода дерева — берека європейська. Обидві ці зони підпорядковані ДП «Загатянське ЛГ».

Населення[ред.ред. код]

У 1910 році в Загатті проживало 1619 людей (1445 русинів та 154 угорців).

У 1969 році — 1774.

У 1989 році — 2615. Серед них: чоловіків — 1 237, жінок — 1 366.[3].

Станом на 2001 рік кількість населення становила 2582 осіб.[4]. За національним складом українці становлять більшість.

На території, підпорядкованій сільраді, мешкало — 3650 чоловік.

Архітектура[ред.ред. код]

У Загатті розташована греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона є архітектурною пам'яткою і окрасою села.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість вірників села — греко-католики, що становлять частину Мукачівської греко-католицької єпархії.

Соціальна інфраструктура[ред.ред. код]

У селі функціонують:

  • 3 дошкільні навчальні заклади;
  • 2 школи (Загатська ЗОШ І-ІІІ ст. та Колоднянська І-ІІ ст.);
  • міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
  • готель;
  • амбулаторія загальної практики та сімейної медицини (пункт першої медичної допомоги);
  • бібліотека із доступом до всесвітньої мережі Інтернет, клуб;
  • 2 аптеки.

Вулиці[ред.ред. код]

Люди[ред.ред. код]

  • Балога Віктор Іванович (1963) — український політик. Навчався в середній школі села в 1978–1980.
  • Ерделі Адальберт Михайлович (1891–1955) — український живописець, народився у Загатті.
  • Шкіря Василь Васильович (1958) — український письменник, журналіст, лауреат премії ім. Федора Потушняка. Народився у Загатті.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Fényes Elek — Magyarország geográfiai szótára, Pesten 1851.
  2. Матеріали книги Б.Маріконе, В.Ньорба «Геральдика Закарпаття» (2010).
  3. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp.
  4. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/zakarpatska.htm.
  5. [1]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «закон», але не знайдено відповідного тегу <references group="закон"/>, або ж бракує закриваючого </ref>