Креативна Європа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Англомовний логотип програми Європейського Союзу «Креативна Європа»

Креати́вна Євро́па (Creative Europe) — програма Європейського Союзу з бюджетом 1,46 млрд € в галузі культури на 2014—2020 роки. Програму затверджено  Європейським парламентом 19 листопада 2013 і прийнято Європейською радою 3 грудня 2013. Програма стартувала 1 січня 2014[1]. 650 депутатів Європарламенту (MEPs) підтримали цю програму, 32 проголосували «проти» і 10 утримались.[2]

Метою програми є розвиток сектору культурних і креативних індустрій в країнах Європи, посилення конкурентоспроможності європейської аудіовізуальної продукції, а також забезпечення промоції і захисту культурного та мовного розмаїття.

Структура[ред. | ред. код]

У 2015 році претендентами на співробітництво та суперництво у боротьбі за фінансування стали організації із 38 країн, але можливість взяти участь в обох підпрограмах отримали й організації з третіх країн.

«Креативна Європа» складається із трьох підпрограм:

  • «Культура», в рамках якої передбачено просування креативного та культурного секторів;
  • «Медіа», що забезпечує підтримку розвитку та поширення аудіовізуальних творів;
  • «Міжсекторальна співпраця», цілями якої є: заснування інструменту полегшення доступу культурному і креативному секторам до джерел фінансування шляхом надання гарантій; заохочення міжнаціональної політичної взаємодії з метою заохочення обміну досвідом і ноу-хау стосовно нових бізнес-моделей; підтримка мережі національних Бюро програми «Креативна Європа».

На підпрограму «Медіа» припадає щонайменше 56 % бюджету, близько 31 % було виділено на підпрограму «Культура», ще 13 % — на міжсекторальну співпрацю.

Пріоритети програми:

  • міжнародна мобільність;
  • розширення аудиторії;
  • нові бізнес-моделі;
  • перехід до використання цифрових технологій;
  • тренінги та освіта;
  • культурна спадщина;
  • міжкультурний діалог, сприяння соціальній інтеграції мігрантів та біженців.

Проекти, що виконають ці завдання, повинні також сприяти досягненню пріоритетних цілей «Креативної Європи». До них належать:

  • зміцнення потенціалу сектору в плані функціонування на міжнаціональному рівні;
  • стимулювання міжнаціонального поширення творів і операторів індустрії, а також завоювання нових аудиторій як у Європі, так і за кордоном;
  • заохочення використання інноваційних і творчих підходів;
  • зміцнення фінансового потенціалу сектора;
  • зміцнення механізмів прийняття рішень.[3]

Фінансування[ред. | ред. код]

Бюджет Креативної Європи становить 1,46 млрд € на 7 років,[4] що на 9 % більше в порівнянні з попереднім бюджетом.[2] Передбачено фінансування  250 тисяч митців і культурних діячів, 2000 кінотеатрів, 800 фільмів і 4500 літературних перекладів[5]

56 % бюджету припадатиме для фінансування Медіа і 31 % — для кінематографу та візуальних та виконавських мистецтв. Зазначені частки відповідають розподілу коштів, що практикувався раніше. [6]

До 13 % бюджету припадатиме на фінансування міжсекторних програм, включно з новим бюро Креативної Європи («Creative Europe Desks») і гарантійного фінансування, починаючи з 2016 року[1]. Програма також передбачає нові механізми фінансового гарантування для невеликих культурних та творчих компаній у розмірі до 750 млн €, метою програми є розділення ризиків по банківських кредитах.[7]

Участь України[ред. | ред. код]

Логотип Національного бюро програми Європейського Союзу «Креативна Європа» в Україні

Україна долучилася до програми «Креативна Європа» у 2016 році. Відповідну Угоду між Урядом України та Європейською Комісією підписано 19 листопада 2015 року[8]. На думку міністра культури України В. Кириленка, «Приєднання до програми „Креативна Європа“ дасть змогу Україні претендувати на грантові ресурси з фонду у півтора мільярда євро та фінансувати спільні з європейськими партнерами культурні, мистецькі, пам'яткоохоронні та інші проекти»[9]

Успішні українські проекти[10][ред. | ред. код]

