Ільниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ільниця
Ilnytsya gerb.png Ilnytsya prapor.png
Герб Прапор
Solotvyno train station.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Іршавський район Іршавський район
Рада/громада Ільницька сільська рада
Код КОАТУУ 2121984501
Основні дані
Засноване 1450
Населення 9050
Площа 61,4 км²
Густота населення 140 осіб/км²
Поштовий індекс 90130
Телефонний код +380 3144
День села День Шахтаря – остання неділя серпня
Географічні дані
Географічні координати 48°21′10″ пн. ш. 23°04′25″ сх. д. / 48.35278° пн. ш. 23.07361° сх. д. / 48.35278; 23.07361Координати: 48°21′10″ пн. ш. 23°04′25″ сх. д. / 48.35278° пн. ш. 23.07361° сх. д. / 48.35278; 23.07361
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Водойми р. Ільничка, р. Синявка
Місцева влада
Адреса ради 90130, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Ільниця, вул. Гагаріна,24 , тел. 79-7-83
Сільський голова Павлище Василь Васильович
Карта
Ільниця. Карта розташування: Україна
Ільниця
Ільниця
Ільниця. Карта розташування: Закарпатська область
Ільниця
Ільниця
Мапа

CMNS: Ільниця на Вікісховищі

І́льниця (англ. Ilnytsia, пол. Ilnycia, угор. Ilonca, чеськ. llnice) — село в Іршавському районі Закарпатської області, Україна.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Ільниця — одне з найбільших сіл України, про що свідчить: його населення — близько 9 100 жителів; 37 вулиць; 3169 дворогосподарств, площа — близько 6140 га. Село розташоване в долині річки Синявка (притока Іршавки), при підніжжі гори Бужора, за 4 км від районного центру і залізничної станції Іршава на лінії Берегово — Кушниця (див. Боржавська вузькоколійна залізниця).

На території Ільниці чудовий клімат, при якому практично завжди висока урожайність, що дає великі перспективи та хороші умови для розвитку сільського господарства. Населення села власними силами займається рослинництвом і тваринництвом. Тобто майже кожне дворогосподарство має своє господарство. Особливо вирізняється фермерське господарство, яке спеціалізується на садівництві різних культур (бобових, зернових, злакових тощо), овочів та фруктів, а також вирощуванні худоби.

Історія[ред. | ред. код]

Герб села Ільниця 1844 року

Перша згадка про село датується 1450 роком. У XIX ст. Ільниця була одним з найбільших населених пунктів Верховинського повіту Березької жупи. На той час поселення мало власну печатку з гербом: у щиті, увінчаному короною, — зображення вівці (у 1904 р. герб було затверджено в кольорах: на червоному тлі, на зеленій землі, — срібна вівця).

Місцеве самоврядування[ред. | ред. код]

Центральним органом місцевого самоврядування села є Ільницька сільська рада, у діяльність якої входить забезпечення соціального захисту населення села та покращення благоустрою населеного пункту, представлення інтересів держави, приймання різних рішень у межах компетенції, контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які розташовані на території села, створення належних умов для розвитку інфраструктури села, підприємницької діяльності, культури та спорту у селі та багато іншого.

Ільницька сільська рада складається з 26 депутатів. Головою ради є сільський голова. Останні вибори сільської ради та сільського голови були проведені 25 жовтня 2015 року. Головою села було обрано Павлище Василя Васильовича. Гендерний склад ради наступний: 21 чоловіки і 5 жінок.

Соціальна інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі функціонують:

  • 4 дошкільні навчальні заклади (№ 1, 2, 3, 4), у яких перебувають близько 250 дітей і працюють 90 осіб;
  • 3 загальноосвітні школи (І ст., І-ІІ ст. та І — III ст.), у яких навчаються близько 1100 учнів та працюють 100 педагогів;
  • школа-інтернат, в якій навчаються близько 160 учнів та працює 40 педагогів;
  • спортивно-гуманітарний ліцей, який створено відносно недавно, але вже проявив себе на високому рівні, що дає можливість юним спортсменам займатися спортом професійно;
  • дитяча школа мистецтв, яка займається духовним розвитком дітей у галузі музики, вишивки та малювання;
  • лікарська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини, в якій працюють 40 осіб медперсоналу;
  • 3 аптеки та 2 бібліотеки;
  • 2 заклади культури: центр дозвілля «Шахтар» та клуб «Новоселиця»;
  • Дитяча вокальна студія «ЛІРА»[1][1], була утворена у 2005р., знана за межами нашої області і має дуже добрі відгуки від населення району за пропаганду та виконання сучасної української пісні.