  • АРТ-РЕЗИДЕНЦІЯ «ТЕРИТОРІЯ НАТХНЕННЯ» (ГО «ТУСТАНЬ»)[11]
  • ФЕСТИВАЛЬ ВRAVE KIDS (ЖІНОЧА БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «НАШІ ВІЗІЇ»)[12]
  • КУЛЬТУРНА ЛАБОРАТОРІЯ «COLAB QUARTER» (ГО «МІСТОДІЯ»)
  • ПРОЕКТ POLYPHONY (МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА)[13]
  • ХУДОЖНІ ПЕРЕКЛАДИ (ВИДАВНИЦТВО «АСТРОЛЯБІЯ»)[14]

Керівники[ред. | ред. код]

червень 2016 — лютий 2017 — Вікирчак Ірина[15]

лютий 2017 — по сьогодні — Юлія Федів[16]

Міжнародна конференція — шоукейс «Культурні відносини України та ЄС: перші досягнення»[17][ред. | ред. код]

14 грудня 2017 року відбулась міжнародна конференція — шоукейс «Культурні відносини України та ЄС: перші досягнення».

Учасниками міжнародної конференції «Культурні відносини Україна — ЄС: перші досягнення» стало майже 250 представників культурних, креативних та аудіовізуальних індустрій, громадських інституцій і проектів, державних, муніципальних та локальних органів влади, EUNIC та країн-членів ЄС, ЕАСЕА. Серед поважних гостей — Міністр культури України Євген Нищук, директор програми ЄС «Креативна Європа» Катаріна Рідігер, голова Представництва ЄС в Україні Хьюго Мінгарелі, директор Ґете-інституту Беате Кьолер, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ВРУ Микола Княжицький, директори культурних інституцій країн-членів ЄС, представники іноземних дипломатичних представництв в Україні.

Під час конференції вдалось підвести підсумки та обговорити стратегію співпраці Україна — ЄС у розрізі культурних та креативних індустрій.

Кульмінацією конференції стала вистава «ЦеШО» від Владислава Троїцького.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б REGULATION (EU) No 1295/2013 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 11 December 2013 establishing the Creative Europe Programme (2014 to 2020) and repealing Decisions No 1718/2006/EC, No 1855/2006/EC and No 1041/2009/EC
  2. а б «Creative Europe Approved by European Parliament».
  3. Про Програму «Креативна Європа». www.culturepartnership.eu (ua). Процитовано 2018-02-08. 
  4. «Parliament approves Creative Europe programme». neurope, 19 Nov 2013.
  5. «Faire admettre le potentiel des industries culturelles à tous les niveaux» (Androulla Vassiliou).
  6. «Creative Europe Aproved by European Parliament».
  7. «EU creative businesses are missing out on billions of euros in credit».
  8. Україна приєдналася до програми ЄС «Креативна Європа»
  9. Україна та ЄС підпишуть угоду про приєднання до програми «Креативна Європа»
  10. Наші перші: українські проекти-переможці конкурсу «Креативна Європа». Платформа. Процитовано 2018-02-08. 
  11. Creative Europe in Ukraine (2018-01-11). АРТ-РЕЗИДЕНЦІЯ "ТЕРИТОРІЯ НАТХНЕННЯ". Процитовано 2018-02-08. 
  12. Creative Europe in Ukraine (2018-01-11). ФЕСТИВАЛЬ ВRAVE KIDS. Процитовано 2018-02-08. 
  13. Creative Europe in Ukraine (2018-01-11). Проект "Polyphony". Процитовано 2018-02-08. 
  14. Про нас - Видавництво Астролябія. astrolabium.com.ua. Процитовано 2018-02-08. 
  15. Вікирчак Ірина. Вікіпедія (uk). 2016-06-23. Процитовано 2018-02-08. 
  16. Міністерство культури України :: Призначено нового керівника національного бюро ЄС "Креативна Європа". mincult.kmu.gov.ua. Процитовано 2018-02-08. 
  17. Конференція - шоукейс “Культурні відносини України та ЄС: перші досягнення” | Creative Europe. creativeeurope.in.ua (uk). Архів оригіналу за 2018-02-09. Процитовано 2018-02-08. 

Посилання[ред. | ред. код]