Релігія[ред. | ред. код]

На території села є 5 конфесій: православна (Свято-Покровська церква, Церква Різдва Пресвятої Богородиці), греко-католицька (Свято-Михайлівська церква), ЄХБ, АСД та ХСД.

Економіка[ред. | ред. код]

У селі є різні підприємства, які займаються різними видами діяльності, а саме:

  • ТзОВ «Нова — Текст» спеціалізується на пошитті шкіряного верхнього одягу;
  • ПАТ «Ільницький завод МЗУ» виготовляє зварювальне устаткування;
  • ТзОВ «Клен» — обробка дерева та виготовлення меблів;
  • ТзОВ «Лігніт» — видобуток бурого вугілля та бентонітових глин;
  • Закарпатський завод мастильного обладнання виготовляє мастильне обладнання.
  • ТзОВ «Берег-Кабель ГМБХ» — виробництво кабельної продукції

Ці крупні суб'єкти господарювання мають велике значення для економічного та соціального розвитку і процвітання села взагалі. У цих підприємствах на виробництві працює значна частина населення села і не тільки, що покращує соціально — матеріальне становище людей. Від реалізованої продукції цих суб'єктів господарювання та від сплачених податків до місцевого бюджету надходять кошти, за рахунок яких проводяться роботи по покращенню благоустрою села та розвитку соціальної сфери. У селі проживає близько 300 підприємців, функціонують 40 торговельних одиниць (магазини + торгові точки) та 12 закладів громадського типу (бари, кафе, їдальні тощо).

Культура[ред. | ред. код]

Смерековий камінь

Населений пункт чисельний та активний, тому в селі часто та регулярно проводяться культурно-масові, спортивно-масові заходи. Щорічно відзначаються День Перемоги, День Конституції України, День незалежності України та день села — культурно-масовий захід, який називається День шахтаря і проводиться в останню неділю серпня. Поміж тим проводяться різні виставки художньої самодіяльності, музичні концерти на честь видатних естрадних виконавців та музичних композиторів, виступи художніх колективів та ансамблів села, району, області та України, масові спортивні змагання на честь видатних спортсменів краю тощо. Слід відзначити такі дозвільно-масові заходи, як «Міс — Дюймовочка», «Міс краси» та ін.

Туризм[ред. | ред. код]

Щодо туристичної сфери, то на території села розташовані такі об'єкти туризму:

  • природний об'єкт «Смерековий камінь», який характеризується мальовничістю природи, красою та неповторністю гірських пейзажів (див. Зачарована Долина);
  • туристично-оздоровчий табір «Зачарована Долина», яка пропонує такі види послуг: полювання, закарпатське сафарі, купання в термальній мінеральній воді, відпочинок в закарпатській родині, зустріч Нового року, Різдвяний тур (особливості зустрічі Різдва в Карпатах, катання на санях, запряжених трійкою коней), організація екскурсійних поїздок до Угорщини, Словаччини; тренувальні збори для футбольних команд тощо.

Ці об'єкти туризму щорічно приваблюють до себе численних туристів та охочих відпочити не тільки з району, області, України, а й навіть з-за кордону.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Василь Фенич — видатний і талановитий письменник, прогресивний літератор Закарпаття 1930–1940 рр., який написав знамениту книжку «Мужність».
  • Маргарета Паулик — поетеса;
  • Віктор Пасулько — відомий і талановитий футболіст і тренер України, колишній гравець національної збірної СРСР по футболу, дворазовий чемпіон СРСР; фіналіст, срібний призер чемпіонату Європи-88;
  • Іван Гецко — відомий і талановитий футболіст і тренер України, колишній гравець національної збірної України і СРСР по футболу;
  • Іван Улинець — відомий футболіст України
  • Михайло Ловска — відомий футболіст України
  • Іван Капітан — командир партизанського загону, що десантувався в 1944 р. на Шаланецькій горі.
  • Володимир Роман — науковець, історик-краєзнавець, автор книги «Свято-Іоанно-Предтеченський православний жіночий монастир у с. Дубрівка».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Студія ЛІРА - Вокал, звукозапис. Студія ЛІРА (uk). Процитовано 2017-05-08. 

Посилання[ред. | ред. код]